ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2013 р. справа № 2а/0470/14206/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чорної В.В.

при секретарі судового засідання Молчановій В.В.

за участі представників сторін:

позивача Куценко Ю.М.

відповідача Семенко Т.В., Богомол І.С.,

Чмутенко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Юнікон» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби про визнання недійсними (нечинними) податкових повідомлень-рішень від 13.11.2012 р. № 0000278813, № 0000288813, № 0000298813, -

в с т а н о в и в :

26 листопада 2012 року Приватне акціонерне товариство «Юнікон» (далі - ПрАТ «Юнікон») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати недійсними (нечинними) та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську ДПС) від 13.11.2012 р.:

- № 0000278813 про донарахування податкових зобов'язань по податку на прибуток в сумі 161 633 грн. 75 коп., у тому числі 129 307 грн. - за основним платежем, 32 326 грн. 75 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000288813 про донарахування податкових зобов'язань по ПДВ в сумі 388 625 грн., у тому числі 317 165 грн. - за основним платежем, 74 460 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000298813 про зменшення розміру від'ємного значення ПДВ за грудень 2010 року на суму 7 522 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що оскаржувані рішення винесені податковим органом на підставі висновків, викладених у акті № 468/16-0/23647276 від 26.10.2012 р. документальної позапланової перевірки ПрАТ «Юнікон» з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Спецстанкострой» за період з 01.07.2009 р. по 31.12.2011 р. З такими висновками акту перевірки позивач не погоджується, вважає їх необґрунтованими та неправомірними, посилаючись на відсутність підстав для проведення позапланової перевірки ПрАТ «Юнікон», а також відсутність з боку підприємства порушень чинного законодавства України з питань оподаткування. Зокрема, позивач вказав на неправомірність наказу № 403 від 28.09.2012 р. «Про проведення документальної позапланової перевірки АТ «Юнікон», посилаючись на відсутність у ньому підстав, передбачених п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України для проведення документальної позапланової перевірки, зокрема, відсутність фактів, які б вказували на порушення ПрАТ «Юнікон» податкового законодавства, а також фактів щодо ненадання підприємством відповіді на обов'язковий письмовий запит податкового органу. Також, у наказі № 403 не зазначено, про проведення якої саме перевірки (виїзної чи невиїзної) керівником податкового органу прийнято рішення. Крім того, позивач зазначив, що період, який підлягав перевірці згідно наказу № 403 (з 01.07.2009 р. по 31.12.2009 р.), вже був предметом документальної планової виїзної перевірки ПрАТ «Юнікон», за результатами якої складено акт від 02.04.2010 р. № 695/08-02/3-23647276, яким порушень податкового законодавства з боку платника податків по взаємовідносинам з ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Спецстанкострой» зафіксовано не було. Окрім цього, позивач посилається на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2012 р. по справі № 2а/0470/11889/12 за позовом ПрАТ «Юнікон» до СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську ДПС, якою визнано протиправним та нечинним з моменту його прийняття рішення відповідача, оформлене наказом № 403 від 28.09.2012 р. При цьому, позивач зазначив, що службові особи податкового органу були допущені до проведення перевірки ПрАТ «Юнікон» виключно у зв'язку з наявністю погроз податкового органу про застосування до підприємства адміністративного арешту, оскарження якого зайняло би певний час, що мало б негативний вплив на його ділову репутацію. По факту встановлених у акті порушень позивач зазначив, що висновки акту перевірки від 26.10.2012 р. щодо нікчемності правочинів, укладених ПрАТ «Юнікон» з ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Спецстанкострой» обґрунтовані посиланням на вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2011 р. по справі № 1-301/11 за обвинуваченням громадянина ОСОБА_5 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ст. 364, ч. 3 ст. 28, ст. 366 Кримінального кодексу України. Проте, на думку позивача, акт перевірки не містить номеру кримінальної справи, по якій винесено даний вирок, а також посилання на те, що громадянина ОСОБА_5 було визнано винним у скоєнні вказаних злочинів. Також, даний вирок має негативні наслідки лише для особи, у відношенні якої він ухвалений, а саме для ОСОБА_5 Усі інші особи, зокрема позивач, не можуть нести відповідальність за дії останнього. Крім того, даний вирок не містить висновків про недійсність угод, укладених безпосередньо між ПрАТ «Юнікон» та ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Спецстанкострой». Водночас, факт передачі товарів за вказаними правочинами підтверджено належним чином оформленими первинними документами, зокрема, податковими та видатковими накладними, рахунками фактури, які за змістом та формою відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». При цьому, позивач зазначив, що товарно-транспортні документи не є документами, які підтверджують факт передачі товару від продавця до покупця, оскільки складаються на підтвердження факту перевезення таких товарів. Також, товарно-транспортні накладні та довіреності на отримання товару не є документами, пов'язаними з обчисленням та сплатою податків та зборів. Отже, відсутність зазначених документів не вказує на безтоварність господарських операцій, здійснених ПрАТ «Юнікон» та ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Спецстанкострой». Крім того, на час виконання даних господарських операцій контрагенти позивача перебували на обліку в органах державної податкової служби та були платниками ПДВ. Крім цього, позивач вказав на відсутність компетенції податкового органу щодо визнання правочинів нікчемними або недійсними, а також на відсутність визначених законом підстав вважати укладені ПрАТ «Юнікон» з ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Спецстанкострой» угоди нікчемними, та відсутність судових рішень щодо визнання їх недійсними. Враховуючи викладене, позивач зазначив про дотримання ним вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість» в частині віднесення до складу валових витрат, понесених у зв'язку з придбанням товарів у ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Спецстанкострой», а також в частині віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у складі вартості таких товарів. Таким чином, посилаючись на безпідставність проведення перевірки ПрАТ «Юнікон», а також необґрунтованість висновків за її результатами, викладених у акті перевірки від 26.10.2012 р., позивач зазначив про протиправність податкових повідомлень-рішень, винесених на підставі вказаного акту перевірки, та необхідність їх скасування.

Ухвалою суду від 28.11.2012 р. за даним адміністративним позовом відкрито провадження у справі, та призначено її до судового розгляду (т. 1 а.с. 1).

12.02.2013 р. та 24.04.2013 р. позивачем були надані додаткові письмові пояснення, у яких останній зазначив про безпідставність та протиправність запитів відповідача щодо надання письмових пояснень щодо взаємовідносин ПрАТ «Юнікон» з ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Спецстанкострой», та, відповідно, відсутність у податкового органу законних підстав для проведення позапланової документальної перевірки. Також, позивач вважає, що постанова Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2011 р. не є обов'язковою для врахування судом при розгляді даної справи, оскільки преюдиційність обставин, передбачена ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до буквального тлумачення зазначеної норми поширюється лише на обставини, встановлені безпосередньо вироком у кримінальній справі або постановою про адміністративний проступок. Також, позивач вказав на те, що в акті перевірки вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2012 р. не зазначений як підстава для висновків про порушення позивачем податкового законодавства, на підставі яких винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Крім того, позивач зазначив, що сама по собі фіктивність реєстрації ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Спецстанкострой» не є беззаперечним свідченням безтоварності усіх операцій, здійснених цими суб'єктами господарювання, та не може розцінюватися як імперативна ознака фіктивності усіх укладених ними правочинів. Водночас, висновків щодо недійсності або нікчемності укладених ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Спецстанкострой» правочинів, постанова Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2011 р. не містить (т. 11 а.с. 101-105, 198-200).

