УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2013 року Справа № 9104/4274/11
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Глушка І.В., Святецького В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Берегівської об»єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.01.2011 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Берегівський радіозавод» до Берегівської об»єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення,-
В С Т А Н О В И В:
11.08.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, яким просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Берегівської об»єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області від 19.07.2010 року №000672340/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ за травень 2010 року в розмірі 312748,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем проведено виїзну позапланову документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за травень 2010 року, про що було складено акт перевірки від 19.07.2010 року №54-23/011/14313783. За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.07.2010 року №0000672340/0, яким позивачеві зменшено бюджетне відшкодування по ПДВ на суму 312748,00 грн. Вказує на те, що здійснювані ним операції відповідно до п.п. 3.1.2 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон України №168/97-ВР) з метою оподаткування прирівняні до імпорту, а згідно п.п. 7.4.1. та 7.5.2. п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону, суми податку на додану вартість, сплачені при імпорті товарів на митну територію України правомірно включені до складу податкового кредиту. Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки воно не відповідає нормам Закону.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.01.2011 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Берегівської об»єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області №0000672340/0 від 19.07.2010 року.
Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити.
В апеляційній скарзі покликається на те, що в порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року підприємством включено до складу податкового кредиту ПДВ за травень місяць в розмірі 312748,00 грн. по імпортованому обладнанню на умовах оперативного лізингу та картонних коробках на безоплатній основі. Оскільки ввезене обладнання та картонні коробки не є придбаними а отриманими у користування, то сума ПДВ сплачена при їх ввезенні, до податкового кредиту не відноситься.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
У зв»язку із переіменуванням закритого (публічного) акціонерного товариства «Берегівський радіозавод» на Публічне акціонерне товариство «Флекстронікс Сервіс УА», судом апеляційної інстанції в порядку ст. 55 КАС України допущено заміну позивача його правонаступником - Публічним акціонерним товариством «Флекстронікс Сервіс УА» (лист ПАТ «Флекстронікс Сервіс УА» від 16.09.2013 року).
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що спірна операція по ввезенню на митну територію України на безоплатній основі виробів з паперової маси, картон для відокремлення готового виробу, комплектів електричних кабелів до легкових автомобілів та обладнання за договором оренди від 22.03.2006 року та додаткової угоди до даного договору від 05.06.2007 року підпадає під ознаки переміщення товарів через митний кордон України в режимі імпорту. А виходячи з положень ст. 3 п. 3.1 п.п. 3.1.2, ст. 7 п. 7.4 п.п. 7.4.1 та п. 7.5 п.п. 7.5.2 Закону України №168/97-ВР ввезення товарів з-за меж митного кордону України на підставі договору оренди з метою оподаткування прирівнюється до імпорту, а суми ПДВ, сплачені при такому імпорті товарів, включаються до складу податкового кредиту звітного періоду.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що на підставі направлення №339 від 12.07.2010 року Берегівською об»єднаною державною податковою інспекцією Закарпатської області було проведено виїзну позапланову документальну перевірку закритого акціонерного товариства «Берегівський радіозавод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за травень 2010 року. За результатами перевірки було складено акт №54-23/011/14313783 від 19.07.2010 року. Відповідно до вказаного акту виявлено порушення ЗАТ «Берегівський радіозавод» ст. 7 п. 7.4. п.п. 7.4.1 та п. 7.5 п.п. 7.5.1 Закону України №168/97-ВР (а.с. 9-22).
За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.07.2010 року №0000672340/0, яким позивачеві зменшено бюджетне відшкодування по ПДВ на суму 312748,00 грн. у зв»язку з тим, що вказані суми ПДВ були сплачені при імпорті товарів за договором оренди (а.с. 23).
Відповідно до п. 10.1 п.п. «б» ст. 10 Закону України №168/97-ВР особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є митний орган при справлянні податку з осіб, визначених у п. 2.4 ст. 2 цього Закону.
У п. 2.4 ст. 2 згаданого Закону вказано, що платником податку є будь-яка особа, що імпортує товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування вона використовує згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 3 п. 3.1 п.п. 3.1.2 Закону України №168/97-ВР об»єктом оподаткування є ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту) згідно з положеннями глав 29 - 30 Митного кодексу України. З метою оподаткування до імпорту також прирівнюються: зокрема операції з ввезення на митну територію України об»єкта лізингу (крім повернення об»єкта оперативного лізингу, раніше наданого (вивезеного) лізингодавцем чи іншою особою за його дорученням з території України у митному режимі тимчасового вивезення (ввезення) для вільного обігу згідно з положеннями глави 34 Митного кодексу України; товарів (супутніх послуг) за будь-якими іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (супутні послуги) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов»язано з поверненням товарів у зв»язку з припиненням дії зазначених договорів
Як вказує п.п. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України №168/97-ВР, датою виникнення податкових зобов»язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.
Отже, за Законом України №168/97-ВР ввезення імпортного майна для його використання на митній території України має наслідком нарахування і сплату податку на додану вартість.
У пп. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 Закону України №168/97-ВР вказано, що для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата сплати податку по податкових зобов»язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.
Згідно пп. 7.2.7 п. 7.2 ст. 7 цього Закону у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.
Підпункт 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв»язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції про те, що позивачем належним чином сплачено до бюджету суми ПДВ при імпорті товарів на митну територію України, що підтверджено оформленими належним чином вантажними митними деклараціями, а відтак, сума ПДВ, заявлена до відшкодування у податковій декларації за травень 2010 року, визначена у повній відповідності з вимогами ст. 7 п. 7.7 Закону України №168/97-ВР і складається з сум податків, фактично сплачених у попередніх податкових періодах.
За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки факт сплати позивачем до бюджету податку на додану вартість підтверджується вантажними митними деклараціями, в усіх вантажних митних деклараціях визначений митний режим ІМ 40 (імпорт), а відповідно твердження відповідача про тимчасовий ввіз майна є неправомірним та таким, шо не відповідає дійсності (а.с. 40-49).
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 160, 195, 197, 198 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Берегівської об»єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.01.2011 року у справі №2а-3116/10/0770 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя: Гудим Л.Я.
Судді: Глушко І.В.
Святецький В.В.