ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
16.11.06р. | Справа № 9/435-06 |
За позовом Нікопольського комунального підприємства „Нікопольтеплоенерго”, м. Нікополь Дніпропетровської області
до Відкритого акціонерного товариства "Нікопольбуд", м. Нікополь
Дніпропетровської області
про стягнення 188288 грн. 74 коп.
Суддя Подобед І.М.
Представники:
Від позивача - Яремчук Л.В. - юрисконсульт, довіреність № 1217 від 09.10.06 р.
- Агапова Н.О. - інженер, довіреність № 1286 від 24.10.06 р.
Від відповідача - представник не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
НКП „Нікопольтеплоенерго” звернулось у вересні 2006 року із позовом до ВАТ „Нікопольбуд”, в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 188288 грн. 74 коп. заборгованості за поставлену теплову енергію за період з грудня 2001 року по березень 2006 року, а також судові витрати у справі. Обґрунтовує позовні вимоги наявністю невиконаних Відповідачем зобов’язань за договором №116 від 20.12.00р. та договором №116 від 01.01.06р.
Заявою від 13.10.06р. позивач доповнив позовні вимоги, збільшивши стягувану суму до суми 429326,72 грн., у тому числі: 188288,74 грн. основного боргу, 188288,74 грн. пені, 13260,83 грн. 3% річних та 39488,41 грн. втрат від інфляції.
Відповідач відзив на позов не надав, свого представника у судове засідання не з’явився, у зв’язку із чим справа розглядається за наявними матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 16.11.06р. за згодою Позивача оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників Позивача, дослідивши надані докази, господарський суд -
ВСТАНОВИВ:
Між Нікопольським підприємством теплових мереж Державного підприємства „Дніпротеплоенерго”, правонаступником якого на час розгляду справи є Позивач, і Відкритим акціонерним товариством "Нікопольбуд" (далі –Відповідач) був укладений договір №116 від 20.12.00р. із переукладенням його 01.01.06р., відповідно до умов яких Позивач, як постачальник, зобов’язався згідно планових показників відпускати теплову енергію на опалення на об’єкті Відповідача –приміщення по вул. Героїв Чорнобилю, д. 106 в м. Нікополь; а останній, як споживач, зобов’язався здійснювати оплату за спожиту теплову енергію по виставленим рахункам до 10-го числа місяця наступного за звітним (п. 7 договору №116 від 20.12.00р. та розділу 4 договору №116 від 01.01.06р.).
Відповідач свої зобов’язання за договором №116 від 20.12.00р. та договором №116 від 01.01.06р. по оплаті спожитої ним теплової енергії не виконав, в зв’язку із чим виникла заборгованість у сумі 188288 грн. 74 коп. основного боргу за період з 01.12.01р. по 30.03.06р., що підтверджується відповідним розрахунком Позивача та виставленими рахунками на оплату.
На підставі п. 9 договору №116 від 20.12.00р., п.5.2.3 договору №116 від 01.01.06р. та ст. 625 Цивільного кодексу України, Позивач нарахував Відповідачу додатково на суму основного боргу суму 188288,74 грн. – пені за період з 01.04.06р. по 01.10.06р., 13260,83 грн. –три проценти річних за період прострочення платежів з 10.01.02р. по 01.10.06р., 39488,41 грн. втрат від інфляції.
Відповідач доказів погашення вказаної заборгованості і додаткових нарахувань на час розгляду справи суду не надав.
З урахуванням встановлених обставин первісні позовні вимоги Позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню з наступних підстав.
Нікопольське комунальне підприємство „Нікопольтеплоенерго” згідно п. 2 рішення Нікопольської міської ради Дніпропетровської області від 30.08.02р. № 4-3/ХХІV є правонаступником Дочірнього підприємства обласного комунального підприємства „Дніпротеплоенерго” –„Нікопольтеплоенерго”, яке, в свою чергу, було створено на базі структурного підрозділу Обласного комунального підприємства „Дніпротеплоенерго” –Нікопольського підприємства теплових мереж Державного підприємства „Дніпротеплоенерго”.
Відповідно до частини 2 пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та частини 2 пункту 4 розділу ІХ “Прикінцеві положення” Господарського кодексу України до прав і обов’язків сторін щодо сплати основного боргу, що продовжують існувати, і відповідальності за порушення зобов’язань, що вчинені після набрання чинності Цивільним і Господарським кодексами України (з 01.01.04р.), – мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України і Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі –енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно до приписів статей 161-162 Цивільного кодексу УРСР (1963р.) та тотожних приписів ч.1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Відповідач не належним чином виконав свої договірні майново-господарські зобов’язання перед Позивачем з оплати за спожиту теплову енергію, тому позовні вимоги Позивача про стягнення суми 188288 грн. 74 коп. основного боргу - є обгрунтованими і підлягають задоволенню.
Щодо решти позовних вимог про стягнення суми 188288,74 грн. пені, 13260,83 грн. 3% річних та 39488,41 грн. інфляційних втрат за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, то суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви позивача про прийняття доповнених позовних вимог до розгляду судом виходячи із того, що під збільшенням розміру позовних вимог (ч.2 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві, тому збільшення розміру позовних вимог (у даному випадку –це вимоги про стягнення пені за прострочку платежу, інфляційні втрати та три проценти річних) не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві (Абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 N 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" та п. 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. за № 01-8/1228). Окрім того, Позивачем не надано доказів про сплату державного мита у встановлених розмірах, виходячи із нової ціни позову, згідно приписів ст. ст. 45 і 46 Господарського процесуального кодексу України.
Судові витрати у справі покладаються на Відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 151, 161, 162 Цивільного кодексу УРСР (1963р.), ст. ст. 173-175, 193 Господарського кодексу України, ч. 2 п. 4 і п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, ч. 2 п. 4 і п. 5 розділу ІХ “Прикінцеві положення” Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 22, 32-33, 43-45, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Нікопольбуд" на користь Нікопольського комунального підприємства „Нікопольтеплоенерго” суму 188288 грн. 74 коп. основного боргу, 1882 грн. 89 коп. витрат на держмито, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя | І.М. Подобед |
Рішення підписано - 08.12.06р.
|
|
|