В судовому засіданні 30.04.2013 р. представник позивача за довіреністю Куценко Ю.М. позовні вимоги підтримала, просила адміністративний позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на наявність законних підстав для проведення позапланової документальної перевірки ПрАТ «Юнікон», а також правомірність висновків, викладених у акті перевірки № 468/16-0/23647276 від 26.10.2012 р. Зокрема, відповідач зазначив, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську ДПС було отримано лист Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 20.07.2012 р. № 17131/7/16-309 щодо здійснення заходів по проведенню позапланової документальної перевірки ПрАТ «Юнікон» з питань взаємовідносин з ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Спецстанкострой» за період з 01.07.2009 р. по 31.12.2011 р., після чого відповідачем на адресу позивача було направлено запит від 31.08.2012 р. № 19500/10/16-014 щодо надання документів по взаємовідносинам з вказаними контрагентами. Проте, позивач відповіді на даний письмовий запит податкового органу не надав, що стало підставою для прийняття податковим органом рішення про проведення відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України позапланової документальної перевірки ПрАТ «Юнікон», яке було оформлено наказом № 403 від 28.09.2012 р. При цьому, під час проведення перевірки підприємству було направлено запит від 09.10.2012 р. щодо надання пояснень та їх документального підтвердження з питань господарських взаємовідносин з ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Спецстанкострой» за період з 01.07.2009 р. по 31.12.2011 р. Проте, у відповіді на вказаний запит податкового органу від 10.10.2012 р., платник податків відмовив у наданні письмових пояснень, посилаючись на те, що надання письмових пояснень чинним законодавством України не передбачено, а усні пояснення з питань, наведених у запиті, підприємством надавались та надаються. Що стосується порушень, зафіксованих у акті перевірки № 468/16-0/23647276 від 26.10.2012 р., відповідач зазначив, що при розгляді кримінальної справи № 1-301/11 за обвинуваченням громадянина ОСОБА_5 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ст. 364, ч. 3 ст. 28, ст. 366 Кримінального кодексу України, Самарським районним судом м. Дніпропетровська встановлено, що суб'єкти господарювання ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Спецстанкострой» були створені організованою групою під керівництвом підсудного з метою здійснення незаконної діяльності по конвертації безготівкових грошових коштів у готівкові шляхом здійснення безтоварних операцій, та формування безпідставного податкового кредиту з ПДВ. Первинні бухгалтерські документи, якими були оформлені такі безтоварні операції, не відповідають вимогам ст. 1 ч. 2 ст. 3, ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки містили інформацію про господарські операції, які фактично не здійснювались. Також, податковим органом вказано на те, що неподання ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Спецстанкострой» додатку К/1 до податкової декларації з податку на прибуток свідчить про відсутність у вказаних підприємств власних основних засобів, складських приміщень та торгівельного обладнання для здійснення господарської діяльності. Крім того, на запити перевіряючих від 10.10.2012 р., 12.10.2012 р. платником податків не було надано документи, які підтверджують фактичне перевезення товару, а саме, товарно-транспортні накладні та довіреності на отримання уповноваженою особою ПрАТ «Юнікон» товарів від ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Спецстанкострой», що ставить під сумнів факт отримання позивачем товарів саме від вказаних контрагентів. Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, відповідач вказав на безпідставність формування платником податків податкової звітності на підставі документів, складених при оформленні господарських операцій з ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Спецстанкострой», посилаючись на те, що вказані операції мали безтоварний характер, та не були реально здійснені їх сторонами, а документи, якими вони були оформлені, не відповідають вимогам ст. 1 ч. 2 ст. 3, ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Отже, висновки, викладені податковим органом у акті перевірки ПрАТ «Юнікон» щодо заниження платником податків у періоді, що перевірявся, податкових зобов'язань по податку на прибуток та ПДВ, а також щодо завищення від'ємного значення з ПДВ, є обґрунтованими, а винесені на підставі цих висновків податкові повідомлення-рішення є правомірними, та не підлягають скасуванню. Враховуючи вищевикладене, представники відповідача за довіреностями Семенко Т.В., Богомол І.С., Чмутенко Л.В. в судовому засіданні 30.04.2013 р. проти задоволення позовних вимог заперечували, просили відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Приватне акціонерне товариство «Юнікон» зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 11.09.1995 р. (т. 1 а.с. 21), та перебуває на податковому обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську ДПС.

У період з 01.10.2012 р. по 19.10.2012 р., відповідно до наказу № 403 від 28.09.2012 р. (т. 1 а.с. 40), та на підставі направлень від 28.09.2012 р. № 278/16-0, № 279/16-0, № 280/16-0 (т. 1 а.с. 41-43), службовими особами СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську ДПС було проведено документальну позапланову перевірку ПрАТ «Юнікон» з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Спецстанкострой» за період з 01.07.2009 р. по 31.12.2011 р., за результатами якої складено акт № 468/16-0/23647276 від 26.10.2012 р. (т. 1 а.с. 69-159).

Копію наказу № 403 від 28.09.2012 р. та направлень на перевірку від 28.09.2012 р. № 278/16-0, № 279/16-0, № 280/16-0 вручено платнику податків 01.10.2012 р., про що свідчать розписки заступника голови Правління з економіки ОСОБА_6 (т. 11 а.с. 127-129).

Перевіркою встановлено порушення платником податків:

- п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на суму 129 307 грн., у тому числі: у ІІІ кварталі 2009 року - на 9 920 грн., у IV кварталі 2009 року - на 119 387 грн.;

- п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на суму 285 829 грн., у тому числі: за жовтень 2009 року на суму 38 107 грн., за грудень 2009 року - на 64 247 грн., за лютий 2010 року - на 5 310 грн., за квітень 2010 року - на 13 118 грн., за червень 2010 року - на 59 068 грн., за серпень 2010 - на 23 181 грн., за жовтень 2010 року - 78 352 грн., за листопад 2010 року - на 4 446 грн.; п. 44.1, п. 44.6, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України на 31 337 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 317 165 грн.

