ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/14597/13 17.09.13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світенергопром»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросталькомплект»
про стягнення 101 520,00 грн.
Суддя Cтанік С.Р.
Представники сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 101 520,00 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2013 порушено провадження у справі №910/14597/13, розгляд справи було призначено на 10.09.2013.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 розгляд справи відкладено на 17.09.2013.
Позивач в судове засідання 17.09.2013 своїх представників - не направив, вимоги ухвал суду від 01.08.2013 та 10.09.2013 щодо надання витребуваних документів по справі - не виконав. Про проведення судового засідання повідомлявся належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у позовній заяві.
Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідно до платіжного доручення №4498 від 04.12.2012 позивач здійснив відповідачу передоплату товару на суму 84 600,00 грн., згідно видаткової накладної №ЕС-0000661 від 05.12.2012 відповідач поставив позивачу товар на суму 84 600,00 грн. Однак, при вхідному контролі товару було виявлено невідповідність поставленого відповідачем товару за якістю, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача вартості поставленого неякісного товару в сумі 84 600,00 грн.
Крім того, на підставі ч. 7 ст. 269, ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача штраф за поставку неякісної продукції в сумі 16 920,00 грн.
Відповідач в судове засідання 17.09.2013 своїх представників - не направив, вимоги ухвал суду від 01.08.2013 та 10.09.2013 щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору - не виконав. Про проведення судового засідання відповідач повідомлявся належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній позивачем у позовній заяві.
Суд зазначає про те, що сторони не були обмежені у своїх процесуальних правах надати письмові пояснення та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що було зазначено в ухвалах суду про відкладення розгляду справи.
Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши надані матеріали справи, дослідивши оригінали поданих суду документів на відповідність їх копіям у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до платіжного доручення №4498 від 04.12.2012 на суму 84 600,00 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю «Світенергопром» (далі - позивач) здійснило Товариству з обмеженою відповідальністю «Євросталькомплект» (далі - відповідач) передоплату за товар - круг 200 ст. 45 в кількості 8 штук згідно рахунку-фактури №ЕС-6040 від 04.12.2012 на суму 84 600,00 грн.
Як зазначає позивач в позовній заяві, згідно видаткової накладної № ЕС-0000661 від 05.12.2012 відповідачем було поставлено, а позивачем прийнято товар - металопрокат круг 200 ст. 45 в кількості 8 штук на суму 84 600,00 грн.
Також в позовній заяві позивач зазначає, що при вхідному контролі поставленого відповідачем товару було виявлено невідповідність поставленого товару сертифікату №30005191 та вимогам ГОСТ, а саме, виявлено відсутності маркування, передбаченого ГОСТ 7566-81.
В зв'язку з чим, позивачем на адресу відповідача було надіслано повідомлення про виклик представника відповідача для участі у складанні акту про поставку неякісної продукції. Однак, як зазначає позивач, відповідач свого представника для участі у складанні акту про поставку неякісної продукції не направив, в зв'язку з чим акт про поставку неякісної продукції було складено у відсутності представника відповідача.
Відповідно до акту №5 приймання продукції по якості та комплектності, складеного 06.12.2102 та затвердженого 26.12.2012 технічним директором Державного підприємства «Завод ім. В.А. Малишева» та директором позивача, поставлений відповідачем товар не відповідає вимогам ГОСТ 7566-94/ГОСТ 7566-81, ГОСТ 2590-2006/ДСТУ 4738-2007, в зв'язку з виявленою невідповідністю товару вимогам ГОСТ 2590-2006 та відсутності маркування, передбаченого ГОСТ 7566-94, встановлено що вага поставленого відповідачем товару фактично складає 3,354 тон, замість вказаних 12 тон.
08.01.2013 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу, в якій просив останнього замінити, поставлену відповідачем неякісну продукцію або повернути сплачені позивачем кошти - вартість поставленої продукції. Надсилання вказаної претензії підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 17.01.2013.
Однак, як зазначає позивач у позові, вимога від 08.01.2013 залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Позивач у позові стверджує, що, на момент подачі позовної заяви до господарського суду, відповідач поставлений ним неякісний товар не замінив та вартість поставленого неякісного товару в сумі 84 600,00 грн. не повернув, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про примусове стягнення коштів в сумі 84 600,00 грн.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно частин 1, 3, 4, 5 ст. 268 ГК України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначають у договорі більш високі вимоги до якості товарів. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського кодексу України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до п. 14 Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю», затвердженої Постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.1966, № П-7 (далі - Інструкція) приймання продукції за якістю і комплектністю робиться в точній відповідності із стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами постачання, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що засвідчують якість і комплектність продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація і т. п.), що поставляється. Відсутність вказаних супровідних документів або деяких з них не призупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що поступила, і в акті вказується, які документи відсутні.
Відповідно до п.16 Інструкції при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркіровки продукції, що поступила, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, вказаним в маркіровці і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 справжній Інструкції), одержувач призупиняє подальше приймання продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршенню її якості і змішенню з іншою однорідною продукцією. Одержувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акту представника іногороднього виробника (постачальника).
Відповідно до п. 17 Інструкції у повідомленні про виклик, спрямований виробнику (постачальнику), повинно бути вказано: а) найменування продукції, дата і номер рахунку-фактури або номер транспортного документу, якщо до моменту виклику рахунок не отриманий; б) основні недоліки, виявлені в продукції; в) час, на який призначено приймання продукції за якістю або комплектності (в межах встановленого для приймання терміну); г) кількість продукції неналежної якості або некомплектної продукції.
Відповідно до п. 18 Інструкції повідомлення про виклик представника виробника (постачальника) має бути спрямоване (передано) йому по телеграфу не пізніше 24 години, а відносно швидкопсувної продукції негайно після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркіровки продукції, тари або упаковки встановленим вимогам, якщо інші терміни не встановлені Основними і Особливими умовами постачання, іншими обов'язковими для сторін правилами або договором.
Відповідно до п. 20 Інструкції при нез'явленні представника виробника (постачальника) за викликом одержувача (покупця) у встановлений термін і у випадках, коли виклик представника іногороднього виробника (постачальника) не є обов'язковим, перевірка якості продукції робиться представником відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції за якістю. За відсутності відповідної інспекції за якістю або бюро товарних експертиз в місці знаходження одержувача (покупця), при відмові їх виділити представника або нез'явленню його за викликом одержувача (покупця) перевірка робиться: а) за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), виділеного керівником або заступником керівника цього підприємства (організації), або б) за участю компетентного представника громадськості підприємства-одержувача, призначеного керівником підприємства з числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського або місцевого комітету профспілки цього підприємства, або в) односторонньо підприємством-одержувачем, якщо виробник (постачальник) дав згоду на одностороннє приймання продукції.
Відповідно до п. 32 Інструкції акт, що встановлює неналежну якість або некомплектність продукції, складений за участю представників, вказаних в п. 20, підп. "а, " би" і " в", затверджується керівником підприємства-одержувача або його заступником не пізніше за триденний термін після складання акту.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як постачальником, на підставі ст. 181 Господарського кодексу України виникли правовідносини поставки, оскільки, позивач, як покупець здійснив відповідачу передоплату товару в сумі 84 600,00 грн., а відповідач, як постачальник, 06.12.2012 поставив позивачу товар - круг 200 ст. 45 в кількості 8 штук на загальну суму 84 600,00 грн., про що зазначено позивачем у позові.
Судом встановлено, що позивачем та відповідачем не було погоджено певного номера ГОСТ, якому мав би відповідати поставлений товар по якості.
Судом було досліджено наданий позивачем на підтвердження того, що відповідачем було поставлено позивачу неякісний товар, акт №5 приймання продукції по якості та комплектності, складений 06.12.2012 (початок приймання 06.12.2012 об 11:00 год., закінчення приймання 06.12.2012 о 16:00 год.) комісією у складі представників: позивача, Державного підприємства «Завод ім. В.А. Малишева» та Державного підприємства «Електротяжмаш», затвердженого 26.12.2012 технічним директором Державного підприємства «Завод ім.. В.А.Малишева» та директором позивача, та встановлено, що при складанні такого було допущено порушення Інструкції..
Так в порушення п. 18 Інструкції, повідомлення про виклик представника відповідача для участі у прийманні поставленої ним продукції №18.12 від 06.12.2012, було надіслано останньому лише 11.12.12, що підтверджується описом вкладення у лист, доданим позивачем до позовної заяви.
В порушення п. 17 Інструкції, в повідомленні про виклик представника відповідача для участі у прийманні поставленої ним продукції №18.12 від 06.12.2012 не вказано час, на який призначено приймання продукції за якістю або комплектності (в межах встановленого для приймання терміну).
Крім того, акт №5 приймання продукції по якості та комплектності, складений 06.12.2012 було затверджено керівником позивача з порушенням п. 32 Інструкції через 20 днів після складання такого, а саме, 26.12.2012.
З огляду на викладене, враховуючи допущені позивачем порушення при прийманні поставленої відповідачем продукції та складанні акту №5 приймання продукції по якості та комплектності від 06.12.2012, суд дійшов висновку, що зазначений акт, в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, не є належним доказом поставки відповідачем неякісної продукції та невідповідності поставленої продукції сертифікату якості, наданого відповідачем.
З огляду на викладене, враховуючи те, що сторонами не було узгоджено номер ГОСТ, якому мала б відповідати поставлена відповідачем продукція по якості, позивач не довів факт невідповідності поставленої продукції сертифікату якості, доказів, що підтверджують поставку відповідачем неякісної продукції на суму 84 600,00 грн., всупереч ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України, станом на день прийняття рішення у даній справі суду не надав, а тому у суду відсутні підстави для задоволення вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 84 600,00 грн. - вартості поставленої відповідачем та оплаченої позивачем продукції.
Крім того, позивач у відповідності до ч. 7 ст. 269, ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України штрафу за поставку неякісної продукції в сумі 16 920,00 грн.
Частиною 7 ст. 269 ГК України встановлено, що у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому ст. 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.
Відповдіно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг).
Однак, оскільки позивачем не доведено поставку відповідачем неякісної продукції, всупереч ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України, не подано до суду доказів, що підтверджують викладені у позові обставини, а тому позовна вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 16 920,00 грн. є безпідставною та необґрунтованою, такою, що задоволенню не підлягає.
Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1.В задоволенні позову відмовити.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.Р. Станік
Дата складання повного тексту рішення - 18.09.2013