РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2012 року Справа №5019/1310/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Саврій В.А. ,

судді Філіпова Т.Л.

при секретарі Ткачу Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача 1: не з'явився

відповідача 2: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Приватного виробничо-торгового підприємства "Екстра" на рішення господарського суду Рівненської області від 05 жовтня 2012 року у справі №5019/1310/12 (суддя Андрійчук О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудз Трейд"

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська продуктова компанія"

2.Приватного виробничо-торгового підприємства "Екстра"

про стягнення в сумі 10 191 грн. 26 коп.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

27 листопада 2012 року, розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду, у зв'язку із неможливістю прийняти участь в судовому засіданні судді Юрчука М.І., було внесено зміни до складу колегії суддів та визначено її у складі: Дужич С.П., головуючий, Саврій В.А. та Філіпова Т.Л.

05 жовтня 2012 року рішенням господарського суду Рівненської області було задоволено позов ТОВ "Фудз Трейд" до ТОВ "Рівненська продуктова компанія" і ПВТП "Екстра" та стягнуто з відповідача ПВТП "Екстра" на користь позивача 10 191,26 грн. - основного боргу та 1 609,50 грн. - судового збору. У частині позовних вимог до ТОВ "Рівненська продуктова компанія" провадження у справі було припинено.

Відповідач ПВТП "Екстра", не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права, оскільки, як вбачається з рішення суду, між ПВТП "Екстра" та ТОВ "Рівненська продуктова компанія" був укладений договір поруки, але суд залишив без уваги ті доводи, що ПВТП "Екстра" не мало ніяких господарський стосунків з ТОВ "Рівненська продуктова компанія", та відповідно до ЦК України, визначення осіб - поручителів, у тому числі майнових, належить саме боржнику. Також, господарський суд повинен був повернути заяву без розгляду, оскільки об'єднано вимоги про стягнення сум боргу який виник з різних договорів або інших правочинів. Крім того, суд при винесені рішення не врахував ті обставини, що від позивача не було отримано копії позовної заяви з доданими до неї документами, що порушило процесуальні права відповідача.

Позивач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч.2 ст. 96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

25 жовтня 2012 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача ПВТП "Екстра" було прийнято до провадження та призначено на 28 листопада 2012 року (а.с. 58).

Представник позивача в судове засідання не з'явився, відзиву на апеляційну скаргу не подав, проте надіслав клопотання про відкласти розгляд скарги на іншу дату, в зв'язку з тим, що його представник неможе бути присутнім ну судовому засідані.

Дане клопотання позивача колегія суддів вважає безпідставним й відхиляється, оскільки ухвала суду від 25 жовтня 2012 року, якою апеляційна скарга була прийнята та призначено її розгляд, була отримана позивачем завчасно (02 листопада 2012 року) і він мав достатньо часу для належної підготовки до судового розгляду. Слід, також, зазначити, що ГПК України не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа. Крім того, у своєму клопотанні товариство не навело будь-яких доказів неможливості представника бути присутнім у судовому засідані і відсутність у судовому засіданні без поважних причин представника позивача (належним чином та своєчасно повідомленого про час і місце розгляду апеляційної скарги) не перешкоджає перегляду справи за наявними в матеріалах справи доказами.

Представники сторін у судове засідання також не прибули, хоча були завчасно повідомлені про час і місце судового розгляду, на що вказують повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення. Заяв про відкладення судового засідання від них не надходило.

Враховуючи вимоги ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що сторони по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представників сторін.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила що:

В період з 18 березня 2011 року по 29 серпня 2011 року, згідно взаємної домовленості ТОВ "Фудз Трейд" поставило ПВТП "Екстра" товар на загальну суму 13 937,36 грн., що підтверджується видатковими накладними №ФТ-0021027 від 18 березня 2011 року на суму 1 519,80 грн., №ФТ-0064035 від 29 серпня 2011 року на суму 4 277,00 грн. та №ФТ-0064022 від 29 серпня 2011 року на суму 8 140,56 грн. (а.с. 4-6)

Відповідач ПВТП "Екстра", після отримання товару, здійснив його часткове повернення на суму 3 746,10 грн., в зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість в сумі 10 191,26 грн., що не заперечується відповідачем ПВТП "Екстра". (згідно акту взаєморозрахунків станом на 30 квітня 2012 року). (а.с. 46).

01 квітня 2011 року, між ТОВ "Рівненська продуктова компанія", як поручителем та ТОВ "Фудз Трейд", як кредитором, було укладено Договір поруки, за умовами якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором в обсязі 1 000,00 грн. за виконання ПВТП "Екстра", своїх майнових зобов'язань, що виникли між ним та кредитором згідно усної домовленості та видаткових накладних до 31 грудня 2011 року. (а.с. 10).

16 грудня 2011 року, ТОВ "Фудз Трейд", листом №2957, направило ПВТП "Екстра" вимоги про сплату заборгованості в сумі 10 191,26 грн., який був отриманий останнім 23 грудня 2011 року (а.с. 8-9).

23 травня 2012 року, ТОВ "Фудз Трейд" направило до ТОВ "Рівненська продуктова компанія" відповідний лист з вимогою виконати свої обовязки поручителя та сплатити основну заборгованість в обсязі 1 000,00 грн. (а.с. 33).

Відповідачі, вимог щодо своїх зобов'язань по оплаті товару не виконали, доказів повного розрахунку з позивачем за поставлений товар суду не надали.

10 серпня 2012 року, ТОВ "Фудз Трейд" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до ПВТП "Екстра" та ТОВ "Рівненська продуктова компанія" про стягнення 10 191,26 грн. (а.с. 2-3).

02 жовтня 2012 року ТОВ "Фудз Трейд" відмовилось від позовних вимог до ТОВ "Рівненська продуктова компанія" (а.с. 45).

05 жовтня 2012 року рішенням господарського суду Рівненської області було задоволено позов ТОВ "Фудз Трейд" до ТОВ "Рівненська продуктова компанія" і ПВТП "Екстра" та стягнуто з відповідача ПВТП "Екстра" на користь позивача 10 191,26 грн. - основного боргу та 1 609,50 грн. - судового збору. У частині позовних вимог до ТОВ "Рівненська продуктова компанія" провадження у справі було припинено (а.с. 49-51).

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Приписами ч.1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно видаткових накладних №ФТ-0021027 на суму 1 519,80 грн. від 18 березня 2011 року, №ФТ-0064035 на суму 4 277,00 грн. від 29 серпня 2011 року та №ФТ-0064022 на суму 8 140,56 грн. від 29 серпня 2011 року на суму 8 140,56 грн., позивач здійснив відповідачу ПВТП "Екстра" позадоговірну поставку продукції на загальну суму 13 937,36 грн.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року та відповідно до абз.4 п.1 роз'яснень Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17липня 2012 року, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розмінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Згідно ч.1 ст 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Також відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Як вбачається з укладеного Договору поруки, відповідач - ТОВ "Рівненська продуктова компанія" брав на себе зобовязання перед позивачем за належну оплату ПВТП "Екстра" поставленого йому товару лише в обсязі 1 000,00 грн. лише до 31 грудня 2011 року.

Враховуючи, що позивач, до прийняття рішення судом по справі вправі, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог, і господарський суд першої інстанції мав право прийняти таку відмову, на підставі п.4 ч.1 ст. 80 ГПК України, якщо така відмова не суперечить законодавству або не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

Відповідно судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача ПВТП "Екстра" боргу 10 191,26 грн. та припинив провадження в частині позовних вимог до ТОВ "Рівненська продуктова компанія".

Доводи апелянта щодо неотримання ним копії позовної заяви та доданих до неї документів, судовою колегією оцінюється критично, оскільки позивачем при зверненні з позовом, було надано належні докази про направлення копії позову відповідачам по справі. Крім того, при розгляді справи, господарським судом першої інстанції направлялись відповідачам ухвали про порушення справи та прийняття позовної заяви до розляду та ухвали про відкладення розгляду справи, в яких явка сторін визнавалась обов'язковою та зобов'язувалось ПВТП "Екстра" надати відзив на позов та докази в його заперечення. Дані ухвали отримувались сторонами, у тому числі даним підприємством. Проте, відповідач не тільки не направив в суд свого представника, але не надав жодної інформації щодо суті спору, як і не повідомив господарський суд про неотримання матеріалів позовної заяви.

Інші заперечення відповідача, викладені у апеляційній скарзі, також, не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі зазначеного, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ГПК України із всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 49, 105 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 05 жовтня 12 року у справі №5019/1310/12 - залишити без змін , а апеляційну скаргу Приватного виробничо-торгового підприємства "Екстра" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №5019/1310/12 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Саврій В.А.

Судді Філіпова Т.Л.