справа №1-771/08
Постанова
попереднього розгляду
22 серпня 2008 року Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Марченко М.В.,
при секретарі: Верещак О.І.,
за участю прокурора: Коваленко Л.Б.,
за участю адвоката: ОСОБА_2 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва попередній розгляд кримінальної справи по обвинуваченню
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року
народження, уродженця Чернігівської області, громадянина
України, з середньо-спеціальною освітою, працюючого
слюсарем-сантехніком в ПП «Стандарт», одруженого, який
має неповнолітню дитину 1995 року народження,
проживаючого та зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст.122ч.1 КК України,-
встановив:
Кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.122ч.1 КК України надійшла до Дніпровського районного суду м.Києва з обвинувальним висновком, затвердженим заступником прокурора Дніпровського району м.Києва.
Прокурор в судовому засіданні при попередньому розгляді справи просить призначити вказану кримінальну справу до судового розгляду і викликати в судове засідання осіб, які зазначені в списку долученому до обвинувального висновку, вважаючи, що по справі дотримані всі вимоги, передбачені ст.237 КПК України.
Адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні при попередньому розгляді справи заявив клопотання про направлення даної кримінальної справи на додаткове розслідування зі стадії попереднього розгляду справи, посилаючись на істотні порушення кримінально-процесуального закону при провадженні досудового слідства, а саме на порушення слідчим вимог ст.218 КПК України, який не надав, передбаченої законом можливості ознайомитись йому та обвинуваченому ОСОБА_1 з матеріалами кримінальної справи, незважаючи на його клопотання про відкладення ознайомлення з матеріалами кримінальної справи у зв’язку з оскарженням 24 червня 2008 року до суду постанови про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ст.122ч.1 КК України, слідчий не з’ясовуючи питання щодо можливого зупинення на той час слідчих дій, склав 26 червня 2008 року відповідний протокол про відмову обвинуваченого ознайомлюватись з матеріалами кримінальної справи, чим порушив право ОСОБА_1 на захист. Поряд з цим, мотивуючи клопотання адвокат також зазначив, що в ході досудового слідства мало місце порушення строків досудового слідства слідчим, який склав постанову про притягнення ОСОБА_1 як обвинуваченого та проводив подальші слідчі дії 26 червня 2008 року, в той час, як строк досудового слідства закінчився 24 червня 2008 року. Крім того, послався на однобічність і неповноту при провадженні досудового слідства, що пов’язане з невиконанням слідчим в повному об’ємі слідчих дій, зокрема відтворення обстановки та обставин події за участю обвинуваченого та потерпілого, що має істотне значення для встановлення дійсних обставин справи та впливає на правильність вирішення справи, а тому, адвокат на підставі вказаних ним обставин, які на його думку вимагають необхідності проведення відповідних слідчих дій з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, які в тому числі передбачають право на захист обвинуваченого, просив направити дану кримінальну справу прокурору Дніпровського району м.Києва для проведення додаткового розслідування та усунення вищезазначених порушень, які перешкоджають судовому розгляду.
Вивчивши матеріали кримінальної справи, вислухавши думку прокурора, який просив призначити справу до судового розгляду, клопотання адвоката, думку обвинуваченого, який підтримав клопотання адвоката, вислухавши думку прокурора з приводу заявленого адвокатом клопотання, який заперечив проти задоволення клопотання адвоката, суд приходить до висновку, що кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.122ч.1 КК України підлягає направленню на додаткове розслідування з наступних підстав.
Так, із матеріалів кримінальної справи, змісту обвинувального висновку та даних постанови про притягнення як обвинуваченого вбачається, що ОСОБА_1 органом досудового слідства обвинувачується в тому, що він, 04 вересня 2007 року, приблизно о 19 годині 30 хвилин, знаходячись неподалік від «Московського мосту» біля зупинки «Дружби народів» у м.Києві, на грунті неприязних відносин в ході сварки з ОСОБА_3 , умисно завдав останньому декілька тілесних ушкоджень, в тому числі завдав удар ногою в руку по пальцю, чим спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження, в тому числі тілесне ушкодження у вигляді перелому середньої фаланги 4-го пальця лівої кисті, яке згідно з даними висновку судово-медичної експертизи №327/и від 30 квітня 2008 року відноситься до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень по критерію продовжуваності розладу здоров’я, так як для зростання перелому необхідний строк тривалістю більше, ніж 21 день.
