Справа № 378/464/13-к Головуючий у І інстанції Гуртовенко Р.В.
Провадження № 11-кп/780/465/13 Доповідач у 2 інстанції Рудніченко
Категорія 18 26.09.2013
ВИРОК
Іменем України
25 вересня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з кримінальних
справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Рудніченко О.М.,
суддів Габрієля В.О.,Говорухи В.І.,
при секретарі Гусака О.О.,
з участю прокурора Красківського В.П.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора, який приймав участь у суді першої інстанції на вирок Ставищенського районного суду Київської області від 16 травня 2013 року, -
в с т а н о в и л а:
Вироком Ставищенського районного суду Київської області від 16 травня 2013 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого, невійськовозобов»язаного, раніше судимого 13.10.2010 року Ставищенським районним судом Київської області за ч.2 ст.309 КК Украаїни до покарання у виді трьох років позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання із іспитовим строком 3 роки,
визнано винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначено покарання за ч.1 ст.185 КК України - 1 рік позбавлення волі. На підставі ч.1, 4 ст.71 КК України остаточно призначено покарання шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, не відбутої частини покарання за вироком Ставищенського районного суду Київської області від 13.10.2010 року у виді 6 місяців позбавлення волі у виді одного року 6 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід залишено утримання під вартою.
Речові докази по справі - повернуті потерпілому ОСОБА_2
Згідно вироку ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 14 березня 2013 року, близько 11-00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння та знаходячись в приміщенні кафе-бару, розташованого в центрі с.Розумниця Ставищенського району Київської області, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих , викрав гаманець, що належав ОСОБА_2, вартістю 150 грн., в якому знаходилися грошові кошти в сумі 840 грн. и документи останнього, та спричинив ОСОБА_2 матеріальні збитки на загальну суму 990 грн. З викраденим майном ОСОБА_1 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, привласнивши викрадене на свою користь, таким чином, вчинивши кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України.
На вищезазначений вирок з апеляційною скаргою звернувся прокурор, який брав участь при розгляді справи в суді першої інстанції, в якій, не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій ОСОБА_1, просив вирок скасувати у зв'язку з неправильного застосування кримінального закону - ст.71 КК України, ухвалити новий вирок в цій частині, яким призначити ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст.185 КК України - 1 рік позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Ставищенського районного суду Київської області від 13.10.10 р., призначити остаточну міру покарання - 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, який підтримав подану ним апеляційну скаргу, обвинуваченого, який вважав, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та мотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі об»єктивних обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього кодексу, де вказано, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ.
Відповідно до вимог ст.65 КК України суд призначає покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження нею нових злочинів.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Відповідно до ч.3 ст.78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
З вироку суду вбачається, що суд не дотримався вказаних вимог закону.
Як вбачається з матеріалів справи, висновок суду про доведеність обвинувачення ОСОБА_1 в таємному викраденні чужого майна ОСОБА_2 ґрунтується на зібраних у справі доказах та учасниками процесу не оскаржується.
Дії обвинуваченого, відповідно до встановлених обставин, правильно кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України.
Разом з тим, суд першої інстанції, про що обґрунтовано зазначається в апеляційній скарзі прокурора, неправильно застосував положення ст.71 КК України при призначенні ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків.
Так, при призначенні ОСОБА_1 покарання суд не врахував, що відповідно до вироку Ставищенського районного суду від 13.10.2010 року ОСОБА_1 було засуджено за ч.2 ст.309 КК України та призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від призначеного судом покарання, встановлено іспитовий строк тривалістю три роки. Злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК України ОСОБА_1 вчинив в період іспитового строку, тобто призначати покарання ОСОБА_1 необхідно відповідно до вимог ст.71 КК України за сукупністю вироків та ст.78 КК України.
Суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що ОСОБА_1 частково відбув покарання за вироком Ставищенського районного суду від 13.10.2010 року, оскільки він був звільнений від відбування покарання з випробуванням з наданням іспитового строку тривалістю три роки.
Виходячи з вищевикладеного, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення, вирок Ставищенського районного суду від 16.05.2013 року в частині призначеного ОСОБА_1 покарання підлягає скасуванню в зв»язку з неправильним застосуванням кримінального закону, ОСОБА_1 необхідно призначити покарання за ч.1 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі ст.71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком Ставищенського районного суду Київської області від 13.10.2010 року, остаточну міру покарання ОСОБА_1 призначити у вигляді 3 (трьох) років 1 місяця позбавлення волі з відбуванням покарання в системі кримінально-виконавчих установ.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.288,392,404,407-409 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Вирок Ставищенського районного суду Київської області від 16 травня 2013 року в частині призначеного покарання скасувати, та ухвалити в цій частині новий вирок.
Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченому ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком Ставищенського районного суду Київської області від 13.10.2010 року, остаточну міру покарання ОСОБА_1 призначити у вигляді 3 (трьох) років 1 місяця позбавлення волі.
В решті вирок залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення.
судді: