ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

27 серпня 2013 р. (10:59) Справа №2а-10663/11/0170/7

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Маргарітова М.В., при секретарі Ходус Д.О, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства Фірми "Сандра-Інтернешнел"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим

про скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача - представник Стоцький П.В.

відповідач - не з'явився.

Обставини справи: Приватне підприємство "Сандра - інтернешнел" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим та з урахуванням уточнень позовних вимог, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Сімферополі від 16.03.2011р. №0001882301 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 32570,40грн. та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Сімферополі від 16.03.2011р. №0001842301, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявленого у податковій декларації на суму 3565691грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що висновки відповідача зроблені у ході перевірки з питань достовірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ, в частині встановлення неправомірного заявлення позивачем суми відшкодування ПДВ та про зменшення такої суми, є необґрунтованими та такими, що суперечать положенням податкового законодавства, а отже прийняте на їх підставі податкове повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Позивач вказує, що мав встановлені законом підстави для формування податкового кредиту з ПДВ за перевірений відповідачем період, а в зв'язку з утворенням від'ємного значення податку між сумою податкового зобов'язання та податковим кредитом він, в силу Закону України «Про податок на додану вартість» мав право на бюджетне відшкодування такої суми ПДВ.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, письмові заперечення на позов суду не надав.

По справі було призначено судову економічну експертизу, висновки якої залучені до матеріалів справи (а.с.102-110).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим була проведена документальна позапланова виїзна перевірка приватного підприємства фірми «Сандра - Інтернешнел» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення за період з 01.12.2009р. по 01.01.2010р. та з 01.02.2010р. по 01.03.2010р.

За результатом перевірки був складений акт №1533/23-4/20701621 від 25.02.2011р. (а.с.11-48), у висновках якого вказано, що позивачем порушені п.п.7.2.6., 7.4.1, 7.5.1 п.7.2, 7.4, 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не правомірно включено до складу податкового кредиту суму в розмірі 32584грн. Зменшена сума податкового кредиту, а саме: грудень 2010р. 3837грн., 2011р. - січень 22729грн., лютий 63грн., березень 5955грн.

Також у висновках акту перевірки вказано, що позивачем порушені п.п. 4.4.1 п.4.4 ст.4 та п. 5.12 ст.5 Порядку заповнення та представлення податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПАУ від 15.06.05р. №213 та п.п. 7.7.3, п.п.7.7.4, п.п.7.7.7. п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», зменшено бюджетне відшкодування за червень 2010р. у сумі 3565691грн.

За наслідком перевірки, на підставі акту перевірки, ДПІ у м. Сімферополі АР Крим були прийняті податкові повідомлення - рішення (а.с.49-50):

- від 16.08.2011р. №0001882301, яким зменшений розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 32584грн.;

- від 16.03.2011р. №0001842301, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявленого у податковій декларації, на суму 3565691грн.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Слід відзначити, що висновки акту перевірки, в яких вказано про зменшення суми податкового кредиту, а саме: грудень 2010р. 3837грн., 2011р. - січень 22729грн., лютий 63грн., березень 5955грн., зроблені необґрунтовано, оскільки періоди по цих місяцях взагалі не були досліджені в мотивувальній частині акту перевірки. Фактично досліджувалися періоди: грудень 2009р., січень, лютий і березень 2010р. Сам акт складаний 25.02.2011р., що виключає можливість перевірки звітних періодів, які настали після його складання.

В податковому повідомленні - рішенні №0001882301, яким зменшений розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 32584грн., вказані періоди: грудень 2009р., січень, лютий і березень 2010р.

Суду з боку відповідача не було надано пояснень щодо невідповідності висновків акту його мотивувальній частині.

Оскільки актом індивідуальної дії є податкове повідомлення - рішення, яке впливає на права та інтереси позивача, оцінки судом підлягає правомірність зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у періоди, визначені у цьому рішенні.

