ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 вересня 2013 року Справа № 913/2071/13

Провадження № 30/913/2071/13

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», м. Дніпропетровськ

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Красний Луч Луганської області

про стягнення 45 015 грн. 12 коп.

Суддя Голенко І.П.

Секретар судового засідання: Лисенко В.П.

У засіданні брали участь:

від позивача - Бочаров Д.М., довіреність № 2976-О від 14.09.2012;

від відповідача - представник не прибув;

в с т а н о в и в:

Суть спору: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення з відповідача заборгованості за договором б/н від 11.03.2011 у розмірі 45 015 грн. 12 коп., а саме: заборгованості за кредитом у розмірі 29799 грн. 86 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 9516 грн. 09 коп., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 3551 грн. 77 коп., заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 2147 грн. 40 коп.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 24.09.2013 представником позивача подано письмові пояснення, у яких зазначено періоди нарахування пені, заявленої до стягнення - з 06.03.2012 по 24.04.2012 та з 26.09.2012 по 23.05.2013, період нарахування відсотків - з 25.09.2012 по 23.05.2013, а також період нарахування комісії - з 01.10.2012 по 23.05.2013 згідно розрахунку заборгованості ( а. с. 41-44).

20.08.2013 та 24.09.2013 відповідач у судові засідання не з'являвся, явку повноважного та компетентного представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце проведення судового засідання, про що свідчать відповідні штампи суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України у п. 19 Інформаційного листа від 13.08.2008 № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України» (зі змінами та доповненнями), … дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали господарського суду Луганської області, які направлялися відповідачу за належною юридичною адресою: АДРЕСА_1, поверталися підприємством зв'язку з посиланням на закінчення терміну зберігання.

Відповідно до п. п. 3.9.1 п. 3.9 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.11.2012 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач не надав до матеріалів справи відзиву на позовну заяву та інші витребувані судом документи, що не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

11.03.2011 фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (відповідачем у справі) було підписано і подано позивачу у справі заяву про відкриття поточного рахунку (а. с. 29).

У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, відповідач згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по Розрахунковим карткам, розташованим на сайті банку, тарифами банку, які разом з цією заявою и карточками зі зразками підписів і відбитком печатки складають Договір банківського обслуговування.

Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача ПАТ Комерційний банк "ПриватБанк", що діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009, керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг (далі - Умови та Правила).

Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам.

Підписавши заяву, Банк та клієнт приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку.

Отже, враховуючи вищевикладене, заява про відкриття поточного рахунку зі зразками підписів та відбитком печатки від 11.03.2011 разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Та рифами, що розташовані на офіційному сайті банку, складають Договір банківського обслуговування від 11.03.2011.

Відповідно до Договору банківського обслуговування від 11.03.2011 відповідачу було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 та картковий рахунок НОМЕР_3 з наданням для його використання пластикової картки.

У заяві відповідача про відкриття поточного рахунку від 11.03.2011 є застереження, в якому зазначено, що в разі відсутності або недостачі коштів на рахунку клієнта (в разі перевищення суми платежу над залишком власних коштів) банк може встановити клієнту на рахунок кредитний ліміт.

Банк за наявністю вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнта на свій розсуд або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір процентної ставки за використання кредитного ліміту регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, розташованих у сеті Інтернет на сайті Банку, які разом з цією анкетою (заявою) складають Договір банківського обслуговування.

Так, умови надання, використання та обслуговування кредитного ліміту, а також будь-які операції з ним, визначені в розділі 3.18 Умов та Правил.

Пункт 3.18.1.1 Умов та Правил визначає, що кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - кредит) надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнту, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту Клієнту, що здійснюється шляхом проведення його платежів зверх залишку коштів на поточному рахунку Клієнта, за наявністю вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування. При цьому виникає дебетове сальдо.

Банк виконував свої зобов'язання за Договором банківського обслуговування шляхом надання кредитних коштів, що підтверджується наданими суду меморіальними ордерами (а. с. 72-156).