Відповідно до вимог ст.22 КПК України прокурор, слідчий, особа, яка проводить дізнання, зобов’язані вжити всіх, передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини справи, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також ті обставини, що пом’якшують і обтяжують його відповідальність.
Відповідно до вимог ст.237 КПК України справа не може бути призначена до судового розгляду, якщо під час провадження дізнання або досудового слідства були допущені порушення кримінально-процесуального закону України, тобто порушення, що перешкодили або могли перешкодити суду повно і всебічно розглянути справу, встановити істину в справі, а також забезпечити права і законні інтереси учасників процесу, винести законне, обгрунтоване рішення по справі.
Із матеріалів кримінальної справи, вбачається, що під час проведення досудового слідства органом досудового слідства не виконані в повному об’ємі слідчі дії, які суттєво впливають на виконання вимог ст.22 КПК України, та допущені істотні порушення норм кримінально-процесуального закону України, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.
Зокрема, до істотних порушень кримінально-процесуального закону згідно зі ст.370 КПК України відноситься порушення права обвинуваченого на захист.
Так, згідно з даними протоколу оголошення обвинуваченому про закінчення досудового слідства від 26 червня 2008 року, обвинувачений ОСОБА_1 звернувся до слідчого з клопотанням про відкладення ознайомлення з матеріалами кримінальної справи у зв’язку з оскарженням 24 червня 2008 року до суду постанови про порушення кримінальної справи щодо нього.
Однак, незважаючи на вказане клопотання обвинуваченого та аналогічне клопотання адвоката ОСОБА_2 , який в свою чергу не відмовлявся від ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, слідчий, не перевіривши можливість зупинення судом 24 червня 2008 року слідчих дій на час розгляду скарги, склав протокол про пред’явлення для ознайомлення обвинуваченому та його захиснику матеріалів кримінальної справи від 26 червня 2008 року із зазначенням про відмову обвинуваченого від ознайомлення з матеріалами справи, після чого склав обвинувальний висновок та направив справу прокурору для затвердження обвинувального висновку та подальшого спрямування справи, чим позбавив можливості, як обвинуваченого, так і адвоката ознайомитись з матеріалами кримінальної справи та заявити відповідні клопотання при закінченні досудового слідства, що є порушенням права на захист і перешкоджає призначенню даної кримінальної справи до судового розгляду.
Крім того, із матеріалів кримінальної справи вбачається, що під час досудового слідства слідчим були порушені строки досудового слідства.
Незважаючи на те, що відповідно до постанови від 23 травня 2008 року (а.с.6-7) строки досудового слідства були продовжені в.о.прокурора Дніпровського району м.Києва до 24 червня 2008 року, слідчий, діючи поза межами, встановлених кримінально-процесуальним законом строків розслідування справи, 26 червня 2008 року виніс постанову про притягнення як обвинуваченого щодо ОСОБА_1 (а.с.80-81), в тому числі цього ж дня, 26 червня 2008 року, допитав ОСОБА_1 як обвинуваченого та склав відповідний протокол (а.с.83-84), що свідчить про незаконність проведення вищезазначених слідчих дій та незаконність складених вищевказаних процесуальних документів.
Поряд з цим, незаконним є і протокол про пред’явлення обвинувачення ОСОБА_1 від 26 квітня 2008 року (а.с.82), оскільки з даних вказаного протоколу вбачається, що обвинувачення ОСОБА_1 було пред’явлене 26 квітня 2008 року, в той час як ОСОБА_1 ще не був притягнутий по даній кримінальній справі як обвинувачений, відповідна ж постанова про притягнення ОСОБА_1 як обвинуваченого по даній кримінальній справі була винесена слідчим 26 червня 2008 року, тобто за сплином двох місяців, з чого слідує, що обвинувачення ОСОБА_1 органом досудового слідства фактично не було пред’явлене.
Також, вивченням матеріалів справи встановлено, що під час проведення досудового слідства органом досудового слідства не виконані в повному об’ємі слідчі дії, що має істотне значення для встановлення дійсних обставин справи.
Зокрема, за наявності в матеріалах справи суперечливих показань обвинуваченого ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_3 щодо обставин справи, слідчим з метою встановлення дійсних обставин справи та перевірки показань обвинуваченого та потерпілого не проводилось відтворення обстановки та обставин події за участю обвинуваченого, потерпілого та свідка-очевидця події, що перешкоджає об’єктивному, повному та всебічному розгляду справи та має істотне значення для встановлення істини по справі і прийняття правильного рішення.
Крім того, із матеріалів кримінальної справи вбачається, що надісланий до суду обвинувальний висновок не відповідає вимогам ст.223 КПК України, а саме у ньому, не конкретно зазначено місце вчинення злочину, де мала місце подія, що відповідно до вимог ст.64 КПК України є обставиною, яка підлягає доказуванню.
Також, в описовій частині обвинувального висновку міститься посилання на докази, якими обвинувачення обгрунтовує свій висновок про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.122ч.1 КК України, а саме наведені показання обвинуваченого, потерпілого, свідка ОСОБА_4 та викладено зміст висновків судово-медичної експертизи, поряд з цим, посилання на інші зібрані в ході досудового слідства дані, що містяться в матеріалах кримінальної справи, відсутнє, що позбавляє суд можливості встановити, які саме дані матеріалів кримінальної справи слід приймати суду, як зібрані досудовим слідством докази на підтвердження висновків органу досудового слідства.
Невідповідність обвинувального висновку вимогам КПК України є обставиною, що згідно зі ст.237 КПК України також перешкоджає призначенню справи до судового розгляду.
Крім того, із змісту обвинувального висновку вбачається, що обвинувачення є неконкретним, органом досудового слідства не зазначено причину виникнення між обвинуваченим та потерпілим неприязних стосунків, зокрема чи виникли вони раптово чи склались між останніми до дня події, крім того, не зазначено хто саме та куди наносив удари під час бійки, кількість ударів, в тому числі не зазначено чим саме завдав ОСОБА_1 удар ОСОБА_3 в ліве стегно та, в яку саме руку завдав в подальшому удар ногою потерпілому.
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що зазначені в даній постанові порушення органом досудового слідства норм кримінально-процесуального закону України призвели до порушення права на захист обвинуваченого ОСОБА_1 , а також перешкоджають суду повно та всебічно розглянути справу, встановити істину по справі, оскільки відповідно до вимог ст.22 КПК України не на суд, а на органи дізнання, досудового слідства та прокурора покладено обов’язок вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин справи, в тому числі, що стосуються обставин вчинення злочину.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, про необхідність направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 на додаткове розслідування, в ході якого слід усунути зазначені вище в даній постанові порушення кримінально-процесуального закону, які суттєво впливають на виконання вимог ст.22 КПК України по встановленню фактичних обставин, що підлягають доказуванню в даній кримінальній справі та на забезпечення права на захист обвинуваченого, без усунення допущених порушень кримінально-процесуального закону справа не може бути призначена до судового розгляду.
Підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання суд не вбачає.
За таких обставин, керуючись вимогами ст.22, 237, 244, 246 КПК України, суд,-
постановив:
Клопотання адвоката ОСОБА_2 про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.122ч.1 КК України, на додаткове розслідування – задовольнити.
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.122ч.1 КК України повернути прокурору Дніпровського району м.Києва для організації проведення додаткового розслідування, в ході якого необхідно виконати дії, зазначені в мотивувальній частині даної постанови та усунути порушення кримінально-процесуального закону України.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання - залишити без зміни.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києва протягом 7 діб.
Суддя: