ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 року Справа № 9104/16636/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області на постанову Бродівського районного суду Львівської області від 27.10.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області про визнання дій неправомірними та стягнення невиплаченої допомоги дитині війни,-

ВСТАНОВИВ :

17.02.2009 року позивач звернувся в суд із позовом до відповідача. У позовній заяві просить зобов'язати відповідача здійснювати на свою користь перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни за 2007-2008 роки відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно з статтею 6 цього закону їй повинна виплачуватись щомісячна державна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак така допомога виплачувалась в не повному обсязі. Просила позов задоволити.

Постановою Бродівського районного суду Львівської області від 27.10.2011 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії відповідача. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії, як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", із урахуванням виплачених сум.

Постанову суду оскаржило управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області. Вважає, що постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що залишається невизначеним порядок обчислення спірної доплати та його розмір. Просить врахувати, що встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може враховуватися для перерахунків або підвищень інших пенсій. Стверджує, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом не були враховані положення бюджетного законодавства України, а також видаткові можливості основного фінансового документу держави і Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України колегія суддів вважає доцільним розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, Закон України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. № 2195-IV (із змінами та доповненнями) установлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Згідно ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особам, які мають право на пільги відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ), пільги надаються за їх вибором згідно з одним із зазначених законів.

Як слідує із матеріалів справи, позивач - ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області та відповідно до Довідки № 590 від 09.12.1994 р. позивач підпадає під категорію «учасника війни» та користується пільгами передбаченими Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (а.с.6).

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції надаючи правову оцінку матеріалам справи було допущено порушення норм матеріального права, з огляду на наступне.

Як слідує із оскаржуваної постанови від 27.10.2011 року, судом першої інстанції було помилково встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до посвідчення, долученого до позовної заяви є дитиною війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на підвищення виплачуваної їй пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, попри те, що у матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б підтверджували право позивача користуватися пільгами встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Слід зазначити, що відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач - ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 В контексті ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачу на момент закінчення Другої світової війни було більше 18 років, відтак, суд першої інстанції дійшов до хибного висновку про те, що позивач підпадає під категорію «дитина війни» та має право користуватися пільгами передбаченими Законом України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема право на підвищення до пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач підпадає під категорію «учасника війни» та користується пільгами передбаченими Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що у позивача - ОСОБА_1 відсутні правові підстави для нарахування та виплати на її користь щомісячної надбавки до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

За таких обставин судом першої інстанції, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Наведене в силу ст. 202 КАС України є підставою для скасування постанови, що оскаржується, та прийняття нового рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області задовольнити, а постанову Бродівського районного суду Львівської області від 27.10.2011 року у справі № 2а-171/11 скасувати.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області про визнання дій неправомірними та стягнення невиплаченої допомоги дитині війни - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: І.В. Глушко

Судді: О.О. Большакова

В.Я. Макарик