З акту перевірки вбачається, що висновків про вказані порушення відповідач дійшов з наступних підстав.

Згідно акту перевірки встановлено, що позивач до складу податкового кредиту грудня 2009р. включив податкові накладні за вересень і листопад отримані пізніше строку на суму 23021,72грн. ПДВ по яких склав 3836,95 грн. і відобразив їх в рядку 16.4 «інші випадки» декларації по ПДВ (корегування податкового кредиту за попередні звітні періоди згідно розрахунку корегування сум ПДВ податкового кредиту). Але платник податку не надав до перевірки докази отримання цих накладних пізніші за термін. Керуючись положеннями з п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7, п.п.7.2.3 п.7.2 ст. 7, п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідач зробив висновок, що ПП Фірма «Сандра Интернешнл» неправомірно включило до складу податкового кредиту грудня суму у розмірі 3836,95грн.

Також перевіркою встановлено, що платник податку до складу податкового кредиту січня 2010р. включив податкові накладні за вересень, листопад і грудень 2009р. отримані пізніше строку на суму 113643 грн. ПДВ по яких склав 22728,54грн. і відобразив їх в рядок 16.4 «інші випадки» декларації по ПДВ (корегування податкового кредиту за попередні звітні періоди згідно розрахунку корегування сум ПДВ податкового кредиту). Але платником податку не надані до перевірки докази отримання цих накладних пізніші за термін. В порушення п.п. 7.2.6, 7.4.1, 7.5.1 п. 7.2, 7.4, 7,5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту січня 2010р. суму у розмірі 22 729грн.

Згідно акту перевірки, платник податку до складу податкового кредиту лютого 2010р. включив податкові накладні за січень 2010р. отримані пізніше строку на суму 297,60 грн. ПДВ по яких складає 49,60 грн. і відобразив їх в рядку 10.1 «підлягають оподаткуванню по ставці 20 відсотків і нульовій ставці». Але платником податку не надані до перевірки докази отримання цих накладних пізніші за термін.

Перевіркою встановлено, що платник податку зависив податковий кредит на 13,60 грн., а саме надав податкову накладну ТОВ ВК «Кримтел» № 1035 від 28.02.10р. на загальну суму 85,38 грн. в т.ч. ПДВ 14,23 грн., а включив до складу податкового кредиту лютого 2010р. суму у розмірі ПДВ 27,83 грн. Неправомірно включено до складу податкового кредиту лютого 2010р. сума у розмірі 63грн.

В акті перевірки вказано, що платник податку до складу податкового кредиту березня 2010р. включив податкові накладні за січень, лютий 2010р. отримані пізніше строку на суму 35728,06грн. ПДВ по яких складає 5954,68грн. і відобразив їх в рядку 10.1 «підлягають оподаткуванню по ставці 20 відсотків і нульовій ставці». Але платником податку не надані до перевірки докази отримання цих накладних пізніші за термін. На думку відповідача, неправомірно включена до складу податкового кредиту березня 2010р. сума у розмірі 5955грн.

З акту перевірки вбачається, що перевіркою показників Довідки відносно залишку сум негативного значення попередніх податкових періодів, які залишилися непогашеними після бюджетного відшкодування, отриманого в звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток № 2 до податкової декларації за поточний звітний період) встановлено порушення п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

З акту перевірки вбачається, що відповідач дійшов висновку, що позивач не декларував в податкових деклараціях бюджетне відшкодування та тим самим відобразив своє рішення в податкових деклараціях, які він надавав в звітних періодах, в яких виникало право на надання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» про зарахування повної суми бюджетного відшкодування, що належить йому, в зменшенні податкових зобов'язань по цьому податку наступних податкових періодах.

У зв'язку зі встановленими порушеннями п.п. 4.4.1 п. 4.4. ст. 4 і п. 5.12 ст.5 Порядку заповнення і надання податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 15.06.05р. №213 і п.п.7.7.3, п.п.7.7.4, п.п.7.7.7. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивач не має права на бюджетне відшкодування в червні 2010р. у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів у розмірі 3565691грн.

