УКРАЇНА

№ 421/3118/13-к

Провадження № 1-кп/421/158/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2013 р. м. Первомайськ

Первомайський міський суд Луганської області

у складі: головуючого судді Русанової Т.Т.

при секретарі Кузьменко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Первомайського міського суду Луганської області кримінальне провадження №12013030290001427 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцям. Первомайська Луганської області, громадянина України, що має професійно-технічну освіту, не одруженого, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, на момент вчинення злочину не працював, що проживає: АДРЕСА_1, без реєстрації, зареєстрованого: АДРЕСА_2, ІПН: НОМЕР_1,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України,

сторона обвинувачення - прокурор прокуратури м. Первомайська Кірін Д.Ю.,

за участі потерпілої ОСОБА_3

без участі захисника -,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 згідно з рішенням Первомайського міського суду від 23.12.2005 р. по цивільній справі про стягнення аліментів на користь ОСОБА_3 зобов'язаний щомісячно, починаючи з 17.11.2005 р. сплачувати на користь ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти у розмірі ? частини всіх видів доходів до досягнення дитиною повноліття, але не менше, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

ОСОБА_1 аліменти сплачував нерегулярно та не в повному обсязі. Починаючи з 01.01.2013 р. ОСОБА_1 став на шлях злісного ухилення від платежу встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), аліменти виплачувати перестав і матеріальної допомоги на утримання дитини не надавав. ОСОБА_1, будучі працездатним, ніде не працював, заходів до офіційного працевлаштування не приймав, за період з 01.01.2013 р. по 15.07.2013 р. має заборгованість по аліментам на утримання сина ОСОБА_4 за 6 місяців 15 днів у сумі 4 695,18 грн., сукупно більше, ніж за 6 місяців відповідних платежів.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст.164 ч.1 КК України, а саме злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості із сплати аліментів у розмірі, що сукупно складає суму виплат за шість місяців відповідних платежів.

Допитаний у суді обвинувачений ОСОБА_1 вину визнав у повному обсязі та пояснив, що не працював та не мав коштів на оплату аліментів. Аліменти платив до січня 2012 року, а потім роботи не мав. Зараз працює на збиранні соняшнику, хазяїн сказав, що потім візьме його за трудовою книжкою постійно. На обліку у центрі зайнятості він перебував півроку, потім його зняли. Сам жив випадковими заробітками, на утримання дитини грошей не вистачало. Він сплатив у серпні та вересні по 50 грн. аліментів. З сином він не спілкується, шлюб з потерпілою розірвали, мати дитини його до дитини не пускає. Спиртні напої він вживає зараз не часто.

Потерпіла ОСОБА_3 в суді пояснила, що дитина народилась у 2005 році, коли дитині було 4 місяці, потрапила до лікарні, проти чого обвинувачений заперечував, в 2006 році розірвала шлюб, причина та, що він пив та гуляв. Аліменти стягуються з 2005 року. З січня 2013 року обвинувачений не платить аліменти. З якої причини не платить аліменти, їй невідомо, вони не спілкуються. Після того, як він був вперше засуджений, з іспитовим строком, платив по 100 грн. аліментів.

Суд прийняв до уваги повне визнання обвинуваченим своєї вини, докази, які ніким не оспорювались, прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч.1 КК України.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_1, суд визнає повне визнання ним свої вини.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1, в суді не встановлено.

При вирішенні питання про міру покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, та вважає, що мета його виправлення та попередження вчинення нових злочинів може бути досягнута при звільненні від покарання з випробуванням.

Суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 на теперішній час не потребує ізоляції від суспільства, оскільки задовільно характеризується за місцем проживання, можливість працевлаштування та отримання ним заробітку не втрачена.

Разом з тим, призначення покарання у вигляді штрафу або громадських робіт не буде обґрунтованим на даних про особу винного, та не буде відповідати тяжкості злочину та поведінці винного за обставинами даного конкретного злочину.

Дані про судові витрати відсутні.

Речові докази не долучались.

Цивільний позов у встановленому законом порядку у кримінальному провадженні не заявлений.

Керуючись ст.ст. 368, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України та призначити йому покарання у вигляді одного року обмеження волі.

На підставі ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнити, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладений на нього судом обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

Початок іспитового строку обраховувати з 20 вересня 2013 року.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_1 не змінювати, залишивши особисте зобов'язання.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Луганської області через Первомайський міський суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та потерпілому.

Суддя Т.Т. Русанова