Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2013 р. Справа № 2а/0570/12181/2012

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за повозом ОСОБА_1 до Управління державної казначейської служби України у Будьонівському та Пролетарському районах м. Донецька Донецької області, Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька, про визнання протиправною відмови від повернення грошових коштів у сумі 5572,50 гривень,

В С Т А Н О В И В:

17 вересня 2012 року позивачка, ОСОБА_1, звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача-1, Управління державної казначейської служби України у Будьонівському та Пролетарському районах м. Донецька Донецької області, відповідача-2, Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька, про стягнення безпідставно сплаченого збору на державне пенсійне страхування та визнання протиправною відмову відповідача-2 від повернення грошових коштів у сумі 5572,50 гривень. Позовні вимоги вмотивовані тим, що 5 квітня 2011 року при реєстрації в органах МРЕВ УДАІ легкового автомобілю марки NISSAN, модель X-TRAIL, її було зобов'язано сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 5572,50 гривень. Позивачка вважала, що відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» збір на обов'язкове державне пенсійне страхування мають сплачувати особи, які здійснюють продаж автомобілів, а від так вона не повинна сплачувати цей збір. 8 серпня 2012 року вона звернулася до відповідача-2 із заявою про повернення безпідставно сплаченого збору, але 9 серпня 2012 року останній повідомив її про те, що сплата цього збору покупцем автомобіля передбачена законодавством, яке діяло в період сплати збору. З посиланням на статтю 19 Конституції України, Закони України «Про систему оподаткування», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», позивачка просила стягнути з Державного бюджету України на її користь безпідставно сплачений збір на державне пенсійне страхування в сумі 5572,50 гривень та визнати протиправною відмову відповідача-2 від повернення грошових коштів у сумі 5572,50 гривень.

У судовому засіданні, яке відбулося 18 вересня 2013 року, позивачка позовні вимоги підтримала, проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечувала.

Відповідач-1, Управління державної казначейської служби України у Будьонівському та Пролетарському районах м. Донецька Донецької області, свого представника у судове засідання, яке відбулося 18 вересня 2013 року, не направило, про дату, час та місце судового розгляду було повідомлено належним чином.

25 вересня 2012 року відповідач-1 через канцелярію суду надав письмові заперечення проти позовних вимог, в яких зазначив, що відповідно до статей 43, 45, 78 Бюджетного кодексу України, «Положення про Управління Державної казначейської служби України у Будьонівському та Пролетарському районах м. Донецька Донецької області», затвердженого наказом Державної казначейської служби України №128 від 21.11.2011 "Про затвердження положень", наказу Державного казначейства України № 226 від 10.12.2002 "Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів", органи Державної казначейської служби України повертають кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Зазначив, що станом на 25 вересня 2012 року до державної казначейської служби не надходило від управління Пенсійного фонду України жодного подання про повернення, помилково або надмірно зарахованих коштів. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Відповідач-2, Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька, свого представника у судове засідання, яке відбулося 18 вересня 2013 року, не направило, просило розглянути справу за його відсутності. В запереченнях на адміністративну позовну заяву з позовними вимогами не погодилося. З посиланням на Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та «Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року №1740, вважало, що сплата збору на обов'язкове пенсійне страхування покупцем автомобіля є законною, а тому просило відмовити в задоволенні вимог позивача в повному обсязі.

Оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, і прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе розглянути справу у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

12 березня 2011 року ОСОБА_1 за договором №НМС/1103-12002 придбала у Товариства з обмеженою відповідальністю «Н МОТОРС СХІД» автомобіль марки NISSAN, модель X-TRAIL (а.с. 7-11).

5 квітня 2011 року ОСОБА_1 за квитанцією №12346.163.3, призначення платежу «3% в ПФ» сплатила на користь Державного бюджету м. Донецька Будьонівський район грошові кошти в сумі 5572,50 гривень (а.с. 12).

5 квітня 2011 року ВРЕР №1 м. Донецька УДАІ ГУМВС України в Донецькій області зареєструвало автомобіль марки NISSAN, модель X-TRAIL за ОСОБА_1, про що було видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 (а.с. 13).

8 серпня 2012 року позивачка звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька зі заявою про повернення безпідставно сплаченого збору.

9 серпня 2012 року Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька листом за №7831/07 повідомило позивачку про те, що збір був сплачений у відповідності до приписів Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та «Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року №1740 (а.с. 14).

13 серпня 2011 року Управління державної казначейської служби України у Будьонівському та Пролетарському районах м. Донецька Донецької області листом за №061-08/698-7362 повідомило позивачку про те, що повернення коштів з бюджету здійснюється органами казначейства на підставі подання органів, які контролюють повноту та своєчасність сплати платежів до бюджету та заяви платника про повернення коштів. Оскільки контроль за справлянням збору при відчуженні легкових автомобілів покладений на Пенсійний фонд, позивачка має звернутися із заявою про повернення коштів до Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька (а.с. 15).