Позивач пояснив, що формування податкового кредиту ним здійснювалося на підставі податкових накладних після їх фактичного надходження від контрагентів у відповідні періоди.

У період, що охоплений проведеною перевіркою, діяв Закон України «Про податок на додану вартість», який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік оподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до п.1.6 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Підпунктом 7.4.1. пункту 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.2.3. п.7.2 ст. 7 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Підпунктом 7.2.6 п.7.2. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

З вищевикладеного вбачається, що для правомірного включення сплаченої (нарахованою) суми ПДВ до складу податкового кредиту необхідно відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» дотримання таких умов як:

наявність належним чином заповненої податкової накладної (п.7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97 р.);

придбання або виготовлення товарів і послуг в цілях їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у рамках господарської діяльності платника податку (п.7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97).

Відповідно до положень п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно до п.п. 7.2.8. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. За наявності оригіналу податкової накладної невключення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються центральним податковим органом.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що відповідно до положень п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.

Відсутність у позивача податкових накладних, виписаних раніше, відповідно до положень п.п. 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», позбавляло його права на включення сум ПДВ, за операціями на які були виписані такі накладні, до податкового кредиту.

Таким чином, включення суми ПДВ у склад податкового кредиту можливо у тому звітному періоді, у якому були отримані податкові накладні, оскільки включення таких даних платником податку без наявності податкових накладних було б безпідставним.

У чинному законодавстві не встановлені терміни для отримання податкових накладних і термін їх дії.

Зазначення в акті перевірки в обґрунтування порушення податкового законодавства того факту, що позивачем до складу податкового кредиту включені податкові накладні отримані пізніше строку, не містять нормативно - правового обґрунтування.

Суд підкреслює, що заборона позивачу включити у наступних звітних періодах до складу податкового кредиту сум, право на які він має на підставі отримання оформленої належним чином податкової накладної, в результаті здійснення господарської операції з придбання товару, взагалі призведе до позбавлення його права на податковий кредит. Таким чином позивач буде позбавлений можливості використання податкового кредиту на повну суму.

Виходячи з того, що по п. 7.5.1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначає датою виникнення права на податковий кредит, у тому числі, і дату отримання податкової накладної, а обмеження по терміну отримання податкових накладних в чинному законодавстві відсутні, основною вимогою до податкових накладних після терміну їх виписки, є віднесення їх до складу податкового кредиту лише один раз в звідному регістрі податкового обліку - реєстрі отриманих податкових накладних по даті отримання.

Акт перевірки свідчить, що перевіркою не було встановлено порушень при оформленні податкових накладних, на підставі яких позивачем був сформований податковий кредит у грудні 2009р., січені, лютому та березні 2010р., а також не було встановлено, що на підставі цих податкових накладних позивач раніше вже формував податковий кредит з ПДВ.

Проведеною по справі судовою економічною експертизою (висновок від 31.06.2013р. №116) (а.с.102-110), досліджувалося питання формування позивачем податкового кредиту з ПДВ у вказані періоди результаті чого вивчалися документи податкового та бухгалтерського обліку.

З висновку експертизи вбачається, що на дослідження надані податкові накладні ТОВ "ГК "Моноліт", ПП "Портал-Крим", ПБП Промсвязь, ТОВ ПК "Крымтел", ПП "РАФ", ТОВ "СПТО Охорона ", ПП "АИС і Ко", ТОВ "Стройсоюзторг", ТОВ "Эбург", ТОВ "НВП Брандмастер" та реєстри отриманих податкових накладних ПП Фирма «Сандра-Интернешнел» за період 04.09-03.10.

При дослідженні встановлено, що усі податкові накладні заповнені з дотриманням порядку заповнення податкової накладної (п. 7.2. Закону України «Про податок на додану вартість» і наказ ДПА України «Про затвердження форми податковою накладною і порядку її заповнення» № 165 від 30.05.1997).

