ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 року Справа № 2/125-12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Суддів:Мирошниченка С.В., Барицької Т.Л., Картере В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 р.

у справі№ 2/125-12 господарського суду Київської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"

доСпоживчого товариства "Настуся"

простягнення 566 441,48 грн.

За участю представників:

позивача:Нечитайло Т.В.;

відповідача:Балицький Т.М.; Островерх В.П.; Каракой Т.В., Поляруш О.О.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача - Споживчого товариства "Настуся", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором поставки від 23.03.2012 р. № 2046 в сумі 566 441,48 грн., з яких: 544 433,75 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 4 181,67 грн., 17 826,06 грн. пені.

Рішенням господарського суду Київської області від 19.12.2012 р. (суддя Конюх О.В.) частково задоволено позов ТОВ "Суфле Агро Україна" та стягнуто з СТ "Настуся" 544433, 75 грн. вартості частково неоплаченого насіння сільгоспкультур (ячменю пивоварного, кукурудзи, соняшника) по договору від 23.03.2012 р. та додатків до нього, 17826,06 грн. пені, 3932,16 грн. 3% річних та відповідні судові витрати. В стягненні 249,51 грн. річних відмовлено по уточненому розрахунку суду першої інстанції.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 р. (судді: Синиця О.Ф., Зеленін В.О., Мальченко А.О.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити рішення місцевого господарського суду без змін.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 23.03.2012 р. між ТОВ "Суффле Агро Україна" (продавець) та СТ "Настуся" (покупець) Договір поставки № 2046 (далі -Договір 1), згідно якого постачальник зобов'язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати вартість наступних сільськогосподарських товарів: насіння ячменю пивоварного; насіння кукурудзи; насіння ріпаку; насіння соняшника; насіння озимої пшениці; насіння ячменю пивоварного (імпорт); засоби захисту рослин.

Крім того, 23.03.2012 р. між ТОВ "Суффле Агро Україна" (продавець) та СТ "Настуся" (покупець) укладені додаткові угоди.

На умовах договорів відповідач в період посівної кампанії 2012 р. отримав насіння ячменю пивоварного, сортових кукурудзи і соняшника на суму 672990 грн. В березні-квітні 2012р. була здійснена часткова оплата насіння в сумі 27500 грн. Наступні розрахунки за насіння сільгоспкультур мали бути проведені осінню 2012 р. заліком вирощеної продукції.

Згідно ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однієї із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 221 ГК України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.

Частиною 4 ст.612 ЦК України встановлено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Як встановлено апеляційним судом, насіння соняшника відповідало необхідним стандартам, але позивач відмовився від прийняття відповідної сільхозпродукції і навіть попередньо прийняту через КХП повернув СТ "Настуся", поклавши на останнього витрати перед КХП.

Таким чином, в зв'язку з тим, що ТОВ "Суфле-Агро-Україна" не виконало умови договору № 2046 А, то прострочення виконання зобов'язань відповідачем за договором № 2046 відсутнє, оскільки нерозривно пов'язане з прострочкою своїх зобов'язань кредитором (позивачем).

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанова апеляційного господарського суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не прийняті судом до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.

З огляду на викладене, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, а тому підстав для зміни чи скасування прийнятого у справі судового рішення Вищий господарський суд України не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 р. у справі № 2/125-12 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Мирошниченко

Судді: Т.Л. Барицька

В.І. Картере