5

Справа 0907/13892/2012

Провадження 11/779/324/2013

Категорія ст.366 ч.1 КК України

Головуючий у 1 інстанції Болюк І.І.

Суддя-доповідач

Фіцак Т.Д.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :

головуючого судді Фіцака Т.Д.,

суддів Хруняка Є.В., Кривобокової Н.М.

прокурора Грищука В.І.

захисника ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

засудженого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4 на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 червня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

Даним вироком,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, розлученого, на утриманні має двох малолітніх дітей, з середньою освітою, працюючого директором ПП «Ремавто», раніше не судимого, -

засуджено за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 172 ч.1, 366 ч.1 КК України і призначено йому покарання: - за ст. 172 ч.1 КК України - штраф в розмірі 850 гривень.

На підставі ст. 49, ст. 74 ч.5 КК України звільнено ОСОБА_4 від покарання за ст. 172 ч.1 КК України.

За ст. 366 ч.1 КК України, із застосуванням ст. 69 ч.2 КК України призначено покарання - штраф в розмірі 2000 гривень.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 - підписку про невиїзд - залишено без зміни. Вирішено питання речових доказів.

Цивільний позов заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах Пенсійного фонду України в особі управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську - 2065 грн. 81 коп. шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Цивільний позов заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську - 855 грн. 08 коп. шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 13200 грн. шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Згідно вироку суду, ОСОБА_4 вчинив грубе порушення законодавства про працю, та службове підроблення, яке виявилося в складанні та видачі завідомо неправдивих документів, за наступних обставин. Так, ОСОБА_4, працюючи директором ПП «Ремавто», будучи службовою особою, на яку покладено обов'язок дотримання трудового законодавства, в порушення вимог ст.ст. 21, 24 КЗпП України не уклав трудовий договір з найманими працівниками, потерпілим ОСОБА_5, який з початку квітня 2011 року фактично працював оператором машини алмазного свердління, потерпілою ОСОБА_6, яка з початку квітня 2011 року фактично була прийнята на роботу секретаря, потерпілою ОСОБА_3, яка з початку березня 2008 року фактично була прийнята на роботу менеджера-перекладача. За період роботи потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3, ОСОБА_4, як директор ПП «Ремавто» не вніс необхідні внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в УПФ в м. Івано-Франківську на суму 2740 грн., а також не сплатив податок з доходів фізичних осіб в ДПІ м. Івано-Франківська на суму 1095 грн. 16 коп. Вказані офіційні документи з завідомо неправдивими відомостями ОСОБА_4 подав в ДПІ м. Івано-Франківська. Окрім того, будучи директором ПП «Ремавто», службовою особою, в квітні, липні, жовтні 2008 року та в січні 2009 року вніс завідомо неправдиві дані в податковий розрахунок сум доходу, нарахованого ( сплаченого ) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за перший, другий, третій, четвертий квартал 2008 року, вказавши неправдиві дані про кількість працюючих в нього працівників, зокрема не вказав про трудові відносини з потерпілою ОСОБА_3 також, протягом 2008 року та протягом 5-ти місяців 2011 року вніс завідомо неправдиві дані в індивідуальні відомості про застраховану особу за 2008 рік та в звіти про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів ПФУ за січень, лютий, березень, квітень, травень 2011 та вказав неправдиві дані про кількість працюючих в нього працівників. Про трудові відносини з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 не вказав. Вказані офіційні документи з завідомо неправдивими відомостями ОСОБА_3 подав в управління ПФУ в м. Івано-Франківську.

В апеляції засуджений ОСОБА_4 вважає, що вирок суду підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції під час розгляду справи та постановлення вироку допустив однобічність та неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону. Вказує, що при постановленні вироку суду наявні істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону: за наявності підстав, викладених в клопотанні про закриття кримінальної справи від 12.11.2012 року, її не було закрито, а також зазначає, що необґрунтовано задоволено цивільні позови. Просить вирок суду скасувати, а кримінальну справу закрити на підставі п.1. ч.1 ст. 6 КПК України 1960 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та його захисника, які підтримали подану апеляцію, просили її задовольнити, пояснення прокурора, потерпілої ОСОБА_3, які заперечили проти апеляції та просили залишити її без задоволення, а вирок - без зміни, дослідивши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що подану апеляцію слід залишити без задоволення, з наступних підстав.

Згідно із ст. 323 КПК України 1960 року, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Судом першої інстанції вимог даної статті дотримано.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини засудженого ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 172 ч.1, 366 ч.1 КК України підтверджується наведеними у вироку доказами, що грунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, яким дана належна правова оцінка.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно кваліфіковано дії засудженого ОСОБА_4 за ст.ст. 172 ч.1, 366 ч.1 КК України.

Беручи до уваги показання потерпілих та свідків, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв як докази винуватості засудженого, і після ретельного дослідження давши їм належну оцінку, прийшов до правильного висновку, що дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ст.ст. 172 ч.1, 366 ч.1 КК України, оскільки він вчинив грубе порушення законодавства про працю, та службове підроблення, яке виявилося в складанні та видачі завідомо неправдивих документів.

Посилання апелянта на неналежність доказів, на думку колегії суддів, є безпідставним, так як судом першої інстанції всі наявні докази були ретельно перевірені, і їх доказове значення обґрунтоване у вироку, підтверджено матеріалами справи, і будь-яких сумнівів щодо їх належності при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції постановлений з дотриманням вимог ст. 65 КК України, є мотивованим, обґрунтованим і справедливим.

Призначаючи засудженому покарання, суд першої інстанції належним чином врахував всі обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого, а також вимоги ст. ст. 66, 67 КК України щодо обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Судом першої інстанції обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 не встановлено. А з врахування пом'якшуючих обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, судом першої інстанції вірно застосовано ст. 69 ч.2 КК України до ст. 366 ч.1 КК України.

Враховуючи наведене, на думку колегії суддів, суд належним чином мотивував свої висновки в частині кваліфікації дій засудженого, доведеності його вини у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 172 ч.1, 366 ч.1 КК України та призначенні покарання.

Судом правильно застосовано ст. 74 ч.5 КК України та звільнено від покарання засудженого за ст. 172 ч.1 КК України, з підстав передбачених ст. 49 КК України, тобто у зв'язку з закінченням строків давності.

Щодо цивільного позову, то його розглянуто згідно вимог ст. 328 КПК України, і висновки суду в тій частині є обґрунтованими, мотивованими підтвердженими в судовому засіданні доказами.

Таким чином, колегія суддів приходить до переконання про відсутність підстав для скасування вироку суду та закриття справи на підставі ст. 6 ч.1 п.1 КПК України 1960 року, вважає подану апеляцію необґрунтованою, а призначене покарання судом першої інстанції необхідним й достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 червня 2013 року щодо ОСОБА_4 залишити - без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_4 - без задоволення.

Головуючий Т.Д. Фіцак

Судді: Є.В. Хруняк

Н.М. Кривобокова

Згідно з оригіналом

Суддя Т.Д. Фіцак