В порушення умов договору відповідачем не виконувалися взяти на себе зобов'язання щодо погашення кредиту, сплати відсотків та винагороди у встановлені договором строки.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням укладеного Договору банківського обслуговування від 11.03.2011 станом на 23.05.2013 відповідач має заборгованість у розмірі 45015 грн. 12 коп., яка складається з заборгованості за кредитом, заборгованості за відсотками, пені за несвоєчасність виконання зобов'язань, заборгованості по винагороді за користуванням кредитом.

Станом на 23.05.2013 заборгованість за тілом кредиту складає 29799 грн. 86 коп. та заборгованість за відсотками складає 9516 грн. 09 коп.

Відповідно до п. 3.18.4.1. Умов та Правил за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційна відсоткова ставка):

За період використання кредиту з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дати з наступного 20-го до 25 числа місяця, розмір відсоткової ставки становить 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.1. Умов та Правил).

При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом проценти у розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню (п. 3.18.4.1.2. Умов та Правил).

При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми остатку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.3. Умов та Правил)

Відповідно до вищевказаних умов за період з 26.04.2011 нарахування відсотків здійснювалось за ставкою 24% річних, а з 26.09.2012 по 23.05.2013 - за ставкою 48% річних.

Згідно з п. 3.18.4.4 Умов та Правил Клієнт сплачує Банку винагороду за використання ліміту 1-го числа місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, який існував на кінець банківського дня за попередній місяць. Клієнт доручає банку здійснити списання винагороди зі своїх рахунків.

У відповідача станом на 23.05.2013 утворилась заборгованість по винагороді за користування кредитом у розмірі 2147 грн. 40 коп. Дана заборгованість виникла за період з 01.10.2012 по 23.05.2013.

Відповідно до п. 3.18.5.1 Умов та Правил при порушені Клієнтом будь-якого з обов'язків щодо сплати відсотків за користування кредитом, передбачених п. п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2., 3.18.4.3, строків повернення кредиту, передбачених п. п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої п. п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6, Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який виплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно п. 3.18.5.4 Умов та Правил нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.18.0.5.1, 3.18.5.2, 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Станом на 23.05.2013 пеня за порушення умов договору за період з 06.03.2012 по 24.04.2012 та з 26.09.2012 по 23.05.2013 складає 3551 грн. 77 коп.

За таких обставин позивач звернувся до господарського суду Луганської області з даним позовом.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення з таких підстав.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами існують кредитні відносини.

Згідно з ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

У відповідності до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною /сторонами/.

Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам.

Підписавши заяву, Банк та клієнт приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, тобто уклали відповідний договір, який містить умови щодо надання кредиту.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж Кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Грошовим є зобов'язання, за яким боржник зобов'язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Згідно ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено факт порушення відповідачем зобов'язань за договором банківського обслуговування від 11.03.2011, а саме: відповідач не виконав зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати відсотків та винагороди в терміни, передбачені вищезазначеним договором.

Матеріалами справи підтверджено, що за останнім утворилась прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 29799 грн. 86 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 9516 грн. 09 коп. за період з 25.09.2012 по 23.05.2013, заборгованість по комісії за користуванням кредитом у розмірі 2147 грн. 40 коп. за період з 01.10.2012 по 23.05.2013.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки відповідач допустив прострочення зобов'язань за договором, йому на підставі наведених вище норм чинного законодавства, п. 3.18.5.1 Умов та Правил нараховано та заявлено до стягнення пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань у розмірі 3551 грн. 77 коп. за період з 06.03.2012 по 24.04.2012 та з 26.09.2012 по 23.05.2013.

Перевіривши розрахунок розміру пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої до стягнення суми пені за вказаний період.

Станом на день розгляду справи сторонами не надано доказів погашення заявлених до стягнення сум.

Відповідачем ні яким чином не спростовано позовні вимоги.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитом у розмірі 29799 грн. 86 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 9516 грн. 09 коп., заборгованість по комісії за користуванням кредитом у розмірі 2147 грн. 40 коп. та пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 3551 грн. 77 коп.

Згідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код 14360570, заборгованість за кредитом у розмірі 29799 грн. 86 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 9516 грн. 09 коп., заборгованість по комісії за користуванням кредитом у розмірі 2147 грн. 40 коп., пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 3551 грн. 77 коп., судовий збір у розмірі 1720 грн. 50 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 25.09.2013

Суддя І.П. Голенко