АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/790/4271/13

Справа № 2033/8547/12 Головуючий 1 - інстанції - Іващенко С.О.

Категорія - договірні Доповідач - Кругова С.С.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - КРУГОВОЇ С.С.

суддів колегії - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.

- ХОРОШЕВСЬКОГО О.М.

при секретарі - Шпарага О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 21 травня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики,-

в с т а н о в и л а :

Позивач звернулась з вказаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача на її користь 32000 грн. за договором позики, укладеним між сторонами 06 вересня 2005 року.

Рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 21 травня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд відмовив у задоволенні позову на підставі пропуску нею строку позовної давності.

Вважає, що дане рішення є незаконним і підлягає скасуванню, оскільки судом порушено вимоги ст. 264 ЦК України, якою встановлено, що перебіг строку позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу.

Вказує, що ОСОБА_5 визнала повністю борг 07 березня 2009 року та просила зачекати. Від неї відбиралося пояснення в рамках дослідчої перевірки, за результатами якої оперуповноваженим СКР Фрунзенського РВ ХМУ УМВС у Харківській області була складена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи й датована вона 25 березня 2009 року, в постанові зазначено, що ОСОБА_5 визнала борг 07 березня 2009 року.

Крім того зазначає, що суд не врахував факт визнання відповідачем боргу, проте в рішенні приймає цей факт.

Вважає, що в результаті визнання ОСОБА_5 боргу, строк позовної давності спливає 07 березня 2012 року, а з позовною заявою звернулась 23 лютого 2012 року, таким чином строк позовної давності не був нею пропущений.

Згідно ч. 1, ч.3 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судова колегія, заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню .

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд виходив з того, що сплинув строк позовної давності.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу зі строком сплати 1 січня 2006 року лише 31 жовтня 2012 року , тобто з пропуском строку позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову, але за умов якщо сторони заявляли про це в суді (ч.4 ст.267 ЦК України).

Ні в суді першої інстанції ні в суді апеляційної інстанції відповідач не була присутньою і не просила застосувати строки позовної давності.

За таких обставин визнати рішення суду правильним не має законних підстав.

Як убачається з розписки, що міститься в матеріалах справи, відповідач взяла в борг у позивача 4 000 доларів США , що в національній валюті складає 32000 грн. і зобов»язалась повернути до 1 січня 2006 року , але не виконала взяті на себе зобов»язання.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно ч.1 ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Матеріали справи свідчать, що позивачем було сплачено судовий збір до суду першої інстанції в сумі 320 грн. і до суду апеляційної інстанції 107 грн. 30 коп., всього 427 грн. 30 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 15,16,530,625 ЦК України, ст..213, 214, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України , колегія суддів,

В и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 -задовольнити.

Рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 21 травня 2013 року -скасувати і ухвалити нове.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 - суму боргу 32 000 грн. і судові витрати 427 грн.30 коп., всього 32427 (тридцять дві тисячі чотириста двадцять сім) грн.. 30 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя -

Судді колегії -