ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"01" червня 2006 р. | Справа № 6/104. |
За позовом Приватного підприємства"Базис-Тех"
до Дочірнього підприємства спільного підприємства "Трайдент Консалтінг Чернівці"
про стягнення заборгованості за придбаний товар - 3172,46грн.
Суддя Паскарь Авель Дмитрович
Представники:
позивача Брошеван В.І., довіреність від 13.04.2006 року; Кравцов О.Е., довіреність від 04.03.2006 року.
відповідача Замойский О.О. - директор
в засіданні приймали участь
СУТЬ СПОРУ:
Приватне підприємство “Базис-Тех.”, м. Тернопіль, звернулось з позовом до Дочірнього підприємства спільного підприємства “Трайдент Консалтінг Чернівці”, м. Чернівці, про стягнення заборгованості в сумі 3172,46 грн.
Позивач свою вимогу мотивує тим, що за накладною від 27.01.2003 року № ЧВ 273 відповідач придбав у нього комплект складених частин до персонального комп’ютера на суму 5767 грн. Відповідно до усної домовленості, оплату за комп’ютерні комплектуючі відповідач повинен був здійснювати у розстрочку, з повним розрахунком наприкінці 2005 року. Однак відповідач перерахував позивачеві лише 2594,54 грн., а лист-попередження позивача за вересень 2005 року відповідачем був залишений без реагування.
Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що ніяких угод з позивачем не укладав, претензій та позивних заяв не отримував.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та вивчивши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обрати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Пунктом першим статті 208 ЦК визначено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Разом з тим недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом ( абзац перший частини першої статті 218 ЦК).
Судом встановлено, що комп’ютерні комплектуючі за вказаною в позові накладною позивачем були відпущені відповідачеві на підставі укладеної сторонами усної угоди. Отже, строк їх оплати відповідачем сторонами не встановлений.
Згідно із частиною другою статті 530 ЦК, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В судовому засіданні представники позивача пояснили, що доказів направлення відповідачеві або отримання ним листа позивача від 22.09.2005 року, в якому міститься вимога про сплату боргу, немає
Таким чином, позивач не довів факту пред'явлення відповідачеві вимоги про сплату вартості отриманих товарів. Дана обставина свідчить про ненастання строку виконання боржником своїх зобов'язань за укладеною сторонами усною угодою купівлі-продажу комплектуючих до комп’ютера та необґрунтованості позову. Тому, відмовляючи у задоволенні позову, судові витрати слід віднести на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.У задоволенні позову відмовити за безпідставністю.
2.Судові витрати покласти на позивача.
Суддя А.Д. Паскарь.