КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15904/10/2670(в 3-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

10 вересня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Кучми А.Ю.,

при секретарі - Січкаренко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністра юстиції України Лавриновича О.В., Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 (далі - позивач або ОСОБА_2) звернулася до суду з позовом до Міністра юстиції України Лавриновича О.В. (далі - відповідач), Міністерства юстиції України про:

- визнання неправомірною бездіяльності та дій відповідача щодо порушення Конституції та законів України;

- надання правового висновку відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.1992 №83, щодо незаконності протоколу Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві в Житомирській області від 05.12.2001 №3 та відповіді голови закритого акціонерного товариства «Граніт» від 31.12.2002 №1062;

- здійснення виконання виконавчого листа №2а-229/07 Печерського районного суду міста Києва від 11.09.2007 на підставі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2010;

- зобов'язання відповідача розглянути по суті та за участі позивача скаргу на ім'я Міністра від 29.04.2010 згідно зі статтею 19 Закону України «Про звернення громадян», вжити заходи щодо припинення неправомірних дій, усунути причини та умови, що їм сприяють, анулювати відповідь від 27.05.2010, забезпечити поновлення конституційного права на переписку з Міністерством юстиції України;

- надання обґрунтованої відповіді згідно статті 40 Конституції України за підписом Міністра на скарги позивача у встановлений законом строк, в тому числі на звернення на ім'я Президента України від 07.06.2010 №221055930-26п та на ім'я Прем'єр-міністра України від 14.06.2010 №41-б-025340/26п, які були направлені на розгляд і прийняті Міністерством юстиції України;

- зобов'язання Міністра юстиції України Лавриновича О.В. надати суду матеріали перевірки скарги позивача на ім'я Міністра юстиції України Оніщука М.В від 09.06.2009, а також надати вжиті за результатами перевірки заходи;

- зобов'язання Міністра юстиції України Лавриновича О.В. відкликати з Міністерства праці та соціальної політики України лист від 16.02.2009 №193-0-26-09-31 за підписом заступника міністра Єфименка Л.В.

ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2013 року, в частині позовних вимог ОСОБА_2 про зобов'язання надання правового висновку відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.1992 №83, щодо незаконності протоколу Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві в Житомирській області від 05.12.2001 №3 та відповіді голови закритого акціонерного товариства «Граніт» від 31.12.2002 №1062; здійснення виконання виконавчого листа №2а-229/07 Печерського районного суду міста Києва від 11.09.2007; зобов'язання надати суду матеріали перевірки скарги позивача на ім'я Міністра юстиції України Оніщука М.В від 09.06.2009; зобов'язання Міністра юстиції України відкликати з Міністерства праці та соціальної політики України лист від 16.02.2009 №193-0-26-09-31 за підписом заступника міністра Єфименка Л.В. - закрито провадження у справі у зв'язку з наявністю таких, що набрали законної сили, постанов суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 липня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, ОСОБА_2 неодноразово зверталась до Міністерства юстиції України із скаргами та заявами.

На думку позивача, її звернення до Міністерства юстиції України залишились без належного реагування, у зв'язку з чим вона звернулася до суду із вказаним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено бездіяльності відповідачів та дій що порушують Конституцію та закони України під час розгляду її звернень, в той час як відповідачами підтверджено дотримання вимог статті 19 Конституції України та положень Закону України «Про звернення громадян» під час розгляду звернень позивача.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Міністерством юстиції України неодноразово розглядалися звернення ОСОБА_2 з приводу тих же обставин, що викладені у зверненні від 29.04.2010, та надавалися обґрунтовані відповіді в межах своєї компетенції.

Зазначене підтверджується листами від 26.01.2006 №Б-41801-22, від 20.02.2006 №Б-1106-22, від 14.03.2006 №Б-4047-22, від 29.01.2007 №Б-25490-22, від 08.03.2007 №Б-2183-22, від 08.06.2007 №9974-22, від 16.07.2009 №Б-16079-22.

Окрім того, як встановлено судом першої інстанції, позивач неодноразово була на особистих прийомах Міністра юстиції України.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів визначає Закон України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року393/96-ВР (далі - Закон N 393/96-ВР).

Проаналізувавши зміст правових норм викладених у ст. ст. 1, 3, 8, 17, 19, 20 Закону N393/96-ВР, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність залишення Міністерством юстиції України без розгляду звернення позивача від 29.04.2010 у зв'язку з розглядом по суті попередніх звернень позивача з цих же питань, цим же органом.

Статтею 8 Закону N 393/96-ВР передбачено, що не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті. Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

Суд першої інстанції вірно зазначив про відсутність правових підстав для зобов'язання відповідачів розглянути скарги від 07.06.2010 та від 14.06.2010 (зареєстровані 15.06.2010 №Б-17277 та 18.06.2010 №№Б-17719 відповідно), оскільки зі змісту скарг від 07.06.2010 та від 14.06.2010 вбачаються обставини, викладені у зверненні від 29.04.2010 та у попередніх зверненнях позивача до Міністерства юстиції України.

Крім того суд першої інстанції вірно відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог щодо анулювання відповіді від 27.05.2010 на її звернення від 29.04.2010 та забезпечення поновлення конституційного права на переписку з Міністерством юстиції України, оскільки діючим законодавством не передбачено можливості анулювання раніше наданих відповідей на звернення, заяви чи скарги громадян чи інших осіб.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 липня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: І.В. Федотов

Судді: Ю.А. Ісаєнко

А.Ю. Кучма

Повний текст ухвали виготовлено 16.09.2013р.

.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Кучма А.Ю.