АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
№ 33/796/975/2013 Постанова винесена суддею Шевченко Т.М.
Категорія: ст. 124 КУпАП
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 серпня 2013 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Горб І.М., за участю учасників дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_3, на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 червня 2013 року відносно
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України,, з вищою освітою, не одруженого, маючого на утриманні сина, 196 р.н., приватного підприємця, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
в с т а н о в и в:
Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 червня 2013 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та закрито провадження у справі у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Згідно з постановою суду, 28 жовтня 2012 року приблизно об 11 год. 50 хв. на перехресті вул. Червоноармійської та вул. Димитрова в м. Києві ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Тойота Ленд Крузер», номерний знак НОМЕР_1, перед початком руху не переконався у безпеці свого маневру, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «Шкода Фабія», номерний знак НОМЕР_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п.п. 10.1 ПДР України.
При цьому судом також встановлено, що в діях ОСОБА_3 вбачаються і порушення п. 8.10 ПДР України.
За цих обставин, суд у постанові дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_3 наявний склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог апелянт вказує, що висновок суду про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди ґрунтується на висновку автотехнічної експертизи №188/13-52 від 28.05.2013 року, в якому зазначається, що ОСОБА_3 виїхав на перехрестя на заборонний червоний сигнал світлофора, однак з матеріалів справи не вбачається, який колір світлофора горів по напрямку руху ОСОБА_3, також ця інформація відсутня на наявному відеозаписі, а тому міркування експерта про колір світлофора є необґрунтованими, а, відповідно, помилковими є і висновки суду.
При цьому звертає увагу на те, що ОСОБА_3 в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення не інкримінували порушення п. 8.10 ПДР, а суд ґрунтує свої висновки виключно на цьому пункті ПДР.
Крім того, апелянт зазначає, що в матеріалах справи також наявна інша експертиза з протилежними висновками, але суд з невідомих причин не дав їй правової оцінки.
Між тим, за висновком експертного дослідження обставин ДТП №179-12 від 05.12.2012 р., в даній дорожній обстановці дії водія ОСОБА_3 вимогами п. 10.1 ПДР України не регламентувались, і вбачати в його діях невідповідність вказаним вимогам підстав технічного характеру немає.
Крім того, з фотографій, на яких зображено перехрестя із відповідними знаками пріоритету руху та світлофорним обладнанням, вбачається, що світлофорне обладнання по напрямку руху вул. Червоноармійської на перетині з вул. Димитрова працювало некоректно, однак співробітниками ДАІ до схеми ДТП було поставлено відмітку про коректну роботу світлофорного обладнання, що не відповідає дійсності.
Водночас вказує на винуватість водія ОСОБА_4 у вчиненні даного ДТП, яка доводиться відеозаписом камери зовнішнього спостереження, розташованої по вул. Димитрова, з якого вбачається, що ОСОБА_4, рухаючись по вул. Димитрова перед перехрестям з вул. Червоноармійською, приблизно за 30 метрів до самого перехрестя, не змінюючи швидкість руху, здійснив виїзд на перехрестя на червоний заборонний сигнал світлофора, при цьому, рухаючись по вул. Димитрова, він повинен був бачити попереджуюче миготіння зеленого світлофору, а також і постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 23.11.2012 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення дорожньо-транспортної пригоди, яка підтверджена постановою Апеляційного суду м. Києва від 26.02.2013 року.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_5, які підтримали подану апеляцію, пояснення другого учасника ДТП - ОСОБА_4, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляції, вважаю що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен вжити всіх передбачених законом заходів для повного всебічного і об'єктивного дослідження доказів по справі та з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проте при розгляді справи судом ці вимоги виконані не в повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, відносно ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого: 28 жовтня 2012 року приблизно об 11 год. 50 хв. на перехресті вул. Червоноармійської та вул. Димитрова в м. Києві ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Тойота Ленд Крузер», номерний знак НОМЕР_1, перед початком руху не переконався у безпеці свого маневру, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «Шкода Фабія», номерний знак НОМЕР_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п.п. 10.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Під час складання протоколу щодо ОСОБА_3, обидва водії не заперечували того, що зіткнення транспортних засобів сталося під час проїзду перехрестя. Проте кожен з водіїв вказував на свій механізм ДТП.
Разом з тим, суддя при розгляді справи за вказаним протоколом дійшов висновку, що за викладених в протоколі обставин ОСОБА_3 порушив як п. 10.1 Правил дорожнього руху України, так і п. 8.10 ПДР України, здійснивши виїзд на перехрестя на заборонний сигнал світлофора, і обґрунтував його висновком автотехнічної експертизи №188/13-52 від 28.05.2013 року.
Між тим, протокол щодо порушення п. 8.10 ПДР України відносно ОСОБА_3 не складався, а суддя, зазначивши в постанові про наявність в діях ОСОБА_3 такого порушення, вийшов за межі складеного протоколу, збільшивши його обсяг, що є неприпустимим.
Водночас слід зауважити, що висновок про наявність в діях ОСОБА_3 порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху суддя в постанові жодним чином не обґрунтував, при цьому не надав жодної оцінки і висновку експертного дослідження обставин ДТП №179-12 від 05.12.2012 р., відповідно до якого, даній дорожній обстановці дії водія ОСОБА_3 вимогами п. 10.1 ПДР України не регламентувались, і вбачати в його діях невідповідність вказаним вимогам підстав технічного характеру немає.
З огляду на викладене, постанову судді не можна визнати законною і обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню.
Разом з тим, за наявності таких суперечностей щодо того, внаслідок якого порушення ОСОБА_3 правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, чи то п. 10.1 ПДР України, як зазначено в протоколі, чи то п. 8.10. ПДР України, як встановив експерт, при тому, що кожен з водіїв -учасників ДТП стверджував про проїзд перехрестя на дозволяючий сигнал світлофора, а ОСОБА_3 при цьому також вказував на некоректну роботу світлофорного об'єкту по напрямку його руху на момент дорожньо-транспортної пригоди, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати обставини, за яких відбулась дорожньо-транспортна пригода, а тому приходить до висновку, що, для встановлення дійсного механізму зіткнення транспортних засобів та з'ясування питання наявності в діях водія ОСОБА_3 порушень Правил дорожнього руху України, матеріали справи слід повернути органу, який склав протокол про адміністративне правопорушення, для додаткової перевірки.
В ході додаткової перевірки слід перевірити твердження ОСОБА_3 щодо некоректної роботу світлофорного об'єкту по напрямку його руху на момент дорожньо-транспортної пригоди, а також й інші доводи апелянта.
За таких обставин, апеляційна скарга захисника ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_3, підлягає частковому задоволенню, постанова судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 червня 2013 року - скасуванню, а матеріали справи - поверненню до ВДАІ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві для проведення додаткової перевірки.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 задовольнити частково.
Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 червня 2013 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та закрито провадження у справі у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, - скасувати, а матеріали справи повернути до ВДАІ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві для проведення додаткової перевірки.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду м. Києва Горб І.М.