Справа №-2-2056

2007 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.] 2.2007 року                                                                                                       м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі;

головуючого судді                                                                                                   Степаненко ІО.А.

при секретарі                                                                                                            Васюковій М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання громадянина таким, що втратив право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

В позовній заяві позивачка ОСОБА_1 вказує, що вона проживає в квартирі АДРЕСА_1. У вказаній квартирі також зареєстрований але не проживає з 20.04.2007 року відповідач, який не оплачує комунальні послуги, не приймає участі в ремонті квартирі, тому позивачка просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування цією квартирою.

В судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала, просить задовольнити, пояснивши, що відповідач є її сином. Вона отримала квартиру АДРЕСА_1, в якій проживає з 1980 року. З 20 квітня 2007 року відповідач ОСОБА_2 виїхав з вищевказаної квартири, йго місцепроживання чи місцезнаходження їй не відоме. Позивачка самостійно оплачує комунальні послуги, робить ремонт, відповідач не надає ніякої допомоги їй по утриманню квартири, але й добровільно знятися з реєстрації не бажає. Вказані обставини негативно впливають на те, що їй приходиться оплачувати комунальні послуги за квартиру не тільки за себе, а й за відповідача, тому вона просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування вказаною квартирою.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що проживає по-сусідству з позивачкою з 1997 року. Сина позивачки - ОСОБА_2 вона бачила останній раз приблизно в квітні місяці 2007 року, на теперішній час відповідач з матір'ю не проживає.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4. пояснила, що проживає по-сусідству з позивачкою з 1996 року. Сина позивачки - ОСОБА_2 вона бачила останній раз приблизно в квітні місяці 2007 року, на теперішній час відповідач з матір'ю не проживає.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що знайома з позивачкою з 1974 року. Сина позивачки - ОСОБА_2 вона бачила останній раз приблизно три роки назад - в 2004 році, на теперішній час відповідач з матір'ю не проживає.

Відповідач в судове засідання не з'явився неодноразово, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, про свідчать повідомлення, які є в матеріалах справи.

Суд вважає можливим керуючись ст. ст. 169, 224 ЦПК України розглянути справу та ухвалити заочне рішення за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, оцінивши надані позивачкою докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, так як він повністю підтверджуються поясненнями позивачки, свідків, а також наявними у справі доказами за наступними підставами:

Як було встановлено в судовому засіданні та як видно з матеріалів справи, з 1980 року позивачка проживає в квартирі АДРЕСА_1, що підтверджується поясненнями позивачки та свідків.

Відповідач ОСОБА_2 являється сином позивачки, що підтверджується свідоцтвом про народження, копія якого є в матеріалах справи;

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований у вищевказаній квартирі, що підтверджується довідкою, яка є в матеріалах справи.

У вказаній квартирі відповідач, не проживає з 20 квітня 2007 року, його місцепроживання чи місцезнаходження не відоме, що підтверджується поясненнями позивачки, свідків та Актами обстеження від 21.07.07р., 23.10.07 p., які є в матеріалах справи. Згідно ст.ст.66,67 ЖК України, наймач зобов'язаний вносити плату за користування жилим приміщенням, а також за комунальні послуги. Згідно ст.71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ним зберігається жиле приміщення на протязі шести місяців. Згідно ст.72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки провадиться в судовому порядку. Згідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

2

Згідно ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ст.58 ч. 1 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст.59 ч.2 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд вважає, що відповідач чинить перешкоду в користуванні вищевказаним жилим приміщенням позивачці, не проживає в ньому на протязі довгого часу, який перевищує шестимісячний термін, не оплачує комунальні послуги, доказів в обгрунтування своїх вимог або заперечень суду не надав, тому суд вважає необхідним визнати його таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1.

Враховуючи вищевказане, керуючись ст.ст.66,67, 71, 72 ЖК України, ст.29 ЦК України, ст.ст. ст.ст.10, 11, 57,58, 59, 60, 64, 208, 209,212, 213, 214,215,224, 226,228,232,233 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання громадянина таким, що втратив право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право подати заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та апеляційна скарга на рішення суду подається в апеляційний суд Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк, вказаний вище, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.