ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2013 року Справа № 918/432/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіКапацин Н.В. - доповідача у справі

суддів :Бернацької Ж.О., Кривди Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Українсько-польського підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бернд Бруггеманн Україна"

на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 24.07.2013

у справі № 918/432/13

господарського судуРівненської області

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_5

доУкраїнсько-польського підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бернд Бруггеманн Україна"

проусунення перешкод у користуванні майном

за участю представників від:

позивача не з'явився, повідомлений належним чином

відповідача не з'явився, повідомлений належним чином

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 25.04.2013 у справі № 918/432/13, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.07.2013, задоволено позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (Позивач) зобов'язано Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бернд Бруггеманн Україна" (Відповідач) усунути перешкоди у користуванні приміщенням адмінбудівлі цеху мінеральної води "Г-2", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язано Відповідача у десятиденний термін з дня набрання рішенням законної сили звільнити вказане приміщення та не чинити перешкод Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5 у вільному проході та проїзді до цього приміщення. На Відповідача покладено судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1 147 грн.

Судові рішення ґрунтуються на тому, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 03.10.2008 набула права власності на приміщення адмінбудівлі цеху мінеральної води "Г-2", яку Відповідач використовує для зайняття підприємницькою діяльністю, проводить в приміщенні ремонтні роботи, а тому в силу статей 321, 391 Цивільного кодексу України право Позивача підлягає захисту.

Не погодившись з вказаними судовими актами, Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бернд Бруггеманн Україна" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 25.04.2013, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.07.2013 у справі № 918/432/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5.

В касаційній скарзі заявник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права. Зокрема, заявник зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Бернд Бруггеманн Україна" є неналежним відповідачем, оскільки спірним приміщенням не користується, адмінбудівля цеху мінеральної води "Г-2" Відповідачем передана в оренду Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_6 за договором оренди № 2/08 від 02.04.2008 і цей договір на даний час зберігає силу, а орендар користується спірними приміщеннями.

На думку Відповідача, судами не досліджено питання про те, з ким укладала договір охоронна фірма Товариство з обмеженою відповідальністю "Ескалада-Житомир", безпідставно взято до уваги односторонні акти Позивача про не допуск його на територію приміщення. Відповідач лише підтверджує своє право власності на цех мінеральної води відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.10.207, а адміністративна будівля знаходиться у інших власників і Відповідачем не використовується.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, за договором купівлі-продажу від 03.10.2008 ОСОБА_5 (Покупець) придбала у ОСОБА_7 (Продавець) адміністративну будівлю цеху мінеральної води "Г-2" загальною площею 542,4 кв.м., розташовану у АДРЕСА_1.

Вказаний договір нотаріально посвідчений 03.10.208 і зареєстрований в Державному реєстрі правочинів. Згідно витягу № 22223425 від 20.03.2009 із реєстру про право власності на нерухоме майно за ОСОБА_5, зареєстровано право власності на адмінбудівлю цеху мінеральної води "Г-2" з приміткою про зміну поштової адреси на будівлю згідно рішення виконавчого комітету Сарнинської міської ради № 725 від 14.11.2008 з АДРЕСА_1, будинок АДРЕСА_1.

В квітні 2013 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовом до Українсько-польського підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бернд Бруггеманн Україна" про усунення перешкод в користуванні адмінбудівлею цеху мінеральної води "Г-2", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бернд Бруггеманн Україна" звільнити вказане приміщення та не чинити ОСОБА_5 перешкоди у користуванні, вільному проході та проїзді до приміщення адмінбудівлі.

Задовольняючи позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 суди попередніх інстанцій вказали на їх обґрунтованість.

Аналізуючи надані Позивачем докази місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав на наявність фактів порушення права Позивача і необхідності його захисту шляхом усунення перешкод у користуванні належним Позивачеві майном.

В силу частини 1 статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України до компетенції суду касаційної інстанції відноситься обов'язок перевірити правильність застосування норм матеріального і процесуального права судом першої і апеляційної інстанцій.

