Справа № 2-191/2008 р.

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

іменем    У К Р А Ї Н И

    06 березня 2008 року  Баштанський  районний  суд  Миколаївської  області

в складі: головуючого по справі судді -  Бойко Л.Л. при секретарі -  Кирпічовій О.О.

за участю сторін

розглянувши на попередньому розгляді у відкритому судовому засіданні, у відкритому судовому засіданні, в залі суду в місті Баштанка справу за позовом ОСОБА_1 до Професійно-технічного училища №42 села Андріївка Баштанського району Миколаївської області про стягнення заробітної плати,

В С Т А Н О В И В:

     Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення заробітної плати. На обгрунтування вимог в заяві та в судовому засіданні  зазначила, що вона працювала на фермі підсобного господарства ПТУ №42 з 09.06.2003 року згідно наказу № 445 від 09.06.2003 року по 18.04.2005 року. Згідно наказу №453 від 19.07.2003 року вона також обіймала посаду сторожа ПТУ №42, проте заробітну плату вона отримувала не в повному обсязі. Наказом №569 від 18.04.2005 року вона була звільнена з займаної посади на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України. При розрахунку їй не виплатили заборгованість по заробітній платі в сумі 3007 гривень 56 копійок. На її неодноразові звернення відповідач добровільно відмовився виплатити вказану суму заборгованості по заробітній платі. Посилаючись на викладене, позивачка просить винести рішення, яким стягнути на її користь з відповідача 3007 гривень 56 копійок.

     Представники відповідача позов не визнали, суду пояснили, що позивачка дійсно працювала в ПТУ-42, але ніколи не суміщала посади, спочатку була прийнята різноробочою, а потім переведена сторожем, заробітна плата їй нараховувалась та видавалась (про це свідчать платіжні відомості), крім того позивач не може  пояснити за який період необхідно стягнути заробітну плату та з якого розрахунку виходила при нарахуванні заборгованості (на її думку), тобто її вимоги є безпідставними.

     Заслухавши позивача, представників відповідача, дослідивши письмові докази по справі:

- копію трудової книжки позивачки із якої слід, що 09.06.2003 року ОСОБА_1була прийнята на роботу різноробочої учгоспу,, 16.07.2003 року переведена на посаду сторожа та 18.04.2005 року звільнена з посади сторожа за ст. 36 ч.1 КзпПУ,,

- довідку від 30.01.2008 року, довідку про розмір заробітної плати за 2003-2005 роки,

- карточку-довідку за 2004 рік та платіжні відомості на видачу заробітної плати з січня по грудень 2004 року з підписами позивачки, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню по слідуючим підставам:

- в силу статті 116 КЗпП України - (на яку посилається позивач в позовній заяві), при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення,

- в судовому засіданні позивачка пояснила, що при звільненні вона отримала заробітну плату, але за одну роботу, а за роботу сторожа вона заробітну плату не отримала, однак вказане суперечить доказам дослідженим в судовому засіданні - при розгляді справи було встановлено (згідно трудової книжки та показів представника відповідача Войденко А.А.), що позивачка працювала сторожем з 16.07.2003 року за що і отримувала заробітну плату (як свідчать платіжні відомості) і не могла отримати її за іншу роботу як вона вказує, звільнена була за угодою сторін (ст.36 п.1 КЗпПУ), тобто на час звільнення сторони дійшли згоди по всім питанням,, позивачка пояснює, що зверталась до профкому по питанню оплати праці за сумісництво, однак представник відповідача заперечує даний факт і крім того сама ж позивачка пояснює, що письмова заява знаходиться в неї на руках, а не в профкомі,, посилання позивачки (як на доказ, що працювала за сумісництвом) на покази свідків ОСОБА_2. та ОСОБА_3 суд оцінює критично і вважає, що  свідки не можуть підтверджувати роботу позивачки за сумісництвом так як вони разом не працювали, зустрічались одного разу і про те, що „працює на двох роботах” їм говорила сама позивачка (невідомо з якою метою), що суперечить письмовим доказам,, позивачка не надала розрахунок суми боргу та відмовляється його надати посилаючись, що за 2004 рік їй було нараховано 3007 грвн. за одну роботу і вважає, що ще таку ж суму їй повинні сплатити за „другу роботу” і в той же час доказів про те, що працювала по сумісництву не надала, а тому вимоги позивачки є безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню, так як при оплаті праці її права не порушені, заробітна плата нараховувалась та виплачувалась, що підтверджено письмовими доказами та поясненнями представника відповідача, які не спростовані іншими доказами. 

На підставі ст. ст. 36,94,116 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10, 60, 62, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

     Позовні вимоги ОСОБА_1 до Професійно-технічного училища №42 села Андріївка Баштанського району Миколаївської області про стягнення заробітної плати, залишити без задоволення.

    Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави 51 гривну та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень.

     Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

     Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

     ГОЛОВУЮЧИЙ ПО СПРАВІ СУДДЯ