При зіставленні наданих реєстрів отриманих податкових накладних за квітень 2009 20 - березень 2010 року з податковими накладними відображеними в реєстрі встановлено, що повторного відображення податкових накладних, отриманих не по даті отримання в реєстрі отриманих накладних і у складі податкового кредиту не встановлено.

За таких підстав висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства при формуванні податкового кредиту у грудні 2009р., січні, лютому і березні 2010р. є необґрунтованими.

Поряд з цим матеріали справи свідчать, що також підтверджується висновком експертизи, що позивачем був завищений податковий кредит в сумі 13,60 грн. в лютому 2010 року за рахунок включення за податковою накладною №1035 від 28.02.2010 року суми ПДВ 27,83 грн. При цьому, за накладною слід було включати 14,27 по контрагенту ТОВ "ПК Кримтел".

Позивач не заперечував цей факт, в зв'язку з чим уточнив позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ в м. Сімферополі від 16.03.2011р. №0001882301, зменшивши їх на суму 13,60 грн.

За таких підстав податкове повідомлення - рішення від 16.03.2011р. №0001882301 є протиправним та підлягає скасуванню в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 32570,40грн.

В редакції Закону України «Про податок на додану вартість» до 20.05.2010р. встановлювався наступний порядок визначення суми податку, належній сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), і терміни проведення розрахунків.

Так, згідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 вказаного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно до п.п. 7.7.2 п.7.2. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.7.4 п.7.7. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Підпунктом 7.7.11 п.7.7.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що такі особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування:

а) особа, яка: була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України); мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців;

б) особа, яка є платником єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, що передбачають сплату цього податку у спосіб, відмінний від встановленого цим Законом, або звільнення від такої сплати.

Таке обмеження, як віднесення до складу податкового кредиту місяця, що настав перед тим, в якому платник звертається про бюджетне відшкодування, податкових накладних, дати виписки яких відмінні від звітного місяця, для виникнення права на бюджетне відшкодування чинним законодавством не передбачені.

Право на визначення отримання бюджетного відшкодування відповідно до п.п.7.7.4 Закону України «Про податок на додану вартість» покладається на платника податку. порядок відображення по п.п. 7.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість» рішення про використання перевищення сум податкового кредиту над податковим зобов'язанням до 20.05.2010р. мало таки варіанти для платника податку:

- відображення суми перевищення у складі податкового кредиту наступного податкового періоду;

- відображення суми податку фактично сплаченої одержувачем товарів постачальниками таких товарів в попередніх податкових періодах у складі бюджетного відшкодування по самостійному рішенню платника в зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

- відображення суми податку фактично сплаченої одержувачем товарів постачальниками таких товарів в попередніх податкових періодах у складі бюджетного відшкодування по самостійному рішенню платника в зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок (вказане рішення, яке прийняте платником податку відбиває в декларації по ПДВ в рядку 25.1 «Сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок банку»).

Після внесення змін до Закону України «Про податок на додану вартість», що набрали чинності 20.05.2010 року, порядок бюджетного відшкодування був змінений.

Так, згідно до п.п. 7.7.2 п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (із змінами, що набрали чинності 20.05.2010 року), якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Після 20.05.2010 року право на визначення отримання бюджетного відшкодування відповідно до п. 7.7.4 покладається на платника податку, порядок відображення по п.п. 7.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість» рішення про використання перевищення сум податкового кредиту над податковим зобов'язанням припускають таки варіанти для платника податку, тільки в частині не сплаченої суми податкового кредиту:

- відображення суми перевищення у складі податкового кредиту по сумі неоплаченої постачальникам (п. б) п.п. 7.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість»;

- відображення суми податку фактично сплаченої одержувачем товарів постачальниками таких товарів в попередніх податкових періодах у складі бюджетного відшкодування по самостійному рішенню платника в зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування в зменшення податкових зобов'язань по цьому податку в наступних податкових періодах ( п.п. 7.7.3 Закону України «Про податок на додану вартість»);

- відображення суми податку фактично сплаченої одержувачем товарів постачальниками таких товарів в попередніх податкових періодах у складі бюджетного відшкодування по самостійному рішенню платника в зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок (вказане рішення, яке прийняте платником податку відбиває в декларації по ПДВ в рядку 25.1 «Сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок банку»).

