Справа№2-510/08

 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 жовтня 2008  року                                                                                     смт. Романів

            Романівський районний суд Житомирської області

В складі: головуючої -     судді Кравчук В.П.

                при секретарі              Багінській В.І.,

 розглянувши у попередньому судовому засіданні в смт. Романові

справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу,-

                                                        в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу,  посилаючись на те, що останнім часом між ними виникають сварки через взаємонепорозуміння, а тому вже більше ніж пів року вони припинили шлюбні стосунки. Дружна поїхала в м. Київ і проживає там з іншим чоловіком, а тому позивач  просив винести рішення про розірвання шлюбу із відповідачкою, просить неповнолітню дочку ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити при матері, а сина ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2  залишити з ним; витрати по розірванню шлюбу покласти на  нього.

В попереднє  судове засідання позивач  не з'явився, згідно поданої заяви заявлений позов про розірвання шлюбу підтримує повністю, просить справу слухати в його відсутності, з винесенням рішення в попередньому судовому засіданні.

Відповідачка  в попереднє  судове засідання не з'явилася, подала заяву, згідно якої заявлений позов про розірвання шлюбу визнає повністю, просить справу слухати  у її відсутність, з винесенням рішення в попередньому судовому засіданні.

            В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що сторони перебувають   в зареєстрованому шлюбі з 6 лютого 1993 року, мають двох неповнолітніх дітей -

сина ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочкуОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно вимог позовної заяви позивач просить шлюб з відповідачкою розірвати, рахуючи, що збереження шлюбу неможливе, оскільки сім'я сторін фактично розпалася; просить неповнолітню дочку ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити при матері, а сина ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2  залишити з ним; витрати по розірванню шлюбу покласти на  нього.

        Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.

        Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються ст.ст. 104 ч.2, 105 ч.3,110,112 Сімейного кодексу України.

        Виходячи із представлених доказів, суд приходить до висновку, що заявлений позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

    Оскільки сторони прийшли до єдиної думки про необхідність розірвання шлюбу,  сім'я  сторін фактично  розпалася, сторони пройшли до єдиної думки, що неповнолітній син повинен залишатися з позивачем, а неповнолітня дочка - з матір'ю,  а тому суд вважає, що шлюб між сторонами необхідно розірвати; неповнолітню дочку ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити при матері, а сина ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2,  залишити з позивачем; витрати по реєстрації розірвання шлюбу покласти на  позивача.

 Керуючись ст. ст.104ч.2, 105 ч.3, 110, 112  Сімейного кодексу  України, ст.ст. 10, 11, 60,  130, 209, 212, 213,  214, 215   ЦПК України, суд

                                                                  Р і ш и в:

       Шлюб зареєстрований Миропільською селищною радою Дзержинського району Житомирської області  6 лютого 1993 року, актовий запис № 6, між  ОСОБА_1,  1974 року  народження, гр-ном України, та  ОСОБА_2, 1974 року народження, гр-кою України - розірвати.

      Неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2, залишити з батьком ОСОБА_1; дочку ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити при матері ОСОБА_2

      Витрати, пов'язані з реєстрацією розірвання шлюбу в органах  реєстрації актів цивільного стану  в розмірі 17 грн.00 коп. покласти на ОСОБА_1.    

ОСОБА_2 - від витрат звільнити.   

       Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Романівський районний суд Житомирської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

                             Головуюча                                                                 В.П. Кравчук