Зокрема, перевіркою встановлено, що між ПрАТ «Юнікон» (замовник) та ПП «Спецстанкострой» (підрядник) було укладено договір № ПОД-9/02/2010 р. від 04.10.2010 р., згідно п. 1.1 якого, підрядник зобов'язується виготовити та поставити вузли та деталі з власних матеріалів, кількість, вартість та якість яких визначено у замовленнях та технічній документації, що є невід'ємними частинами даного договору, а замовник зобов'язується оплатити виконання таких замовлень. Відповідно до п. 5.3 договору, поставка виготовлених вузлів та деталей здійснюється силами та транспортом підрядника на умовах DDU - склад замовника за адресою: м. Дніпропетровськ, смт. Партизанське, вул. Леніна, 14, або за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Олеся Гончара, 28-а, якщо інше не обумовлено у замовленні. Пунктом 5.4 вказаного договору передбачено, що виконання робіт підрядником підтверджується підписаною обома сторонами накладною на передачу виготовлених вузлів та деталей, а також документами, що підтверджують якість виготовлених вузлів та деталей. Згідно п. 6.3 договору, приймання виготовлених вузлів та деталей за якістю здійснюється вантажототримувачем у відповідності до Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю» № П-6 від 15.06.1965 р. зі змінами від 14.11.1974 р. (т. 2 а.с. 122-128).

На підтвердження факту виконання умов договору № ПОД-9/02/2010 р. від 04.10.2010 р., платником податків надано акти приймання-передачі технічної документації № 1, № 2 від 04.10.2010 р. (т. 2 а.с. 129, 132), замовлення № 1/2010 від 04.10.2010 р., № 2/2010 від 01.02.2011 р. з доданими до них специфікаціями (т. 2 а.с. 130, 131, 133, 134), платіжні доручення (т. 2 а.с. 180-188), видаткові накладні № 482 від 14.10.2010 р., № 15 від 15.10.2010 р., № 499 від 21.10.2010 р., 524 від 03.11.2010 р., № 526 від 04.11.2010 р., № 541 від 10.11.2010 р., № 611 від 25.11.2010 р., № 634 від 02.12.2010 р., № 646 від 08.12.2010 р., № 658 від 15.12.2010 р., № 663 від 16.12.2010 р., № 668 від 17.12.2010 р. (т. 2 а.с. 135-148), податкові накладні на загальну суму 344 051 грн. 35 коп., у тому числі ПДВ 57 342 грн. 43 коп. (т. 2 а.с. 149-162), а саме: № 482 від 14.10.2010 р. на суму 30 613 грн. 68 коп., у тому числі ПДВ 5 102 грн. 28 коп.; № 485 від 15.10.2010 р. на суму 37 755 грн. 31 коп., у тому числі ПДВ 6 292 грн. 55 коп.; № 002110 від 21.10.2010 р. на суму 15 673 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ 2 612 грн. 20 коп.; № 11301 від 03.11.2010 р. на суму 11 282 грн. 04 коп., у тому числі ПДВ 1 880 грн. 34 коп.; № 000812 від 04.11.2010 р. на суму 17 596 грн. 80 коп., у тому числі ПДВ 2 932 грн. 80 коп.; № 1101072 від 04.11.2010 р. на суму 34 497 грн. 60 коп., у тому числі ПДВ 5 749 грн. 60 коп.; № 002511 від 25.11.2010 р. на суму 8 611 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ 1 435 грн. 20 коп.; № 120270 від 02.12.2010 р. на суму 76 320 грн., у тому числі ПДВ 12 720 грн.; № 120870 від 08.12.2010 р. на суму 26 681 грн. 16 коп., у тому числі ПДВ 4 446 грн. 86 коп.; № 121570 від 15.12.2010 р. на суму 1 260 грн., у тому числі ПДВ 210 грн.; № 121670 від 16.12.2010 р. на суму 7 776 грн., у тому числі ПДВ 1 296 грн.; № 121770 від 17.12.2010 р. на суму 46 080 грн., у тому числі ПДВ 7 680 грн.

Фінансово-господарські відносини з ПП «Спецстанкострой» відображено платником податків в податковому обліку, а саме:

- у IV кварталі 2010 року - на суму 314 147 грн., у тому числі ПДВ 52 358 грн.;

- у І кварталі 2011 року - на суму 5 865 грн., у тому числі ПДВ - 978 грн.;

- у ІІ кварталі 2011 року - на суму 24 039 грн., у тому числі ПДВ 4 006 грн.

Також, перевіркою встановлено, що згідно листа ПП «Сервістранс-Н-08» від 09.10.2009 року № 19, на адресу ПрАТ «Юнікон» надійшла комерційна пропозиція щодо постачання широкого асортименту трубопровідної та запорної арматури, за умовами якої доставка товару покупцю здійснюється автотранспортом продавця, строк оплати за поставлений товар складає 10 банківських днів після постачання (т. 1 а.с. 201). Дана комерційна пропозиція була прийнята платником податків, про що ПП «Сервістранс-Н-08» було повідомлено листом від 14.10.2009 р. № 397, у якому ПрАТ «Юнікон» просило виставити на адресу підприємства рахунок на запорну арматуру згідно наведеного у листі переліку, з обов'язковим зазначенням в ньому умов поставки та оплати даної продукції (т. 1 а.с. 202). У відповідь на вказаний лист, ПП «Сервістранс-Н-08» на адресу ПрАТ «Юнікон» виставлено рахунки № 1021 від 21.10.2009 р., № 423 від 23.04.2010 р., № 1302 від 01.06.2010 р. за підписом ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 217-219), які є письмовими договорами постачання, складеними у спрощеній формі відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України.

На підтвердження факту виконання умов вказаного договору, платником податків надано платіжні доручення (т. 2 а.с. 190-199), видаткові накладні № 1023 від 23.10.2009 р., № 1029 від 29.10.2009 р., № 1296 від 23.11.2009 р., № 1299 від 25.11.2009 р., № 1304 від 26.11.2009 р., № 1385 від 02.12.2009 р., № 513 від 13.05.2010 р., № 1852 від 14.06.2010 р., № 1858 від 15.06.2010 р., № 1883 від 22.06.2010 р., № 25/08-01 від 25.08.2010 р., № 02/09-01 від 02.09.2010 р., № 2050 від 08.09.2010 р., 2084 від 10.09.2010 р. (т. 1 а.с. 203-216), та податкові накладні на загальну суму 374 091 грн. 41 коп., у тому числі ПДВ 62 348 грн. 57 коп. (т. 1 а.с. 220-236), а саме: № 102360 від 23.10.2009 р. на суму 45 191 грн. 99 коп., у тому числі ПДВ 7 532 грн.; № 102960 від 29.10.2009 р. на суму 1 158 грн. 22 коп., у тому числі ПДВ 193 грн. 04 коп.; № 112370 від 23.11.2009 р. на суму 53 395 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ 8 899 грн. 20 коп.; № 112570 від 25.11.2009 р. на суму 17 380 грн. 58 коп., у тому числі ПДВ 2 896 грн. 76 коп.; № 112670 від 26.11.2009 р. на суму 570 грн. 31 коп., у тому числі ПДВ 95 грн. 05 коп.; № 120280 від 02.12.2009 р. на суму 22 799 грн. 64 коп., у тому числі ПДВ 3 799 грн. 94 коп.; № 513 від 13.05.2010 р. на суму 38 801 грн. 04 коп., у тому числі ПДВ 6 466 грн. 84 коп.; № 061460 від 14.06.2010 р. на суму 20 053 грн. 50 коп., у тому числі ПДВ 3 342 грн. 25 коп.; № 061560 від 15.06.2010 р. на суму 55 704 грн. 86 коп., у тому числі ПДВ 9 284 грн. 14 коп.; № 062260 від 22.06.2010 р. на суму 2 321 грн. 28 коп., у тому числі ПДВ 386 грн. 88 коп.; № 082570 від 25.08.2010 р. на суму 3 524 грн. 064 коп., у тому числі ПДВ 587 грн. 344 коп.; № 090270 від 02.09.2010 р. на суму 70 708 грн. 80 коп., у тому числі ПДВ 11 784 грн. 80 коп.; № 00908 від 08.09.2010 р. на суму 26 357 грн. 22 коп., у тому числі ПДВ 4 392 грн. 87 коп.; № 091071 від 10.09.2010 р. на суму 16 124 грн. 70 коп., у тому числі ПДВ 2 687 грн. 45 коп.

