Справа № 1-171/08

                                                     В    И    Р    О    К

                                    І  М  Е  Н  Е  М         У  К  Р  А  Ї  Н  И

28  жовтня  2008 року                                                         Ковельський міськрайонний суд

                                                                                              Волинської області

            під  головуванням  судді                                         Восковської О.А.

            при секретарі                                                            Грищук О.М.                                    

            з участю прокурора                                                 Гаврилюк Я.С.

            адвоката                                                                    ОСОБА_1.

            підсудної                                                                   ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки і громадянки України, уродженки села Старий Мосир Ковельського району, жительки АДРЕСА_1, з середньою освітою, пенсіонерки, раніше не судимої,

за ч.1 ст.122  КК України, суд, -

                                                                в  с  т  а  н  о  в  и  в :

            8.03.2008р. біля 16 години в АДРЕСА_2, на городі поблизу господарської споруди, під час сварки, яка виникла між ОСОБА_2. та ОСОБА_3., ОСОБА_4 нанесла декілька ударів дерев'яною палицею по руках та корпусу тіла ОСОБА_3, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої третини лівої ліктьової кістки без зміщення які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.

            Підсудна ОСОБА_2. свою вину у скоєнні інкримінованого їй діяння визнала частково та показала суду наступне. Потерпілий ОСОБА_3 є її односельчанином і проживає по сусідству з нею. Вони мають городи по сусідству і вже понад 15 років між ними склались неприязні відносини, а 6 років тому потерпілий побив її, після того і по даний час він продовжує її ображати і обзивати нецензурними словами. 8 березня 2008р. біля 16 години вона підійшла до стежки, щоб згребсти солому, яку роздув вітер. Загрібши солому граблями, потім відставила граблі, взяла в руки солому, щоб віднести її в сарай і почула, що ОСОБА_3 почав обзивати її нецензурними словами. Повернувшись до потерпілого, побачила, що той тримає в руках дерев'яну палицю, якою він відразу ж вдарив її в живіт, а потім почав бити по ногах. Вона стала кликати на допомогу свою дочку ОСОБА_5, а коли ОСОБА_3 намагався її знову вдарити, схопила палку руками і намагалась вирвати її з рук потерпілого, однак, не змогла цього зробити, і лише коли підбігла її дочка ОСОБА_5, вони удвох вирвали цю палку з рук ОСОБА_3. і вона кілька разів вдарила потерпілого цією палкою по тулубу, при цьому, він руками прикривав тулуб. Після цього ОСОБА_3 пішов додому. Дочка будь-яких ударів потерпілому не наносила, внучка з чоловіком, які підійшли пізніше, могли лише бачити ці події. Потерпілий в той день був в нетверезому стані і між ними, як до того дня, так і після, загострені відносини. Просить суворо не карати.

            Не зважаючи на часткове визнання вини підсудною ОСОБА_2., її винуватість у скоєному доведена зібраними по справі доказами.

            Так, потерпілий ОСОБА_3 підтвердив суду той факт, що з ОСОБА_2 він проживає по-сусідству, між їхніми городами немає забору і їх розділяє лише розора. Тривалий час між ним і ОСОБА_2 існують неприязні відносини, часто виникають сварки. 8 березня 2008р. близько 16 години ОСОБА_2 граблями загрібала на своєму подвір'ї траву і згрібала її до розори між їх городами. Він підійшовши до неї, зробив їй зауваження, щоб вона не гребла траву на його город, на що ОСОБА_2 штовхнула його і покликала на допомогу свою дочку ОСОБА_5, яка підійшла до них. Після цього ОСОБА_2 дерев'яною палицею, яку тримала в руках, почала бити його по тулубу, він прикривався рукою і відчув сильний біль в лівій руці. Від болю він присів, а ОСОБА_2 з дочкою, пішли в двір до себе. Внаслідок таких дій ОСОБА_2 він отримав перелом на лівій руці, тривалий час змушений був лікуватися, відчував сильний біль, хвилювання, поніс затрати на лікування в сумі 20 грн. Перенесені ним моральні страждання оцінює в 2000 грн., які і просить стягнути з підсудної. Настоює на тому, що 8.03.2008р. він підійшов до ОСОБА_2. не маючи в руках ні палки, ні інших предметів і остання наносила йому удари своєю палицею, при цьому, він сам будь-яких ударів ОСОБА_2. не наносив, - що в сукупності з іншими доказами спростовує покази підсудної в тій частині, що саме ОСОБА_3 підійшов до неї, маючи в руках палицю, якою першим і вдарив її в живіт.

