АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 553/3366/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/3330/2013 Головуючий у 1-й інстанції Кононенко С.Д.

Доповідач Карпушин Г. Л.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого судді: Карпушина Г.Л.; суддів: Винниченка Ю.М., Корнієнка В.І., при секретарі: Цилюрик М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 14 серпня 2013 року по справі за поданням заступника начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, -

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2013 року заступник начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції звернувся до суду з поданням про застосування заходів для забезпечення виконання рішення суду, а саме тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, що є боржником у зведеному виконавчому провадженні про стягнення з нього на користь стягувачів суми в загальному розмірі 410 813, 61 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 14 серпня 2013 року подання заступника начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції - задоволено.

Тимчасово, до погашення заборгованості, що утворилась при виконанні зобов'язань по виконавчому листу №1616/2429/2012 виданого Ленінським районним судом м. Полтави 27.11.2012 року, обмежено право виїзду з України ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) шляхом тимчасової відмови у видачі паспорта для виїзду за кордон, тимчасового затримання або вилучення паспорта, якщо він був виданий раніше.

З даною ухвалою не погодився ОСОБА_1 та подав на неї апеляційну скаргу в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні подання заступника начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України - відмовити в повному обсязі.

Вважає, що рішення суду є незаконним, не обґрунтованим та винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що судом неповно з'ясовані обставини справи, висновки суду не відповідають дійсності а тому дана ухвала підлягає повному скасуванню.

Судове засідання проводилося у присутності представників апелянта та заявника, за відсутності апелянта, який будучи належним чином та завчасно повідомленим про час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явився направивши свого представника.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п.2. ч.2 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Задовольняючи подання заступника начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, місцевий суд, виходив з того що, ОСОБА_1 ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовими рішеннями, та вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення суду позитивного результату не дали, а можливість боржника виїхати за межі території України може утруднити, або унеможливити виконання судового рішення.

Проте, з таким висновком колегія суддів не може погодитися за наступних обставин.

Відповідно до п.1 ст. 377 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконання судових рішень та рішень органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Відповідно до статті 6 Закону України « Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)- до виконання зобов'язань.

Згідно з частиною 2 пункту 18 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Отже, зазначені норми Закону надають право державному виконавцю звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України лише у випадку ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань, покладених на нього відповідними рішеннями.

Із оглянутих судом матеріалів справи убачається, що по виконавчих провадженнях, які були зведені в одне, державним виконавцем після відкриття провадження було вжито заходів щодо встановлення майна боржника на яке можливо звернути стягнення та накладено на нього арешт. Про вчинення будь-яких інших дій по примусовому виконанню судових рішень державним виконавцем, вказані наявні документи даних не містять, як і не місять доказів про те, що ОСОБА_1 ухилявся від виконання зобов'язань, покладених на нього судовими рішеннями та від виконання обов'язків боржника по виконавчому провадженню..

З огляду на те, що судом не встановлено ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань по виконанню судових рішень, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що підстав для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України не має.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції належним чином не перевірено наявності обґрунтованих підстав для обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, та приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Ленінського районного суду м. Полтави від 14 серпня 2013 року з постановленням нової, про відмову у задоволенні подання державного виконавця.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 14 серпня 2013 року - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні поданням заступника начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя :

Судді:

З оригіналом згідно.