ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 року Справа № 904/1548/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Кочерової Н.О.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа "Дніпропетровськ"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 червня 2013 року

у справі № 904/1548/13-г

господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави

в особі Дніпропетровської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа "Дніпропетровськ"

про внесення змін до пунктів договору

та за зустрічним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа "Дніпропетровськ"

до Дніпропетровської міської ради

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

за участю представників

позивача - не з'явились

відповідача - не з'явились

прокуратури - Козакова І.М.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Кіровського району міста Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа "Дніпропетровськ" про внесення змін до пунктів договору Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа "Дніпропетровськ" звернулась з зустрічним позовом до Дніпропетровської міської ради про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2013 року (суддя Мартинюк С.В.) залишеним баз змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 червня 2013 року (судді Бахмат Р.М., Лотоцька Л.О., Євстигнєєв О.С.) зі справи № 904/1548/13-г задоволено первісний позов Прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська про внесення змін до пунктів договору оренди земельної ділянки від 26 березня 2002 року та відмовлено у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа "Дніпропетровськ" м. Дніпропетровськ до Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Зазначеним рішенням внесено зміни до п. 1.3 Договору оренди земельної ділянки від 26 березня 2002 року, укладеного між Дніпропетровською міською радою м.Дніпропетровськ та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа - Дніпропетровськ" м. Дніпропетровськ, зареєстрований за №1799 від 30 березня 2002 року, викладено в такій редакції:

"1.3 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01 лютого 2013 року становить 3 775 624,34 грн."

Внесено зміни до п. 3.1 Договору оренди земельної ділянки від 26 березня 2002 року, укладеного між Дніпропетровською міською радою м. Дніпропетровськ та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа - Дніпропетровськ" м.Дніпропетровськ зареєстрований за №1799 від 30 березня 2002 року, викладено в такій редакції:

"3.1 Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 113 268,72 грн. не є сталою та може змінюватись у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі, що встановлюється цим кодексом".

Внесено зміни до п. 3.2 Договору оренди земельної ділянки від 26 березня 2002 року, укладеного між Дніпропетровською міською радою м. Дніпропетровськ та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа - Дніпропетровськ" м.Дніпропетровськ зареєстрований за №1799 від 30 березня 2002 року, викладено в такій редакції:

"3.2 Орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується у грошовій формі, вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту щомісячно (до 15 числа наступного місяця) і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року.".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа - Дніпропетровськ" м. Дніпропетровськ в дохід Державного бюджету України 1147 грн. судового збору.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа "Дніпропетровськ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 червня 2013 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити та у задоволенні зустрічного позову відмовити.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа - Дніпропетровськ" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки від 26 березня 2002 року.

Відповідно до пункту 1.1 договору оренди, орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне володіння і користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,4586 га, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Кіровський район, вул. Свердлова, 39-А для фактичного розміщення Британської міжнародної школи, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 75048004, згідно з планом земельної ділянки, що додається.

Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення виконкому міської ради від 20 грудня 2001 року № 3122 (п.1.2).

Грошова оцінка земельної ділянки складає, у відповідності до довідки про грошову оцінку земельної ділянки на момент укладання цього договору, - 1 328 597 грн. 51 коп. (п.13 договору).

Земельна ділянка надана до 20 грудня 2016 року.

Після закінчення терміну договору його дія закінчується. (п.2.1).

Відповідно до п.3.1 договору, сума орендної плати за користування земельною ділянкою на термін дії договору складала 199 289 грн. 63 коп.

Умовами пункту 3.3 договору встановлено, що розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміни ставок земельного податку.

Умовами п. п. 8.1, 8.2 Договору встановлено, що зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо умов договору оренди та інші спори вирішуються у судовому порядку.

Вносячи зміни до договору оренди земельної ділянки від 26 березня 2002 року у відповідності до вимог діючого законодавства в частині розміру орендної плати за користування земельною ділянкою у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України судом не враховано наступне.

У зв'язку з прийняттям 02.12.2010 р. Податкового кодексу України, який вступив в дію 01.01.2011 р., Закон України "Про плату за землю" втратив чинність.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" внесені зміни до ст. 21 Закону України "Про оренду землі", а саме ч. 2 викладено у наступній редакції: розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України, а частину четверту, п'яту і сьому виключено (цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Податковим кодексом України).

Згідно з ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюється у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Розмір орендної плати не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти, електричні підстанції, електричні мережі) - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Судом встановлено, що з метою приведення рішень міської ради та проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства, керуючись Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення №216/8 від 02 лютого 2011 року "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства", яким визначено, що до моменту прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання встановити розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання (п.1). Встановлено, що усі нормативні акти, які було прийнято міською радою до прийняття цього рішення, діють в тих частинах, що не суперечать положенням цього рішення (п. 4).

Відповідно до п. 274.1. ПК України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у ст. 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

Аналіз зазначених положень свідчить, що Податковий Кодекс України встановлює не конкретний розмір орендної плати за землю, який має бути зазначений у договорі оренди, а лише порядок її визначення та граничні розміри орендної плати.

Натомість відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, а відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату законодавцем визначена як істотна умова договору, за відсутності досягнення згоди з якої договір в силу ст. 628, 638 ЦК України та ст. 180 ГК України не можна вважати укладеним.

Так, вносячи зміни до договору оренди земельної ділянки від 26 березня 2002 року судами не з'ясовано чи враховані позивачем вимоги ст. ст. 282 Податкового кодексу України, нормами якої встановлено пільги щодо сплати податку для юридичних осіб.

У підпункті 282.1.8 пункту 282.1 Податкового кодексу України встановлено, що від сплати податку звільняються дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування.

У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України, від 29 травня 2013 року, № 8 "Про внесення змін і доповнень до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин зазначено, що системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, далі - ПК України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Разом з тим підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункт 288.1 статті 288 ПК України).

З огляду на викладене, судам необхідно з'ясувати яку саме правову природу має річна орендна плата за земельну ділянку у розмірі 113 268,72 грн., яка покладена в основу п. 3.1 спірного договору оренди. А також, встановити чи позивачем враховано пільгу відповідача, як дошкільного та загальноосвітнього навчального закладу та з'ясувати яким саме чином відбулось нарахування та встановлення розміру орендної плати, оскільки у відповідності до рішення №216/8 Дніпропетровської міської ради від 02 лютого 2011 року договори оренди необхідно було привести у відповідність до вимог чинного законодавства.

Крім того, у відповідності до приписів статті 21 Закону України "Про оренду землі" та стаття 288 ПК України, орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві, тому судам необхідно з'ясувати на чий саме рахунок вносилась орендна плата відповідачем, що дасть змогу встановити правову природу орендної плати.

Враховуючи зазначене вище, прийняті судові рішення не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки, в порушення вимог ч. 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, прийняті без повного та всебічного з'ясування всіх фактичних обставин справи, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті.

Таким чином, суди попередніх інстанцій не забезпечили всебічний, повний і об'єктивний розгляд всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, припустились порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Метою касаційного перегляду справи є перевірка застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Зважаючи на те, що касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази, а також враховуючи, що прийняті у справі рішення та постанова не відповідають нормам чинного законодавства, вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід прийняти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

На підставі наведеного вище та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Дніпропетровська приватна середня загальноосвітня школа "Британська міжнародна школа "Дніпропетровськ" задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 червня 2013 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2013 року скасувати.

3. Справу № 904/1548/13-г передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді Н. О. Кочерова

С. С. Самусенко