            Допитана в якості свідка дочка потерпілої ОСОБА_2. - ОСОБА_5, - показала суду, що вона разом з матір'ю проживає в селі Дарівка, а по сусідству з ними живе ОСОБА_3, з яким вони вже 15 років конфліктують, між ними часто виникають сварки. Межа городів їх і ОСОБА_3. розділене лише розорою. 8 березня цього року її дочка та зять приїхали до них в гості, а біля 16 години дочка прийшовши до неї в сарай, сказала, що її кличе баба, - ОСОБА_2. Побачила, що її матір та потерпілий тримаються за дерев'яну палицю з двох кінців, намагаючись вирвати її одне в одного, а коли ОСОБА_3 вирвав палицю і намагався вдарити її матір, та вдарила ногою в пах потерпілого і знову стала намагатися вирвати палку. Підбігши до них, вона - ОСОБА_5, - разом з матір'ю вирвали палицю з рук ОСОБА_3. і після цього, підсудна стала бити ОСОБА_3 палицею по тулубу, після чого потерпілий пішов додому.

            Свідок ОСОБА_6. показала суду, що 8 березня 2008 р. вона разом зі своїм чоловіком приїхали в гості до матері та баби в село Дарівку. Біля 16 години, будучи на подвір'ї будинку, почула як її баба - ОСОБА_2. - кличе на допомогу її матір - ОСОБА_5 Коли вона з матір'ю підбігли, то побачили, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 тягнуть дерев'яну палку кожен на себе. Матір їй наказала покликати чоловіка - ОСОБА_7 і коли вони з чоловіком повернулись, то побачили, як матір з бабою вирвали палицю від ОСОБА_3, останній почав нецензурно виражатися, а ОСОБА_2. декілька разів вдарила ОСОБА_3. цією палицею по тулубу.

            Свідок ОСОБА_7. показав суду, що 8 березня цього року він разом з дружиною ОСОБА_6 був в селі Дарівка у тещі та баби. Близько 16 години дружина прийшла в будинок, де він саме знаходився, та сказала, що сусід б'є бабу. Коли вони разом вийшли на двір, то побачили, як його теща та баба дружини разом вирвали з рук ОСОБА_3. дерев'яну палицю, при цьому, палиця опинилась в руках тещі - ОСОБА_5, однак баба - ОСОБА_2., - вирвала у неї цю палицю і стала наносити удари ОСОБА_3 по тулубу.

            Такі показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6. та ОСОБА_7 не суперечать показам потерпілого ОСОБА_3. та в сукупності з іншими доказами підтверджують ті обставини, що ОСОБА_2. нанесла удари дерев'яною палицею по тулубу ОСОБА_3. тоді, коли останній будь-якого насильства по відношенню до неї чи до членів її родини не чинив, будь-яких предметів (палиці і т.і.) у нього в руках на той час не було і, крім того, після конфлікту дерев'яна палиця знаходилась в руках свідка ОСОБА_5, тоді як підсудна, вирвавши дану палицю з рук свідка, стала наносити нею удари по тулубу потерпілого.

            Як вбачається з акту амбулаторної, комплексної судової психолого-психіатричної експертизи від 24.09.2008р. № 413, ОСОБА_2. в період вчинення інкримінованого їй діяння ознак будь-якого психічного захворювання не виявляла, могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Також на даний час ОСОБА_2. не виявляє ознак будь-якого розладу психічної діяльності може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Згідно цього ж висновку, на момент вчинення протиправних дій ОСОБА_2. в стані фізіологічного афекту, чи в будь-якому іншому емоційному стані (сильний страх, відчай), що міг би суттєво вплинути на її свідомість та поведінку - не була. (а.с.99-100).

            В ході відтворення обстановки і обставин події 23.04.2008р. ОСОБА_2. також показала, як вона наносила удари потерпілому ОСОБА_3 по тулубу (а.с.51-55), при цьому вказала, що коли вона з дочкою вирвали у потерпілого палицю і той вже розвернувся, щоб йти від них, саме тоді вона почала наносити йому удари палицею, поскільки почула, що потерпілий нецензурно виражався (а.с.51-52), - що також не суперечить як показам потерпілого і свідків, так і іншим доказам по справі та вказує на винуватість ОСОБА_2. у скоєнні інкримінованого їй діяння.

            Згідно протоколу вилучення від 11.03.2008р. у ОСОБА_5 було вилучено дерев'яну палицю, яку, як показала ОСОБА_5 в ході вилучення вони з ОСОБА_2. вирвали з рук ОСОБА_3. (а.с.20).

