Справа № 1-510/12

П О С Т А Н О В А

25 вересня 2013 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Кірєєва Р.В.

при секретарі Шалапуда В.П.,

за участі прокурора Балакірєва М.С.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні при розгляді кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 369, ч.3 ст. 15, ч. 2 ст. 369, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 369, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 369 КК України та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, клопотання підсудної про повернення справи на додаткове розслідування,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Печерського районного суду м. Києва знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 369, ч.3 ст. 15, ч. 2 ст. 369, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 369, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 369 КК України та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В судовому засіданні 25 вересня 2013 року, при вирішенні клопотань до завершення судового слідства у справі, підсудна ОСОБА_4 звернулась до суду з клопотанням про повернення справи для організації проведення додаткового розслідування, посилаючись при цьому на те, що досудове слідство у справі було проведено не повно та не правильно, що, на думку підсудної, свідчить про можливу фальсифікацію речових доказів та матеріалів кримінальної справи.

В обґрунтування заявленого клопотання ОСОБА_4 стверджує, що жоден з компакт - дисків, які визнані речовими доказами у справі, не можуть братись до уваги в якості речового доказу через суттєві порушення вимог кримінально-процесуального закону, а протоколи за результатами проведення оперативно-технічних заходів від 19 березня 2012 року належним чином не легалізовані, оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні листи Служби безпеки України щодо їх легалізації та направлення їх слідчому.

Окрім того, ОСОБА_4 дає оцінку показанням ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, стверджуючи, що показання ОСОБА_3 були дані останнім у змові із слідством та зазначаючи, що під час проведення досудового слідства слідчий не дотримався норм КК України та незаконно і у змові з підсудним ОСОБА_3 закрив кримінальну справу щодо ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст. 369 ч. 4 КК України на підставі ст. 6 п. 2 ч. 1 КПК України 1960 року.

Також ОСОБА_4 стверджує, що невідповідність кількості реально наявних аркушів 8 тому справи (256 арк.), кількості аркушів 8 тому, вказаних у протоколах пред'явлення матеріалів кримінальної справи для ознайомлення (245арк.) та опису матеріалів 8 тому (184 арк.), свідчить не лише про неповноту та неправильність досудового слідства, а й про фальсифікацію матеріалів кримінальної справи.

Захисник ОСОБА_2, з яким погодились захисник ОСОБА_1 та підсудний ОСОБА_3, проти задоволення клопотання підсудної заперечив, зазначаючи при цьому, що суд має дати оцінку доказам у справі на відповідній стадії судового розгляду, а посилання підсудної на незаконність закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст. 369 ч. 4 КК України, є безпідставними та необґрунтованим.

Прокурор проти задоволення клопотання підсудної заперечив повністю.

Суд, вивчивши доводи клопотання, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінальної справи, приходить до наступних висновків.

Згідно вимог статті 281 КПК України 1960 року повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

При цьому слід зазначити, що досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК України 1960 року не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо).

Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України 1960 року повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.

Якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК України 1960 року, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим.

В даному випадку доводи підсудної, наведені в обґрунтування заявленого клопотання про повернення справи на додаткове розслідування, зводяться до оцінки доказів у справі, вирішенні питання про їх допустимість та належність, а також про можливість спростування даних, повідомлених підсудним та свідками іншими доказами у справі.

В той же час, відповідно до вимог ст.ст. 67, 323 КПК України 1960 року вирішення вказаних питань судом має відбуватись в нарадчій кімнаті при постановленні судового рішення, яким завершується розгляд кримінальної справи.

Посилання підсудної на наявність в т. 8 матеріалів кримінальної справи 256 аркушів, а не 245 аркушів, як це вказано в протоколі про пред»явлення обвинуваченому матеріалів кримінальної справи для ознайомлення, є необґрунтованими та сприймаються судом критично, оскільки в т. 8 матеріалів справи на аркушах 246 - 256 містяться протоколи оголошення обвинуваченому про закінчення досудового слідства (а.с. 246, 250 т.8), повідомлення на адресу захисників про ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 247, т.8), протоколи про пред'явлення обвинуваченим матеріалів кримінальної справи для ознайомлення (а.с. 248, 251, т.8), протоколи про пред'явлення захисникам матеріалів кримінальної справи для ознайомлення (а.с. 249, 254, т.8), постанови про відмову у задоволенні клопотання обвинуваченої та захисника про зміну кваліфікації вчинених дій (а.с. 252, 255 т. 8) та повідомлення про розгляд клопотання (а.с. 253, 256 т.8), тобто документи, які складаються на виконання вимог ст. ст. 217-218 КПК України 1960 року і їх наявність в матеріалах кримінальної справи, жодним чином не суперечить вимогам КПК України 1960 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 273, 274, 281 КПК України 1960 року, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання підсудної ОСОБА_4 про повернення справи за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 369, ч.3 ст. 15, ч. 2 ст. 369, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 369, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 369 КК України та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України на додаткове розслідування - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Р.В. Кірєєв