4 жовтня 2012 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька та Управління Державної казначейської служби у Будьонівському та Пролетарському районах м. Донецька Донецької області про стягнення з Державного бюджету України безпідставно сплаченого збору в сумі 5572,50 гривень були залишені без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду (а.с. 38-39).

4 жовтня 2012 року постановою Донецького окружного адміністративного суду позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька та Управління Державної казначейської служби у Будьонівському та Пролетарському районах м. Донецька Донецької області про стягнення з Державного бюджету України про визнання протиправною відмову відповідача-2 від повернення грошових коштів у сумі 5572,50 гривень були залишені без задоволення (а.с. 40-42).

20 листопада 2012 року ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду ухвала та постанова Донецького окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2012 року були залишені без змін (а.с. 72-73).

13 грудня 2012 року ухвалою Вищого адміністративного суду України було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивачки на ухвалу та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року (а.с. 79).

16 липня 2013 року ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційна скарга позивачки була задоволена частково. Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2012 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року були скасовані, а справа була направлена на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 91-93).

Таким чином, оскільки ухвала Донецького окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2012 року залишена без змін, предметом розгляду даної адміністративної справи є позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька та Управління Державної казначейської служби у Будьонівському та Пролетарському районах м. Донецька Донецької області про визнання протиправною відмови відповідача-2 від повернення грошових коштів у сумі 5572,50 гривень.

При прийнятті постанови суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 45 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Частиною 7 статті 45 Бюджетного кодексу України встановлено, що перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету згідно з бюджетною класифікацією в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а також загальні вимоги щодо обліку доходів бюджету визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року №106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету», із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2012 року №277, встановлено, що перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету визначається відповідно до переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, згідно з додатком. Органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, зокрема, забезпечують відповідно до законодавства здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до державного та місцевих бюджетів податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів згідно з переліком, а також ведення обліку таких платежів у розрізі платників з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.

Класифікація доходів бюджету, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року №11 «Про бюджетну класифікацію», в редакції наказу Міністерства фінансів України від 19 квітня 2012 року №484, яка діяла на час виникнення спору. Згідно даної Класифікації збору при відчуженні легкових автомобілів встановлений код - 24140300.

Згідно «Переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року №106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету», із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2012 року №277 (яка діяла на час виникнення спору) Пенсійний фонд України контролював справляння до бюджету збору при відчуженні легкових автомобілів встановлений (код бюджетної класифікації 24140300).

«Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затверджений наказом Державного казначейства України від 10 грудня 2002 року №226, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2002 року за №1000/7288 (далі - Порядок). На час виникнення спірних правовідносин Порядок діяв в редакції наказу Державного казначейства України від 14 грудня 2010 року №480.

Пунктом 2 Порядку встановлено, що цей Порядок визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії (далі - платежі).

Згідно пункту 5 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання надається до органу Державного казначейства України за формою, передбаченою відповідними спільними нормативно-правовими актами Державного казначейства України та органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи, за підписом керівника установи або його заступників відповідно до їх компетенції з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування (П. І. Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера облікової картки платника податків з ДРФО, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), суми платежу, що підлягає поверненню, дати та номера розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Подання в довільній формі надається платником до органу Державного казначейства України разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), який підтверджує перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Державного казначейства України, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування (П. І. Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ, реєстраційного номера облікової картки платника податків з ДРФО, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), адреси та номера контактного телефону, суми платежу, що підлягає поверненню, способу перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів або готівкою шляхом оформлення чека чи поштовим переказом на адресу, визначену в цій заяві.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства, зокрема, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Судом встановлено, що позивачка звернулася до відповідача-2 із заявою про повернення безпідставно сплаченого збору, але, як зазначалося раніше, повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснює Державна казначейська служба України за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, та на підставі заяви платника.

Відповідно до чинного законодавства до компетенції органів Пенсійного фонду України не віднесений розгляд питання про повернення коштів із бюджету, останні вправі лише вирішити питання про надання до органу Державного казначейства України подання про повернення коштів з бюджету у разі наявності підстав для повернення.

З урахуванням встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим, а тому у його задоволенні слід відмовити в повному обсязі.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати присудженню з Державного бюджету України на користь позивачки не підлягають (стаття 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 2, 8-12, 17-20, 69-72, 86, 94, 128, 158-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління державної казначейської служби України у Будьонівському та Пролетарському районах м. Донецька Донецької області, Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька про визнання протиправною відмови від повернення грошових коштів у сумі 5572,50 гривень.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 23 вересня 2013 року.

Постанова набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Циганенко А.І.