            В ході огляду речових доказів 3.04.2008р. дана дерев'яна палиця була оглянута і приєднана до справи як речовий доказ (а.с.21-23).

            Згідно висновку експерта № 199 від 28.03.2008р. у ОСОБА_3. було відмічено тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої третини лівої ліктьової кістки без зміщення і яке за ступенем тяжкості відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.

            Таким чином, аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що покликання захисника підсудної на ту обставину, що підсудна лише перевищила межі необхідної оборони або перебувала в стані сильного душевного хвилювання і не могла правильно оцінити свої дії, - не знайшли свого підтвердження як на досудовому, так і в ході судового слідства і розцінюються судом, як намагання уникнути відповідальності для ОСОБА_2.

            З показів допитаного в ході судового слідства свідка ОСОБА_8 вбачається, що свідок бачив лише, як ОСОБА_3 біг в сторону городу ОСОБА_2. з палицею і замахнувся даною палицею, однак, не бачив, чи вдарив потерпілий підсудну. Отже, показання даного свідка також не спростовують вищенаведених доказів по справі, а можлива приналежність дерев'яної палиці ОСОБА_3 (а як підсудна, так і потерпілий заперечують приналежність їм дерев'яної палиці, а інші свідки не були очевидцями початку конфлікту), - не впливає на кваліфікацію дій підсудної.

            Існування ж тривалих неприязних відносин між підсудною і потерпілим, - що призводило до неодноразових конфліктів і сварок між ними, - може враховуватись на думку суду, лише при визначенні розміру заподіяної потерпілому моральної шкоди.

            Суд, повно, всесторонньо та об'єктивно дослідивши обставини даної кримінальної справи, приходить до висновку, що дії підсудної ОСОБА_2., які виразились в умисному нанесенні середньої тяжкості тілесного ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я, вірно кваліфіковані органами досудового слідства за ч.1 ст.122 КК України.        

            При обранні міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину та особу винної у їх сукупності, наявність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин справи.

            Так, до обставин, що пом'якшують покарання підсудній, суд відносить те, що ОСОБА_2. є особою пенсійного віку і вперше на лаві підсудних (а.с.47).

            Обставини, які б обтяжували покарання підсудній - відсутні.

            Таким чином, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудної можливе без її ізоляції від суспільства, а, враховуючи пенсійний вік ОСОБА_2. єдиним видом покарання із передбачених санкцією ч.1 ст.122 КК України, який може бути обраний підсудній є позбавлення волі.

            Заявлений потерпілим ОСОБА_3. цивільний позов про стягнення 20 грн. заподіяної йому матеріальної шкоди визнаний цивільним відповідачем по справі - підсудною ОСОБА_2. - і підлягає до задоволення.

            Заявлені потерпілим вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 2000 грн. визнані підсудною частково. Як показав потерпілий, внаслідок протиправних дій ОСОБА_2. він переніс фізичний біль і змушений був лікуватись. Зважаючи на обставини справи, а також на те, що єдиним стабільним джерелом доходу ОСОБА_2. є її пенсія, суд, враховуючи характер і ступінь перенесених потерпілим страждань, приходить до висновку, що такі позовні вимоги ОСОБА_3. підлягають частковому задоволенню і з підсудної слід стягнути на користь потерпілого моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

            Речовий доказ по справі - дерев'яну палицю, - яка зберігається в камері схову речових доказів в Ковельському МРВ - слід знищити.

            Обрану відносно ОСОБА_2. міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд з місця проживання слід залишити попередню - до набрання вироком законної сили.

            Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

                                                                              З   А   С   У   Д   И   В :

            ОСОБА_2 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.

            На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_2. від відбування призначеного їй покарання встановивши їй іспитовий термін строком на 1 (один) рік, якщо вона протягом цього терміну не вчинить нового злочину та виконуватиме такі покладені на неї обов'язки:

-     не виїжджати за межі України без дозволу органів кримінально-виконавчої системи;

-     повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Контроль за поведінкою засудженої покласти на орган виконання покарань за місцем її проживання.

Стягнути з засудженої ОСОБА_2. на користь потерпілого ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 20 (двадцять) гривень та моральну шкоду в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.

Речовий доказ по справі - дерев'яну палицю, - яка зберігається в камері схову речових доказів Ковельського МРВ - знищити.

Міру запобіжного заходу щодо засудженої ОСОБА_2. до набрання вироком законної сили залишити попередню - підписку про невиїзд з місця проживання.

            Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги (подання) протягом п'ятнадцяти діб з дня його проголошення.

Головуюча:                                                                                                       О.А.ВОСКОВСЬКА