АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Справа №2-8636/2010 Головуючий

Провадження №22-ц/790/3175/2013 1-ї інстанції: Харченко А.М. Категорія: стягнення суми Доповідач: Трішкова І.Ю.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 вересня 2013 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Трішкової І.Ю.,

суддів: - Пилипчук Н.П., Борової С.А.,

при секретарі - Асєєвій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 10 червня 2010 року по справі за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідачів заборгованості за опалення та гарячу воду, посилаючись на наявність боргу за період з 01.08.2001 р. по 28.02.2010 року в сумі 5533,05 грн.

Відповідачі у судове засідання не з'явились.

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 10 червня 2010 року задоволені позовні вимоги. З відповідачів солідарно стягнута заборгованість в сумі 5533,05 грн., на користь держави державне мито у сумі 51 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 10 грудня 2010 року заява ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 і ОСОБА_7 просять скасувати рішення суду, посилаючись на те, що судом не застосовані строки звернення до суду, а тому вони визнають тільки суму заборгованості у розмірі 3336,02 грн., крім того, судом неповно з'ясовані обставини справи.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

В судові засідання апеляційної інстанції відповідачі на неодноразові виклики не з'явились, судові повістки не отримують, що судова колегія розцінює, як зловживання своїми процесуальними правами, а тому апеляційна скарга розглядається у відсутності відповідачів по справі на підставі матеріалів, що містить цивільна справа.

В судовому засіданні встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані і мешкають відповідачі по справі.

Відповідачі не сплачують за опалення та гарячу воду, тому за період з 01.08.2001 р. по 28.02.2010 року утворилась заборгованість у сумі 5533,05 грн.

Статтями 20,21 Закону "Про житлово-комунальні послуги" визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.

Тому суд обгрунтовано стягнув суму заборгованості по сплаті за послуги теплопостачання.

Але судова колегія не погоджується з розміром стягнення.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 4 ст.267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.

Позивач звернувся до суду у квітні 2010 року і просив стягнути заборгованість просив за період з 01.08.2001 р. по 28.02.2010 року.

В заяві про перегляд заочного рішення суду та в апеляційній скарзі відповідачі просили застосувати вимоги ст.257 ЦК щодо терміну позивної давності, але суд першої інстанції на таку заяву не зважив.

Суду апеляційної інстанції надана відомість нарахувань та оплати за послуги теплопостачання, з якої в межах позовної давності з березня 2007 року по лютий 2010 року заборгованість по оплаті складає 3254,43 коп.

З огляду на наведене, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині розміру стягнення заборгованості.

Посилання апеляційної скарги на те, що безпідставно розробляється розрахунок з урахування 5 чоловік, не приймається до уваги, оскільки відповідно відомості нарахувань та оплати за послуги теплопостачання нарахування за гарячу воду не здійснювались, а за опалення нарахування здійснюються виходячи з розміру площі квартири.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду.

Підстав для скасування рішення суду не має.

Керуючись ст.ст.303,307,309,314,319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 10 червня 2010 року в частині розміру стягненої суми змінити, стягнувши солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 заборгованість за опалення та гарячу воду в сумі 3254 грн. ( три тисячі двісті п'ятдесят чотири) грн. 43 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційної інстанції набирає чинності негайно, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий:

Судді: