Справа № 296/4557/13-ц
2/296/2086/13
Рішення
Іменем України
З А О Ч Н Е
"23" серпня 2013 р. м.Житомир
Корольовський районний суд міста Житомира в складі:
головуючого-судді Драч Ю.І.
при секретарі Сус Н.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю.
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 в травні 2013 року звернулася до суду з позовом про визнання майна особистою приватною власністю подружжя зазначивши, що з 19.01.2000 року по 17.08.2011 року вона перебували у зареєстровано шлюбі з відповідачем від якого в них народився син ОСОБА_3.
Фактично ж шлюбні стосунки між сторонами припинилися ще в травні 2008 року.
В зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин позивачем було прийняте рішення про зміну свого з сином місця проживання з м. Коростень на м. Житомир, де позивач 02 липня 2008 року, відповідно до договору купівлі-продажу придбала квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 41,9 кв.м., житловою 33,1 м.кв.
Вказане житло було придбане позивачем за рахунок частини коштів отриманих від продажу спільної квартири в м. Коростень та за рахунок позичених коштів, які були повернуті позикодавцю після продажу належної їй особисто на підставі договору дарування квартири.
Півроку тому, відповідач, який до цього не претендував на спірне житло, заявив про свої права на ? частку в ньому. Зважаючи на те, що вказана квартира була придбана при роздільному проживанні з відповідачем, за відсутності єдності сім»ї сполученої загальними інтересами, тобто при фактичному припиненні шлюбу вона не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Саме тому позивач звернулася до суду з вказаним позовом.
В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позов повністю із викладених у ньому підстав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд, заслухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши матеріали справи вважає позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що з 19 січня 2000 року по 17 серпня 2011 року сторони перебували у зареєстровано шлюбі у якому в них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1
Фактично ж шлюбні стосунки між сторонами припинилися ще в травні 2008 року, що підтверджується рішенням Коростенського міськрайонного суду від 17.08.2011 року у справі №2-425/11) про розірвання шлюбу.
За час шлюбу сторонами було придбане наступне майно:
- квартира АДРЕСА_2, яка складається з 2-х житлових кімнат, загальною площею 51,2 м.кв., житловою 29,1 м.кв. (договір купівлі-продажу від 24.03.2000 року).
- автомобіль SKODA FABIA,2002 р.в., ДНЗ НОМЕР_1 (реєстрація в Коростенському ВРЕР 18.06.2004 р.), яке за спільною згодою сторін було відчужене до червня 2008 року.
Так, автомобіль SKODA FABIA,2002 р.в., ДНЗ НОМЕР_1, був знятий з обліку для реалізації 30.11.2007 року, а квартира АДРЕСА_2 відчужена за договором купівлі-продажу 18.06.2008 року.
Оскільки, фактичні шлюбні стосунки між позивачем та відповідачем припинилися ще в травні 2008 року сторонами було прийняте рішення про продаж квартира АДРЕСА_2, яка була їх спільною сумісною власністю та про поділ в рівних частинах коштів отриманих від реалізації житла.
В зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин позивачем було прийняте рішення про зміну свого з сином місця проживання з м. Коростень на м. Житомир, де позивач 02 липня 2008 року, відповідно до договору купівлі-продажу придбала квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 41,9 кв.м., житловою 33,1 м.кв.
Вказане житло було придбане позивачем за рахунок частини коштів отриманих від продажу спільної квартири в м. Коростень та за рахунок позичених коштів, які були повернуті позикодавцю після продажу належної їй особисто на підставі договору дарування квартири.
Зважаючи на те, що вказана квартира була придбана при роздільному проживанні з відповідачем, за відсутності єдності сім»ї сполученої загальними інтересами, тобто при фактичному припиненні шлюбу вона не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Вказана норма закріплена у ст.120 Сімейного кодексу України, де вказано, що у випадку встановлення судом режиму окремого проживання подружжя, майно придбане в майбутньому жінкою чи чоловіком, не буде вважатися придбаним у шлюбі, а також ч.6 ст.57 Сімейного кодексу України про те, що суд може признати особистою власністю жінки, чоловіка майно придбане нею (ним) за час їх окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.
Режим окремого проживання сторін на дату придбання спірного житла підтверджується даними встановленими в судовому рішенні про розірвання шлюбу між сторонами, тому у відповідності до ст.61 ЦПК України вказані обставини не потребують доказування.
При вирішенні даного спору суд бере до уваги те, що належність майна за принципом спільної сумісної власності подружжя повинна визначатися не тільки фактом перебування у шлюбі, але й спільною участю подружжя коштами.
Як вбачається з матеріалів справи спірна квартира придбавалася за кошти, які не були джерелом доходів сім'ї за особисті кошти позивача.
Наведене підтверджується доданими позивачем доказами.
За таких обставин суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає до повного задоволення.
Керуючись ст.ст. 328,392 ЦК України, ст. 57, 59 СК України, ст.ст. 8,10,11, 60, 208, 209,212-215, 224 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Визнати квартиру АДРЕСА_1 особистою приватною власністю ОСОБА_1.
Заочне рішення може бути переглянуте Корольовським районним судом м. Житомира за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя Ю. І. Драч