Фінансово-господарські відносини з ПП «Сервістранс-Н-08» відображено платником податків в податковому обліку, а саме:

- у IV кварталі 2009 року - на суму 140 495 грн., у тому числі ПДВ 23 416 грн.;

у ІІ кварталі 2010 року - на суму 116 880 грн., у тому числі ПДВ - 19 480 грн.;

- у ІІІ кварталі 2010 року - на суму 116 715 грн., у тому числі ПДВ 119 452 грн.

Крім того, перевіркою встановлено, що листом ПП «Універсал-Н» від 14.07.2009 р. № 7 на адресу ПрАТ «Юнікон» надійшла комерційна пропозиція щодо виготовлення металоконструкцій будь-якої складності по кресленням замовника та постачання на вказану ПрАТ «Юнікон» адресу на умовах оплати: 20 робочих днів після отримання продукції (т. 1 а.с. 237). Директором ПП «Універсал-Н» ОСОБА_8 на адресу ПрАТ «Юнікон» виписано рахунки за умови, що товари поставляються автотранспортом за рахунок постачальника на склад покупця (м. Дніпропетровськ, вул. Олеся Гончара, 28-а) (т. 2 а.с. 40-57).

На підтвердження факту виконання умов даного усного договору, платником податків надано платіжні доручення (т. 2 а.с. 201-237), видаткові накладні № 29/07-01 від 29.07.2009 р., 07/09-01 від 07.09.2009 р., № 08/09-02 від 08.09.2009 р., № 14/10-1 від 14.10.2009 р., 22/10-01 від 22.10.2009 р., 27/10-01 від 27.10.2009 р., №29/10-02 від 29.10.2009 р., № 29/10-03 від 29.10.2009 р., № 29/10-01 від 29.10.2009 р., № 04/11-01 від 04.11.2009 р., № 05/11-01 від 05.11.2009 р., № 05/11-02 від 05.11.2009 р., № 12/11-01 від 12.11.2009 р., № 23/11-01 від 25.11.2009 р., № 25/11-02 від 25.11.2009 р., № 26/11-02 від 25.11.2009 р., № 26/11-02 від 26.11.2009 р., № 04/12-01 від 04.12.2009 р., № 04/12-02 від 04.12.2009 р., № 05/12-01 від 05.12.2009 р., № 23/12-01 від 23.12.2009 р., № 22/02-01 від 22.02.2010 р., № 15/03-01 від 15.03.2010 р., № 21/04-01 від 21.04.2010 р., № 05/05-01 від 05.05.2010 р., № 05/05-02 від 05.05.2010 р., № 05/05-03 від 05.05.2010 р., № 12/05-01 від 12.05.2010 р., № 19/05-01 від 19.05.2010 р., № 08/06-01 від 08.06.2010 р., № 09/06-01 від 09.06.2010 р., № 09/06-02 від 09.06.2010 р., № 14/06-01 від 14.06.2010 р., № 17/06-01 від 17.06.2010 р., № 22/06-01 від 22.06.2010 р., № 25/06-05 від 25.06.2010 р., № 25/06-01 від 25.06.2010 р., № 14/07-01 від 14.07.2010 р., № 06/07-01 від 26.07.2010 р., № 27/07-02 від 07.07.2010 р., № 28/07-01 від 28.07.2010 р., № 28/07-02 від 28.07.2010 р., № 04/08-01 від 04.08.2010 р., № 25/08-01 від 25.08.2010 р., № 27/08-01 від 27.08.2010 р., № 01/09-01 від 01.09.2010 р., № 03/09-01 від 03.09.2010 р., № 07.09-01 від 07.09.2010 р., № 13/09-01 від 13.09.2010 р., № 13/09-02 від 13.09.2010 р., № 14/09-01 від 14.09.2010 р. (т. 1 а.с. 238-250, т. 2 а.с. 1-39), податкові накладні на загальну суму 23 632 грн. 27 коп., у тому числі ПДВ 3 938 грн. 71 коп. (т. 2 а.с. 58-111), а саме: № 072350 від 23.07.2009 р. на суму 6 543 грн., у тому числі ПДВ 1 090 грн. 50 коп.; № 090771 від 07.09.2009 р. на суму 10 710 грн., у тому числі ПДВ 1 785 грн.; № 090772 від 08.09.2009 р. на суму 9 120 грн., у тому числі ПДВ 1 520 грн.; № 093072 від 30.09.2009 р. на суму 21 240 грн., у тому числі ПДВ 3 540 грн.; № 100881 від 08.10.2009 р. на суму 24 378 грн. 90 коп., у тому числі ПДВ 4 063 грн. 15 коп.; № 100999 від 08.10.2009 р. на суму 30 000 грн. 15 коп., у тому числі ПДВ 5 000 грн. 03 коп.; № 100980 від 09.10.2010 р. на суму 30 000 грн. 15 коп., у тому числі ПДВ 5 000 грн. 03 коп.; № 102280 від 22.10.2009 р. на суму 1 782 грн. 90 коп., у тому числі ПДВ 297 грн. 15 коп.; № 102780 від 27.10.2009 р. на суму 13 536 грн. 96 коп., у тому числі ПДВ 2 256 грн. 16 коп.; № 102983 від 29.10.2009 р. на суму 10 845 грн. 54 коп., у тому числі ПДВ 1 807грн. 59 коп.; № 102981 від 29.10.2009 р. на суму 19 530 грн.., у тому числі ПДВ 3 255 грн.; № 102980 від 29.10.2009 р. на суму 12 048 грн., у тому числі ПДВ 2 008 грн.; № 110431 від 04.11.2009 р. на суму 18 216 грн., у тому числі ПДВ 3 036 грн.; № 110532 від 05.11.2009 р. на суму 21 240 грн., у тому числі ПДВ 3 540 грн.; № 111230 від 12.11.2009 р. на суму 7 730 грн. 40 коп., у тому числі ПДВ 1 288 грн. 40 коп.; № 102983 від 29.11.2009 р. на суму 44 398 грн. 88 коп., у тому числі ПДВ 7 399 грн. 81 коп.; № 112530 від 25.11.2009 р. на суму 45 348 грн. 72 коп., у тому числі ПДВ 7 558 грн. 12 коп.; № 112532 від 25.11.2009 р. на суму 3 648 грн., у тому числі ПДВ 608 грн.; № 112630 від 26.11.2009 р. на суму 33 988 грн. 94 коп., у тому числі ПДВ 5 664 грн. 82 коп.; № 120240 від 04.12.2009 р. на суму 17 634 грн. 12 коп., у тому числі ПДВ 2 393 грн. 02 коп.; № 120441 від 04.12.2010 р. на суму 33 684 грн., у тому числі ПДВ 5 614 грн.; № 120540 від 05.12.2009 р. на суму 11 448 грн., у тому числі ПДВ 1 908 грн.; № 022260 від 22.02.2010 р. на суму 31 860 грн., у тому числі ПДВ 5 310 грн.; № 031560 від 15.03.2010 р. на суму 15 864 грн., у тому числі ПДВ 2 644 грн.; № 000421 від 21.04.2010 р. на суму 36 069 грн. 60 коп., у тому числі ПДВ 6 011 грн. 60 коп.; № 042360 від 23.04.2010 р. на суму 26 916 грн. 32 коп., у тому числі ПДВ 4 486 грн. 05 коп.; № 050503 від 05.05.2010 р. на суму 23 784 грн., у тому числі ПДВ 3 964 грн.; № 050560 від 05.05.2010 р. на суму 38 400 грн., у тому числі ПДВ 6 400 грн.; № 051260 від 12.05.2010 р. на суму 10 079 грн. 97 коп., у тому числі ПДВ 1 679 грн.; № 051960 від 19.05.2010 р. на суму 27 777 грн. 41 коп., у тому числі ПДВ 4 629 грн. 57 коп.; № 060460 від 04.06.2010 р. на суму 29 475 грн. 72 коп., у тому числі ПДВ 4 912 грн. 62 коп.; № 060961 від 09.06.2010 р. на суму 4 165 грн. 98 коп., у тому числі ПДВ 694 грн. 33 коп.; № 060960 від 09.06.2010 р. на суму 23 796 грн., у тому числі ПДВ 3966 грн.; № 061460 від 14.06.2010 р. на суму 1 572 грн., у тому числі ПДВ 262 грн.; № 170601 від 17.06.2010 р. на суму 29 475 грн. 72 коп., у тому числі ПДВ 4 912 грн. 62 коп.; № 062260 від 22.06.2010 р. на суму 754 грн. 92 коп., у тому числі ПДВ 125 грн. 82 коп.; № 062560 від 25.06.2010 р. на суму 34 807 грн. 92 коп., у тому числі ПДВ 5 801 грн. 32 коп.; № 062561 від 25.06.2010 р. на суму 13 440 грн., у тому числі ПДВ 2 240 грн.; № 070760 від 07.07.2010 р. на суму 54 312 грн. 72 коп., у тому числі ПДВ 9 052 грн. 12 коп.; № 071460 від 14.07.2010 р. на суму 22 793 грн. 28 коп., у тому числі ПДВ 3 798 грн. 88 коп.; № 072660 від 26.07.2010 р. на суму 11 578 грн. 44 коп., у тому числі ПДВ 1 929 грн. 74 коп.; № 072761 від 27.07.2010 р. на суму 4 320 грн., у тому числі ПДВ 720 грн.; № 072760 від 28.07.2010 р. на суму 46 080 грн., у тому числі ПДВ 7 680 грн.; № 004087 від 04.08.2010 р. на суму 17 629 грн. 08 коп., у тому числі ПДВ 2 938 грн. 18 коп.; № 082770 від 27.08.2010 р. на суму 49 693 грн. 80 коп., у тому числі ПДВ 8 282 грн. 30 коп.; № 081170 від 11.08.2010 р. на суму 46 080 грн., у тому числі ПДВ 7 680 грн.; № 081670 від 16.08.2010 р. на суму 22 793 грн. 28 коп., у тому числі ПДВ 3 798 грн. 88 коп.; № 072761 від 27.07.2010 р. на суму 4 320 грн., у тому числі ПДВ 720 грн.; № 072760 від 28.07.2010 р. на суму 46 080 грн., у тому числі ПДВ 7 680 грн.; № 004087 від 04.08.2010 р. на суму 17 629 грн. 08 коп., у тому числі ПДВ 2 938 грн. 18 коп.; № 082770 від 27.08.2010 р. на суму 49 693 грн. 80 коп., у тому числі ПДВ 8 282 грн. 30 коп.; № 081170 від 11.08.2010 р. на суму 46 080 грн., у тому числі ПДВ 7 680 грн.; № 081670 від 16.08.2010 р. на суму 26 632 грн. 27 коп., у тому числі ПДВ 3 938 грн. 71 коп.; № 010970 від 01.09.2010 р. на суму 18 174 грн., у тому числі ПДВ 3 029 грн.; № 090770 від 07.09.2010 р. на суму 46 080 грн., у тому числі ПДВ 7 680 грн.; № 0914001 від 14.09.2010 р. на суму 16 764 грн., у тому числі ПДВ 2 794 грн.; № 091390 від 13.09.2010 р. на суму 27 666 грн. 66 коп., у тому числі ПДВ 4 611 грн. коп.; № 091370 від 13.09.2010 р. на суму 23 632 грн. 27 коп., у тому числі ПДВ 3 938 грн. 71 коп.

Фінансово-господарські відносини з ПП «Універсал-Н» відображено платником податків у податковому обліку, а саме:

- у ІІ кварталі 2009 року - на суму 47 613 грн., у тому числі ПДВ 7 963 грн.;

- у IV кварталі 2009 року - на суму 432 559 грн., у тому числі ПДВ 72 093 грн.;

- у І кварталі 2010 року на суму 47 724 грн., у тому числі ПДВ - 7 954 грн.;

- у ІІ кварталі 2010 року - на суму 300 374 грн., у тому числі ПДВ - 50 062 грн.;

- у ІІІ кварталі 2010 року - на суму 408 437 грн., у тому числі ПДВ 68 073 грн.

При проведенні перевірки ПрАТ «Юнікон», СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську прийнято до уваги обставини, встановлені при судовому розгляді кримінальної справи № 1-301/11 за обвинуваченням громадянина ОСОБА_5 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 364, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, які викладені у постанові Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2011 р. про закриття кримінальної справи за амністією (що є нереабілітуючою обставиною). Так, під час розгляду зазначеної кримінальної справи судом встановлено, що у період з листопада 2009 р. по березень 2011 р. у Дніпропетровській області діяла організована група, до якої входили ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_5, який був організатором та керівником даної групи. Діяльність групи полягала у наданні фінансових послуг з переведення безготівкових грошових коштів у готівкові шляхом зарахування безготівкових грошових коштів по безтоварним операціям на поточні розрахункові рахунки, відкриті у банківських установах спеціально зареєстрованими для здійснення такої діяльності юридичними особами, та подальшого перерахування вказаних безготівкових коштів по безтоварним господарським операціям на розрахункові рахунки, відкриті у банківських установах іншими підконтрольними юридичними особами. Після чого, члени організованої групи знімали вказані безготівкові кошти з розрахункових рахунків та передавали їх у готівці замовникам незаконних послуг з вирахуванням певного відсотку від суми переведень у готівкові грошові кошти, який і дорівнював доходу від здійснення такої діяльності. З метою надання здійснюваним господарським операціям по конвертації безготівкових грошових коштів у готівкові ознак господарської діяльності, учасниками організованої групи були складені завідомо неправдиві первинні документи (договори, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) та інші), які містили неправдиві відомості про здійснювані господарські операції по поставці товарів (робіт, послуг). При цьому, з метою ухилення від сплати податків, у документи податкової звітності зі сплати ПДВ були внесені неправдиві відомості про здійснення підконтрольними суб'єктами господарювання господарських операцій, за результатами яких у вказаних підприємств виникали підстави для формування податкового кредиту з ПДВ, що, враховуючи факт безтоварності таких операцій, призводило до незаконного збільшення суми податкового кредиту з ПДВ, та, відповідно, до зменшення податкових зобов'язань з ПДВ, які належать до сплати у державний бюджет. Для забезпечення здійснення незаконної діяльності з переведення безготівкових грошових коштів у готівкові, а також формування безпідставного податкового кредиту з ПДВ, учасниками організованої групи під керівництвом ОСОБА_5 були створені та зареєстровані юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, зокрема і ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Спецстанкострой». В судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину визнав повністю, погодився з усіма обставинами справи, що були встановлені досудовим слідством, а також доказами, та заявив клопотання про застосування до нього норм Закону України «Про амністію». Дане клопотання було задоволено судом (т. 11 а.с. 151-157).

Також, податковим органом було прийнято до уваги факт того, що платники податків ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Спецстанкострой» не надавали до органів державної податкової служби додатку К1/1до декларації по податку на прибуток, що свідчить про відсутність у них технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, тощо, що унеможливлює здійснення господарської діяльності.

Крім того, на письмові запити службових осіб податкового органу від 10.10.2012 р., 12.10.2012 р., платником податків не було надано товарно-транспортних накладних, які мали бути оформлені у випадку реального перевезення товарів, придбаних у ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Спецстанкострой», про що платником податків було зазначено у поясненнях від 11.10.2012 р. (т. 11 а.с. 94-95).

Враховуючи вищевикладені обставини, податковий орган дійшов висновку про нікчемність укладених ПрАТ «Юнікон» з ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Спецстанкострой» правочинів, та невідповідність первинних документів, складених на їх оформлення, вимогам ст. 1, ч. 2 ст. 3, ч.ч. 1,2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», внаслідок чого вказані первинні документи не можуть буди підставою для складання податкової та інших видів звітності.

Отже, витрати, віднесені ПрАТ «Юнікон» до складу валових за операціями з придбання товарів від ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Спецстанкострой», а також суми ПДВ, сплачені платником податків у ціні придбання таких товарів, та віднесені останнім до податкового кредиту з ПДВ, не підтверджені відповідними первинними бухгалтерськими документами, та не мали бути враховані при проведенні розрахунку бази оподаткування податком на прибуток та ПДВ. Відповідно, податкові зобов'язання з податку на прибуток та ПДВ, самостійно нараховані платником податків з урахуванням вказаних сум були завищенні платником податків, та підлягають зменшенню.

Акт перевірки підписано заступником голови правління з економіки ОСОБА_6 та заступником головного бухгалтера ОСОБА_10 із запереченнями (т. 1 а.с. 159), які у письмовому вигляді були надані до податкового органу (т. 1 а.с. 160-173). Проте, за результатами розгляду вказаних заперечень висновки акту перевірки від 26.10.2012 р. залишені без змін, про що платника податків повідомлено листом від 08.11.2012 р. № 28514/10/16-014 (т. 1 а.с. 174-184).

Враховуючи висновки, викладені у акті перевірки № 468/16-0/23647276 від 26.10.2012 р., СДПІ з ВПП у м. Дніпропетровську були винесені податкові повідомлення-рішення від від 13.11.2012 р.:

- № 0000278813 про донарахування платнику податків податкових зобов'язань по податку на прибуток в сумі 161 633 грн. 75 коп., у тому числі 129 307 грн. - за основним платежем, 32 326 грн. 75 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000288813 про донарахування платнику податків податкових зобов'язань по ПДВ в сумі 388 625 грн., у тому числі 317 165 грн. - за основним платежем, 74 460 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000298813 про зменшення платнику податків розміру від'ємного значення суми ПДВ за грудень 2010 року на суму 7 522 грн.

Штрафні (фінансові) санкції, нараховані податковим органом згідно вказаних податкових повідомлень-рішень у розмірі 25 % від суми основного донарахування, відповідають нормам п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України. При цьому, відповідно до п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції за порушення платником податків податкового законодавства з ПДВ за період з 1 січня по 30 червня 2011 року були застосовані податковим органом у розмірі однієї гривні.

Не погодившись з вказаними рішеннями податкового органу, ПрАТ «Юнікон», відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України, оскаржило їх в судовому порядку, звернувшись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.

Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми законодавства, яким врегульовано спірні питання, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Підпунктами 20.1.4, 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби:

- проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом;

- запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Пунктом 78.1 ст. 78 ПКУ передбачено обставини, за наявності яких органи державної податкової служби мають право проводити позапланові виїзні перевірки. Зокрема, п.п. 78.1.1 зазначеного пункту передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктами 78.4, 78.5 ст. 78 Податкового кодексу України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки

20.07.2012 р. СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську ДПС було отримано запит Державної податкової служби у Дніпропетровській області щодо здійснення заходів по проведенню позапланової документальної перевірки ПрАТ «Юнікон» з питань взаємовідносин з ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Спецстанкострой» (т. 11 а.с. 89), після чого позивачем на адресу відповідача було направлено запит про наданя документів № 19500/10/16-014 від 31.08.2012 р. (т. 11 а.с. 90). Проте, позивач листом від 11.09.2012 р. № УДиИ/ПЮ відмовив податковому органу у наданні пояснень та первинних документів на запит від 31.08.2012 р., посилаючись на те, що останній є безпідставним та законодавчо необґрунтованим (т. 11 а.с. 92-93).

Отже, СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську ДПС мала визначені п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України підстави для проведення документальної позапланової перевірки позивача.

При цьому, суд зазначає, що позивач фактично допустив службових осіб СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську ДПС до проведення позапланової документальної перевірки на підставі наказу № 403 від 28.09.2012 р., про що свідчить підпис уповноваженої особи позивача ОСОБА_6 на повідомленнях на проведення перевірки (т. 11 а.с. 127-129). Вказаними діями позивач погодився з наявністю підстав для проведення СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську ДПС позапланової документальної перевірки ПрАТ «Юнікон».

Що стосується встановлених під час проведення перевірки порушень, суд зазначає наступне.

Частинами 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначеними ст. 228 ЦК України, є:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу-землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Нормами ст. 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.

Водночас, у разі, якщо правочин спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, він є таким, що порушує публічний порядок, та є нікчемним в силу закону. При цьому, при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Під час розгляду даної справи судом не було встановлено наявності судових рішень щодо визнання угод, укладених ПрАТ «Юнікон» з ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Спецстанкострой», недійсними.

Водночас, з метою перевірки доводів відповідача про нікчемність в силу закону правочинів, укладених ПрАТ «Юнікон» з вказаними контрагентами, що підтверджується вироком суду по кримінальній справі, на адресу Самарського районного суду м. Дніпропетровська було направлено запити від 19.02.2013 р., від 02.04.2013 р. щодо надання належним чином засвідченої копії постанови Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2011 р. по кримінальній справі № 1-301/11 відносно ОСОБА_5, з відміткою про набрання нею законної сили, а також копії вироку Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2012 р. по кримінальній справі № 1-436/21/12 відносно решти підсудних - членів організованої групи ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12 (т. 11 а.с. 146, 185), а також, з метою повного та об'єктивного дослідження обставин справи, в тому числі, реальності спірних господарських операцій, судом під час розгляду даної справи судом було зобов'язано позивача надати всі наявні у нього первинні бухгалтерські документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій із зазначеними контрагентами.

У відповідь на запити суду, Самарським районним судом м. Дніпропетровська були надані належним чином засвідчені копія постанови від 05.08.2011 р. по кримінальній справі № 1-301/11 з відміткою про набрання нею законної сили 15.08.2011 р. (т. 11 а.с. 151-157), а також копія вироку від 03.04.2012 р. у кримінальній справі № 1-436/21/12 з відміткою про набрання ним законної сили 19.04.2012 р. (т. 11 а.с. 189-196).

Вказаними судовими рішеннями підтверджено викладені вище обставини, які були враховані службовими особами СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську при проведенні перевірки ПрАТ «Юнікон», щодо створення членами організованої групи ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12 суб'єктів господарювання ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Спецстанкострой» з метою здійснення незаконної діяльності по конвертації на замовлення третіх осіб безготівкових грошових коштів у готівкові, та безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ. Зазначені обставини свідчать про направленість господарської діяльності вказаних суб'єктів господарювання на мінімізацію оподаткування здійснюваних ними господарських операцій, наслідком чого є втрати державного бюджету.

Таким чином, враховуючи положення ст. 288 Цивільного кодексу України, діяльність ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Спецстанкострой» порушує публічний порядок, відповідно, укладені ними правочини є нікчемними в силу закону, та не створюють жодних правових наслідків для учасників таких правочинів.

Відповідно, первинні бухгалтерські документи, складені при оформленні таких правочинів, містять неправдиву інформацію щодо здійснення господарських операцій, які насправді не були здійснені їх сторонами.

Згідно ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, який розглядає справу щодо дій чи бездіяльності особи, відносно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння, та чи вчинено воно цією особою.

Отже, обставини злочинної діяльності посадових осіб контрагентів позивача ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Спецстанкострой» ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12 (засуджених по кримінальній справі), мета створення зазначених суб'єктів господарювання та їх діяльності, які у сукупності з іншими ознаками становлять склад злочинів, за які засуджено вказаних осіб (тобто, діяння), встановлені Самарським районним судом м. Дніпропетровська при розгляді кримінальних справ № 1-301/11, № 1-436/21/12, є обов'язковими до врахування Дніпропетровським окружним адміністративним судом при розгляді даної адміністративної справи, з огляду на те, що період злочинної діяльності зазначених суб'єктів, визначений вироком суду, співпадає з періодом, за який проводилась перевірка позивача та в якому останнім нібито здійснювалася господарська діяльність. При цьому, суд враховує, що в межах розгляду кримінальних справ № 1-301/11, № 1-436/21/12 Самарським районним судом м. Дніпропетровська також встановлено, що створення суб'єктів господарської діяльності ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Спецстанкострой» відбувалося з метою прикриття незаконної діяльності по переведенню безготівкових грошових коштів у готівкові, та безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ, що охоплювалося злочинним умислом всіх учасників організованої групи (т. 11 а.с. 192, зворотній бік), а також, встановлені загальні обставини здійснення діяльності зазначеними суб'єктами: «… з метою надання здійснюваним безтоварним операціям по перерахуванню грошових коштів ознак господарської діяльності та документального обґрунтування перерахування грошових коштів, складаються завідомо неправдиві офіційні первинні документи фінансово-господарської діяльності підконтрольного суб'єкта господарської діяльності: договори, акти приймання-передачі товарів, робіт, послуг, у яких відображені неправдиві відомості про угоди по поставці товарів, робіт, послуг, які у дійсності не проводились…» (т. 11 а.с. 189, зворотній бік). Крім того, судом встановлено, що «… при отриманні готівкових коштів з поточних банківських рахунків в якості призначення платежу зазначається закупка товарів (робіт, послуг). Однак, у зв'язку з безтоварністю всієї схеми операцій, починаючи від зарахування «клієнтами» грошових коштів на поточні банківські рахунки підконтрольних юридичних осіб, після передачі грошових коштів замовникам незаконних фінансових послуг закупівлі товарів (робіт, послуг) не відбувається, при цьому, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, в документи податкової звітності вносяться завідомо неправдиві відомості про наявність у підприємства операцій, що надають право на формування податкового кредиту з ПДВ, внаслідок чого зменшується сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету. У разі проходження підконтрольним організованій злочинній групі податкової перевірки, з метою документального обґрунтування відомостей, відображених у документах податкової звітності, виникає необхідність підробки первинних бухгалтерських документів, нібито підтверджуючих придбання товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти, а саме, договорів, актів приймання-передачі виконаних робіт, податкових накладних, що надають право на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту…» (т. 11 а.с. 190).

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (ч. 2 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Розглядаючи питання щодо відповідальності особи за несплату ПДВ по ланцюгу придбання, Вищий адміністративний суд України у інформаційному листі від 20.07.2010 р. за № 1112/11/13-10 «Про проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» дійшов висновку про те, що відповідальною за сплату ПДВ до бюджету є особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи. Разом з тим, наявність у платника податку виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ є достатніми, але не вичерпними підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету. У разі підтвердження доводів податкового органу про безтоварність операцій, визначення податкового кредиту є безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, що за формою відповідає вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ. З огляду на це, Вищим адміністративним судом зроблено висновок про необхідність дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

Аналогічна позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11, доведеному до судів нижчого рівня у зв'язку з набранням чинності 01.01.2011 р. Податковим кодексом України.

Враховуючи зазначену позицію Вищого адміністративного суду, судом при вирішенні даного спору прийнято до уваги наступне.

На підтвердження реальності здійснення господарської діяльності, ПрАТ «Юнікон» надало документи, а саме, видаткові та податкові накладні, платіжні доручення, договір підряду № від 04.10.2010 р. № ПОД-9/02/2010, оборотно-сальдові відомості по рахунку 631, рахунки, комерційні пропозиції, тощо.

Зазначені документи не є первинними в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та не можуть бути самостійною підставою для складання документів податкового обліку.

Натомість, згідно ч. 4 ст. 268 Господарського кодексу України, постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Згідно п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р., зареєстрованих Міністерством юстиції України 20.02.1998 р. за № 128/2568, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до п.п. 11.1, 11.5, 11.7 вказаних Правил, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Товарно-транспортні документи на перевезення придбаних у ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Спецстанкострой» товарів, а також довіреності на уповноважених ПрАТ «Юнікон» осіб щодо отримання таких товарів, платником податків до перевірки надані не були. Вказані документи також не були надані позивачем під час судового розгляду.

Крім того, статтею 662 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем під час судового розгляду надані сертифікати якості товару, отриманого від ПП «Універсал Н» та ПП «Спецстанкострой» (т. 2 а.с. 112-121, 163-175). Проте, зазначені документи не приймаються судом до уваги, оскільки вони не надавалися платником податків під час проведення перевірки та формування висновків, на підставі яких податковим органом були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Документи на підтвердження якості товарів, отриманих від ПП «Сервістранс-Н-08», взагалі не були надані позивачем ні при проведенні перевірки, ні під час судового розгляду.

За викладених обставин, суд вважає, що походження, відвантаження, транспортування та отримання позивачем товару від ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Спецстанкострой» документально не підтверджено, що у сукупності з іншими обставинами справи свідчить про відсутність фактичного перевезення та передачі таких товарів від постачальників замовнику. Натомість, надані до перевірки окремі первинні документи по вказаним взаємовідносинам є юридично дефектними у зв'язку з нереальністю здійснення господарських операцій.

Відповідно, суд не приймає до уваги документи, надані позивачем на підтвердження використання придбаних начебто у ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Спецстанкострой» товарів у власній господарській діяльності (т. 2 а.с. 249-250, т.т. 3-9, т. 10 а.с. 1-231, 246-250, т. 11 а.с. 1-73), оскільки вказані документи не мають відношення до встановлення факту реальності фактичної передачі товарів ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Спецстанкострой» на адресу ПрАТ «Юнікон».

Підсумовуючи викладене, з огляду на встановлені під час розгляду справи обставини здійснення господарської діяльності між позивачем та ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Спецстанкострой», суд дійшов висновку, що ПрАТ «Юнікон» отримало від своїх контрагентів паперові носії, які за зовнішнім виглядом відповідають окремим первинним документам, проте, не підтверджують реальність угод, які вчинені удавано, без наміру настання правових наслідків, що обумовлені ними, з метою мінімізації оподаткування.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

З огляду на вищевикладені обставини, а також норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд погоджується з висновком податкового органу, що витрати, понесені платником податків на виконання умов договору, щодо якого відсутні докази його реального виконання, не мають господарського (економічного) обґрунтування. Такі витрати не повинні відноситись на результати саме господарської діяльності платника податків, оскільки відсутні обставини витрат, заснованих на компенсації вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, що визначені у Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» як валові витрати. Сума таких витрат, віднесена підприємством до валових витрат, не є компенсацією вартості товару (робіт, послуг), втратами у господарській діяльності підприємства, та не містить ознак отримання прибутку від укладення такої угоди (отримання таких послуг). Розумні економічні причини можуть бути лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект за результатами підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок необґрунтованого завищення валових витрат. Намір одержання доходу лише в зазначений спосіб, без здійснення реальної господарської діяльності, не може розглядатися як самостійна ділова мета підприємства.

Отже, витрати, віднесені ПрАТ «Юнікон» до складу валових при укладенні нікчемних правочинів з ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Спецстанкострой», не є витратами в розумінні п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Також, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 6.1 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено ставку податку на рівні 20 відсотків.

01.01.2011 р. набув чинності Податковий кодекс України, внаслідок чого норми Закону України «Про податок на додану вартість» втратили чинність.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Абзацем «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно п.п. 200.2 - 200.4 Податкового кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Враховуючи зазначені норми закону, а також викладений вище висновок суду про нікчемність укладених ПрАТ «Юнікон» з ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Спецстанкострой» угод та відсутність підтвердження їх реального здійснення, суд погоджується з позицією податкового органу щодо неправомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту жовтня, грудня 2009 року, лютого, квітня, червня, серпня, жовтня, листопада 2010 року сум ПДВ в сукупному розмірі 285 829 грн., сплачених у складі вартості товарів, отриманих від вказаних контрагентів, а також завищення платником податків у січні, березні, червні 2011 року від'ємного значення з ПДВ.

При цьому, суд також враховує, що суми податкових зобов'язань з ПДВ по угодам з ПрАТ «Юнікон» не задекларовані контрагентами позивача у відповідних періодах, що підтверджується даними автоматизованих систем податкового обліку, на які мається посилання в акті перевірки.

Отже, висновки СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську ДПС щодо порушення ПрАТ «Юнікон» положень п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на суму 129 307 грн., п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на суму 285 829 грн., а також п. 44.1, п. 44.6, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України на 31 337 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 317 165 грн., відповідають нормам чинного законодавства України, а також законодавства, яке діяло на час укладення позивачем нікчемних угод з ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Спецстанкострой».

З урахуванням сукупності встановлених в судовому засіданні обставин, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення, винесені СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську за результатами перевірки ПрАТ «Юнікон», відповідають нормам чинного на час їх складання законодавства, а отже, скасуванню не підлягають.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 122, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Юнікон» - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У зв'язку з перебуванням судді Чорної В.В. у щорічній черговій відпустці, повний текст постанови складений 13.05.2013 р.

Суддя В.В. Чорна