ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2013 року Справа № 910/872/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справі

суддів :Бернацької Ж.О., Кривди Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоканал-сервіс"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.07.2013

у справі№ 910/872/13

господарського судуміста Києва

за позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Водоканал-сервіс"

проспонукання до укладання договору купівлі-продажу теплової енергії

за участю представників від:

позивача не з"явилися, повідомлені належним чином

відповідача не з"явилися, повідомлені належним чином

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.03.2013р. у справі № 910/872/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2013р., задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоканал-Сервіс" (Відповідач) про спонукання до укладання договору купівлі-продажу теплової енергії. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Водоканал-Сервіс" укласти з Публічним акціонерним товариством "Київенерго" договір купівлі-продажу теплової енергії від 30.11.2012р. № 510340 з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей, а саме пункт 6.1 договору викласти в наступній редакції: "Цей договір набуває чинності з 01.01.2013 року". Стягнуто з Відповідача на користь Позивача судовий збір в розмірі 1 147 грн.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2013р., постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2013 у справі № 910/872/13 та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права. Відповідач зазначає, що Позивач в порушення статті 10 Закону України "Про природні монополії" зловживаючи своїм монопольним становищем, обмежував права ЖБК "Буревісник-1" на вільне припинення договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 26.10.1998р. № 510203 та права ТОВ "Водоканал-сервіс" на укладення відповідного договору купівлі-продажу теплової енергії.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 26.10.1998р. між ПАТ "Київенерго" та ЖБК "Буревісник-1" укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 510230, предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до додатків № 8, № 9 до договору одним з об'єктів теплопостачання згідно з переліком є житловий будинок № 8-а по вул. Шумського в м. Києві, в якому створено ЖБК "Буревісник-1". Пунктами 8.1, 8.4 договору встановлено, що договір діє до 31.12.1999 та вважається продовженим на наступний рік, якщо за місяць до його закінчення жодною із сторін не буде заявлено про його розірвання.

На підставі договору № 8 від 27.02.2012р. про здійснення функцій виконавця комунальних послуг, укладеного між ТОВ "Водоканал-сервіс" і ЖБК "Буревеснік-1", ТОВ "Водоканал-сервіс" взяв на себе зобов'язання виконувати функції виконавця комунальних послуг (у тому числі централізованого постачання гарячої води та центрального опалення) для споживачів - мешканців багатоквартирного будинку № 8-а по вул. Шумського у м. Києві. Пунктом 6.2 вказаного договору ТОВ "Водоканал-сервіс" приступає до виконання обов'язків, передбачених цим договором, починаючи з 01.03.2012 року.

28.11.2012 р. ЖБК "Буревісник-1" звернувся до ПАТ "Київенерго" з листом про припинення дії договору на постачання теплової енергії в гарячій воді від 26.10.1998р. № 510230.

В свою чергу, ТОВ "Водоканал-сервіс" листом від 12.11.2012р. запропонував ПАТ "Київенерго" внести зміни до існуючого договору купівлі-продажу теплової енергії.

30.11.2012р. Позивачем на адресу Відповідача направлено проект підписаного Позивачем договору купівлі-продажу теплової енергії № 510340 від 30.11.2012р. для підписання.

25.12.2012р. ТОВ "Водоканал-сервіс" повернуто підписаний договір № 510340 з протоколом розбіжностей. Умови протоколу розбіжностей стосувалися пункту 6.1 договору. ТОВ "Водоканал-сервіс" вказав на те, що пункт 6.1 має бути викладений в наступній редакції: "Цей договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками, а щодо розрахунків - з початку здійснення споживачем функцій виконавця комунальних послуг для конкретного житлового будинку, зазначеного у відповідному додатку до цього договору - а саме з 01.04.2012 року.".

ПАТ "Київенерго" в протоколі узгодження розбіжностей, виклав цей пункт в іншій редакції, а саме: цей договір набуває чинності з 01.01.2013 року.

Оскільки Відповідачем не підписано вказаний протокол розбіжностей та не повернуто Позивачу, ПАТ "Київенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Водоканал-сервіс" про зобов'язання Відповідача укласти договір купівлі-продажу теплової енергії від 30.11.2012 № 510340 з урахуванням положень протоколу узгодження розбіжностей, а саме пункт 6.1 договору викласти у наступній редакції: "Цей договір набуває чинності з 01.01.2013 року".

Суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, задовольняючи позовні вимоги вказав на їх обґрунтованість.

Правовідносини ПАТ "Київенерго" та ЖБК "Буревісник-1" щодо постачання теплової енергії до житлового будинку № 8-а по вул. Шумського в м. Києві на підставі договору від 26.10.1998р. припинились з 01.01.2013 року. До вказаного терміну споживачем теплової енергії відповідно до укладеного договору від 26.10.1998 р. було ЖБК "Буревісник-1".

Суди зазначають, що ТОВ "Водоканал-сервіс" згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії від 30.11.2012 року № 510340 є споживачем послуг, а ПАТ "Київенерго" - є постачальником (виконавцем) теплової енергії.

Відповідно до частин 1, 2 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Частинами 3, 4 статті 181 даного Кодексу передбачено, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Чинним законодавством не допускається існування двох договорів з постачання теплової енергії на один об"єкт, укладення договору від 30.11.2012р. в частині розрахунків з 01.04.2012р. є неможливим.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з правовою позицією судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом статті 1 Закону України "Про теплопостачання" споживачем теплової енергії визнається особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору. Зазначене кореспондується з положеннями Правил користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 року № 1198, за змістом яких споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" - житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Пунктом 1 частини 3 статті 20 цього Закону встановлений обов'язок споживача укласти договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно з частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

В договорі купівлі-продажу від 30.11.2012р. споживачем вказано - ТОВ "Водоканал-сервіс", тому суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про обов"язковість укладення договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

В статті 14 ЦК України зазначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

ТОВ "Водоканал-сервіс" в протоколі розбіжностей до договору купівлі-продажу від 30.11.2012р. зазначає, що пункт 6.1 має бути викладений в наступній редакції: "Цей договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками, а щодо розрахунків - з початку здійснення споживачем функцій виконавця комунальних послуг для конкретного житлового будинку, зазначеного у відповідному додатку до цього договору - а саме з 01.04.2012 року."

Згідно з частинами 1, 2 статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Відповідно до частини 2 статті 187 Господарського кодексу України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Разом з тим, чинним законодавством України не передбачено можливості у судовому порядку зобов'язання укласти договір, з метою врегулювання попередніх правовідносин між сторонами, що виникли або існували раніше. Як встановлено судами попередніх інстанцій правовідносини ПАТ "Київенерго" та ЖБК "Буревісник-1" щодо постачання теплової енергії до житлового будинку № 8-а по вул. Шумського в м. Києві на підставі договору від 26.10.1998р. припинились з 01.01.2013 року. До вказаного терміну споживачем теплової енергії відповідно до даного договору від 26.10.1998 р. було ЖБК "Буревісник-1", тому судами попередніх інстанцій правомірно задоволено позовні вимоги щодо зазначення в пункті 6.1 договору купівлі-продажу теплової енергії № 510340 від 30.11.2012р., що договір набуває чинності з 01.01.2013 року.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог статті 43 ГПК України рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків Господарського суду міста Києва та Київського апеляційного господарського суду.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарськими судами норм законодавства при прийнятті рішення і постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоканал-сервіс" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2013 у справі № 910/872/13 залишити без змін.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді Ж.О. Бернацька

Д.С. Кривда