Справа № 22 Ц - 2474 / 2007 р.     Головуючий у 1-й інстанції Лялик P.M.

Категорія                                  Доповідач Мережко М. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08  листопада  2007  p.  колегія  суддів  судової  палати  в  цивільних  справах апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого- Мазурка В.А.

Суддів                -  Мережко М. В.,  Голуб С А.

При секретарі - Козак І.А.

Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Березанського міського суду Київської області від 28 жовтня 2003 р. по справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1,  3-я особи підприємство „ Міськводоканал",  Баришивській район електричних мереж,  підприємство , ,  Березаньтепломережа",  Баришивська філія з експлуатації газового господарства про стягнення коштів.

Заслухавші;  доповідь  судді  апеляційного   суду,   дослідивши  матеріали  справи,  перевіривши доводи апеляційної скарги,  колегія суддів,  -

встановила:

У серпні 2003 р. позивач звернувся в суд з зазначеним позовом .

Свої вимоги обґрунтовував тим,  що він,  відповідачка та двоє їх неповнолітніх дітей проживають в АДРЕСА_1. Квартира належить на праві власності позивачу та неповнолітній дочці в рівних частках. Відповідачка не оплачує комунальні послуги,  тому позивач просив стягнути на його користь 1022 грн.80 коп.

Рішенням Березанського міського суду Київської області від 28 жовтня 2003 р. позов задоволено частково,  стягнуто на користь позивача 616 грн 90 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду,  відповідачка подала апеляційну скаргу,  в якій просить рішення скасувати,  посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи,  неправильне застосування судом норм матеріального права,  та направити справу на новий судовий розгляд .

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково  з таких підстав.

Як встановлено судом сторони разом із своїми неповнолітніми дітьми проживають за АДРЕСА_1. Згідно свідоцтву про право власності на житло від 27 лютого 1995 року квартира належить на праві приватної спільної власності ОСОБА_2.,  ОСОБА_3

ОСОБА_2. та ОСОБА_1. шлюб розірвали 26 червня 1990 року.

У травні 1999 року ОСОБА_1. та ОСОБА_4. були зареєстровані за вищевказаною адресою.

2

Позивач просив стягнути з відповідачки суму 1022 грн 80 коп,  оскільки відповідачка не оплачує комунальні послуги ,  хоч між ними і була домовленість , що оплату комунальних послуг вони будуть вносити порівну.

Суд ,  частково задовольняючи позовні вимоги ,  виходив з того,  що між сторонами була укладена усна угода про сплату комунальних послуг ,  згідно якої оплата проводиться порівну.

Однак з такими висновками суду погодитись не можна з таких підстав.

Відповідно до  ст.  213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.  Суд обґрунтовує рішення лише на тих доказах ,  які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до  ст.  10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини ,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи,  сторони дійсно розірвали шлюб у 1990 році,  однак після цього з 1992 року продовжували проживати однією сім"єю у фактичних шлюбних відносинах,  і в 1999 році відповідачка з малолітнім сином,  1997 року народження,  були зареєстровані за вказаною адресою. Дані обставини сторони не оспорювали,  підтвердили в суді апеляційної інстанції.

Позивач,  відповідно до вимог закону,  не надав суду доказів ,  що вони з відповідачкою проживали окремо,  не вели спільного господарства,  що у них була домовленість з відповідачкою про оплату комунальних послуг порівну.

Відповідно до  ст. . 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку ( квартири), що проживають разом з ним у будинку ( квартирі) , що йому належать,  користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку ( квартири),  якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Повнолітні члени сім'ї власника будинку зобов"язані брати участь у витратах по утриманню будинку ( квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори між власниками та членами його сім'ї про розмір участі у витратах вирішуються в судовому порядку.

Припинення сімейних відносин з власником будинку ( квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.

Згідно квитанцій,  наданих відповідачкою,  нею сплачено борг за 2001-2005 рік в сумі 1057 грн за надання послуг по опаленню житла.

Оскільки відповідачка вселилася в жиле приміщення за згодою власника,  проживали сторони однією сім"єю,  мали спільний бюджет,  спільно виконували зобов"язання щодо участі у витратах по утриманню будинку( квартири),  правові підстави щодо заявлених позовних вимог відсутні,  тому рішення суду не може вважатися законним та обґрунтованим,  підлягає скасуванню,  з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Керуючись  ст.  ст.  303, 307,  309,  313-315, 316, 319 ЦПК України ,  колегія суддів , -

Вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1- задовольнити частково. Рішення Березанського   міського суду Київської області від   28 жовтня 2003 р. -скасувати. Ухвалити нове рішення.

3

В задоволенні позову ОСОБА_2до ОСОБА_1,  3-я особи підприємство „ Міськводоканал",  Баришивській район електричних мереж,  підприємство „ Березаньтепломережа",  Баришивська філія з експлуатації газового господарства про стягнення коштів відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України.