За таких обставин, усі суми ПДВ фактично сплаченого одержувачем постачальнику товарів (робіт, послуг) можуть включатися платником податків до бюджетного відшкодування.

Починаючи із звітності за червень 2010 року, значення рядка 26 включається в рядок 23.2 декларацій наступного звітного періоду тільки в частині сум податку, сплачених постачальникам в попередніх податкових періодах і в обов'язковому порядку враховується при визначенні суми податку, яка підлягає відшкодуванню з бюджету(рядок 25.1 або рядок 25.2).

Залишок значення рядка 26 в частині сум податку, по яких не проведені розрахунки з постачальниками, зберігається у відміченому рядку до моменту формування податкової звітності за звітний період, в якому проведені розрахунки з постачальниками.

У ході проведення судової економічної експертизи було встановлено, що що негативні значення перевищення податкового кредиту над податковими зобов'язаннями утворилися з грудня 2006 року по березень 2010 року.

Експертом досліджені декларації по податку на додану вартість і уточнюючі розрахунки ПП Фирми «Сандра-Интернешнел» за період січень 2009р. - червень2010р. При дослідженні наданих декларацій за 2009 рік встановлено, що залишок негативного значення попереднього звітного(податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, належній сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 декларації звітного(податкового) періоду) складає усього за рік 1475098 грн., та утворився за період з червня по грудень 2009 року.

В результаті дослідження декларацій по податку на додану вартість за період січень 2009р.- червень 2010р. встановлено, що в декларації за червень 2010р. відбито суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 3565691грн. (рядок 25.1 Декларації).

Експертом вказано, що при зіставленні наданих оригіналів банківських виписок і оборотно-сальдових відомостей по рахунку 311 «Поточні рахунки в національно валюті» встановлено, що оплата по податкових накладних включених в реєстр отриманих податкових накладних за червень-грудень 2009р. і лютий 2010р. постачальникам зроблена на суму 22288017,62грн. у тому числі ПДВ 3684431,62грн., податковими накладними підтверджена сума податкового кредиту 3756798,46 грн. Сума бюджетного відшкодування, в зменшення податкових зобов'язань по ПДВ наступних податкових періодів за червень 2010р. у розмірі 3565691грн. документально підтверджується.

За результатом проведення експертизи, експерт зробив висновок, що наданими на дослідження первинними документами бухгалтерського і податкового обліку ПП Фирма «Сандра Интернешнел» висновки державної податкової інспекції в г.Сімферополе АР Крим, викладені в акті перевірки № 1533/23-4/20701621 від 25.02.2011р., в частини завищення сум бюджетного відшкодування за червень 2010 року не підтверджується.

Матеріали справи підтверджують встановлені експертизою обставини. Висновки судової економічної експертизи суд вважає повними та обґрунтованими і приймає у якості доказів по справі.

Відповідачем відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України не надано належних доказів, що спростували б висновки судової економічної експертизи та встановлені судом обставини.

За таких обставин податкове повідомлення - рішення від 16.03.2011р. №0001842301, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявленого у податковій декларації на суму 3565691грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанова складена у повному обсязі 02.09.2013р.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 16.03.2011р. №0001882301 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 32570,40грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 16.03.2011р. №0001842301.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства фірми "Сандра - інтернешнел" 3,40 грн. судового збору, шляхом списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Маргарітов М.В.