Суди попередніх інстанцій послалися на норми, закріплені в статтях 316, 319, 321, 391 Цивільного кодексу України, які вказують на те, що право власності є непорушним і власник володіє, користується, розпоряджається майном на власний розсуд та власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.

В касаційній скарзі Відповідач не спростував висновки судів попередніх інстанцій щодо застосування вказаних правових норм. Зокрема, в касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Бернд Бруггеманн Україна" зазначило, що йому на праві власності належить цех мінеральної води, а не його адмінбудівля і Товариство не користується адміністративною будівлею цеху мінеральної води.

В силу статей 33, 36 Господарського процесуального кодексу України Позивачем надані докази і судами попередніх інстанцій надана оцінка цим доказам з висновками про те, що Позивач позбавлений можливості користуватися належним йому на праві власності приміщенням.

В свою чергу, Відповідач відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України не довів обставини про те, що він своїми діями не перешкоджає Позивачеві користуватися належним йому майном.

До матеріалів справи Позивачем надані листи-вимоги про усунення перешкод у користуванні адмінбудівлею від 12.12.208, від 25.05.209, від 26.09.2011, від 31.01.2011, заява у Міністерство внутрішніх справ України від 28.01.2009, заява до Прокурора Сарненського району Рівненської області від 28.01.2013, складені комісійно акти від 20.01.2009, від 30.01.2013 про відмову у пропуску представників Позивача пройти до адмінбудівлі цеху мінеральної води.

Відповідач надав відповідь на лист Позивача від 12.12.2008, в якій зазначив, що при підтвердженні ОСОБА_5 права власності на будівлю Відповідач не буде чинити перешкод у доступу на територію підприємства, а в листі №25 від 27.02.2013, адресованому Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5 Відповідач заперечує її право власності на адмінбудівлю.

Таким чином, Відповідач не спростував свою поведінку належними доказами про не допуск Позивача до належного йому приміщення.

В апеляційній і касаційній скаргах Відповідач висунув нове обґрунтування своїх заперечень на позов, зазначивши, що адмінбудівля цеху мінеральної води була передана Відповідачем в оренду Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_6 на підставі договору оренди № 2/08 від 02.04.2008.

Судом касаційної інстанції не приймаються до уваги вказані доводи Відповідача, оскільки Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження його права власності на адмінбудівлю цеху мінеральної води, а тому згідно статті 761 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що право передання майна у найм має власник речі, Відповідач не вправі був передавати в оренду майно, яке йому не належить.

Крім того, в силу статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази до суду передаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Представник Відповідача Романюк І.І до апеляційного суду надала копії договорів оренди № 2/08 від 02.04.2008, від 10.01.208, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бернд Бруггеманн Україна" і Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6, без підтвердження відповідності цих договорів оригіналам.

Тому, суд апеляційної інстанції правомірно залишив поза увагою ці договори.

Також, суд касаційної інстанції має сумніви в існуванні цих договорів і ще й з тих підстав, що Відповідачем не надано доказів виконання цих договорів оренди (журнал перепусток Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 та його представників, платіжні документи про оплату орендної плати і таке інше).

Крім того, матеріали справи не містять жодного доказу про те, що орендар (Фізична особа - підприємець ОСОБА_6) чинив перешкоди Позивачці у користуванні належним її майном.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано прийшли до висновку про задоволення позовних вимог.

Рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів відповідають нормам матеріального і процесуального права, а тому відсутні правові підставі для їх скасування.

Враховуючи викладене, касаційна скарга Українсько-польського підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бернд Бруггеманн Україна" залишається без задоволення, а постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 24.07.2013 по даній справі - без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Українсько-польського підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бернд Бруггеманн Україна" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.07.2013 у справі № 918/432/13 залишити без змін.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді Ж.О. Бернацька

Д.С. Кривда