ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від "14" грудня 2006 р. по справі № 7/179-91
за позовом відкритого акціонерного товариства „Любомльське ремонтно-транспортне підприємство”, м. Любомль
до відповідача: підприємця ОСОБА_1, смт. Любомль
про розірвання договору купівлі-продажу.
Суддя Шум М.С.
За участю представників сторін:
від позивача: Котов С.С., генеральний директор
від відповідача: ОСОБА_1., підприємець,ОСОБА_2., представник (доручення від 27.03.2006р.)
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін було роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні на підставі ст. 22 ГПК України учасникам судового процесу було роз'яснено їх права та обов'язки. Заяв та клопотань на розгляд господарського суду не поступило.
В судовому засіданні 11.12.2006р. у зв'язку з необхідністю подання сторонами додаткових документів було оголошено перерву до 10 год. 00 хв. 14.12.2006р.
СУТЬ СПОРУ: позивач -відкрите акціонерне товариство „Любомльське ремонтно-транспортне підприємство”, м. Любомль звернувся до господарського суду Волинської області з позовом про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна з відстрочкою платежу, укладений 01січня 2005 року з підприємцем ОСОБА_1, м. Любомль.
В обґрунтування пред'явлених до відповідача позовних вимог позивач посилається на укладення між сторонами договору купівлі-продажу нерухомого майна з відстрочкою платежу та тривале невиконання підприємцем ОСОБА_1. взятих на себе у відповідності до договору зобов'язань і порушення останнім у зв'язку з цим умов договору.
В судовому засіданні представник позивача пред'явлений до відповідача позов підтримав та просить суд задовольнити останній в повному об'ємі.
Відповідач у відзиві від 14.12.2006р., підприємець-відповідач та представник останнього в судовому засіданні з приводу пред'явлених до суб'єкта господарювання позовних вимог заперечили, зазначивши при цьому, що заборгованість по сплаті договірних сум в розмірі 65400 грн. дійсно існує, однак остання виникла з вини самого позивача, невиконанням товариством „Любомльське РТП” договірних зобов'язань, а саме внаслідок відмови позивача передати придбане майно у власність підприємця, відмовою в оформленні технічної документації на придбане нерухоме майно, відмовою у можливості користуватися електроенергією через мережу товариства та відмовою укласти відповідний договір і т.п.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
01 січня 2005 року між відкритим акціонерним товариством „Любомльське ремонтно-транспортне підприємство”, м. Любомль та підприємцем ОСОБА_1, м. Любомль було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна з відстрочкою платежу.
У відповідності до даного договору відкрите акціонерне товариство „Любомльське ремонтно-транспортне підприємство” зобов'язалось продати підприємцю ОСОБА_1 приміщення станції МТФ типовий проект НОМЕР_2 площею 1008 кв.м. балансовою вартістю 120 тис. грн., а відповідач, в свою чергу, придбати зазначений об'єкт нерухомості для подальшого виробництва та реставрування різноманітного обладнання, запасних частин, автомобільної резини та ін.
Одночасно з цим підприємець ОСОБА_1. зобов'язувався сплачувати вартість об'єкту нерухомості щомісячними платежами в розмірі 5 тис. грн. строком на два роки до повної виплати його вартості. Місячну оплату відповідач зобов'язувався вносити регулярно до 20 числа кожного поточного місяця.
У відповідності та на виконання умов зазначеного договору позивачем було передано відповідачу в користування приміщення станції МТФ.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір купівлі-продажу предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати, зокрема з договору та інших юридичних фактів.
В даному випадку внаслідок укладення між сторонами договору купівлі-продажу нерухомого майна з відстрочкою платежу, передачею позивачем відповідачу в користування об'єкту нерухомості, отримання останнім станції МТФ та проведення підприємцем ОСОБА_1. часткових платежів по оплаті вартості переданого майна між сторонами виникли цивільні зобов'язання.
Всупереч вимогам договору купівлі-продажу нерухомого майна підприємець-відповідач не виконував взяті на себе у відповідності до угоди зобов'язання, а саме, у встановленому договором порядку не здійснював належних платежів, спрямованих на оплату придбаного об'єкту нерухомості (в порядку, строки та розмірах, визначених договором).
Згідно наявних в матеріалах справи документів станом на 30 жовтня 2006 року відповідачем договірних зобов'язань з позивачем по оплаті переданого останнім майна було виконано на суму 54100 грн., в той час, коли з моменту укладення договору по теперішній період до сплати підлягала сума в розмірі 110000 грн.
З моменту останнього платежу (10.11.2005р.) відповідач у встановленому договором порядку та строки чергових платежів за продане з розстроченням платежу приміщення станції МТФ не здійснював, чим порушив умови Договору від 01.01.2005р. На момент розгляду справи в суді неоплачена заборгованість складає 65400 грн., що також було визнано відповідачем та представником останнього як у відзиві на позовну заяву, так і в судовому засіданні.
У відповідності до договору від 01.01.2005р. відповідач, в якості покупця за угодою, брав на себе й зобов'язання щодо дотримання під час здійснення своєї діяльності екологічної безпеки.
Комісією Любомльської районної державної адміністрації було проведено перевірку діяльності ремонтного цеху ВАТ „Любомльське РТП”, який на даний час використовується підприємцем ОСОБА_1. Проведеною перевіркою комісією було
встановлено, що будівля експлуатується підприємцем ОСОБА_1. згідно договору купівлі-продажу від 01.01.2005р. в якості пункту гарячої реставрації автомобільних шин. В цеху проведено реконструкцію, встановлено технологічне обладнання для реставрації шин, прокладені мережі електропостачання, повітропроводу та вентиляції. Усі виконані роботи здійснені без відповідної документації, а діяльність підприємця проводиться без необхідних для цього дозволів (на проведення реконструкції, на введення об'єкту в експлуатацію, на початок робіт і т.п.)
Виявлено комісією було також і те, що в процесі діяльності реставраційного пункту утворюються відходи у вигляді гумової стружки, договори на її передачу для подальшої утилізації чи переробки відсутні, в процесі діяльності відбуваються викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря, дозвіл на їх викиди відсутній, відсутні також і експертиза робочого проекту на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці, експлуатація устаткування, використання хімічних речовин та їх сполук, придбаних за кордоном здійснюється без проведення експертизи на відповідність їх нормативно-правовим актам з охорони праці та інші порушення, які зафіксовані і викладені в висновку №НОМЕР_1 від 18.02.2006р.
Крім того, на виконання умов договору купівлі-продажу від 01.01.2005р. відповідач зобов'язувався заключити договір з енергопостачальною організацією (РЕС) і вносити оплату по показникам лічильника до 20 числа поточного місяця, а також за втрати в процентному відношенні до кількості використаної електроенергії, за оперативно-технічне обслуговування електроліній і трансформаторної підстанції щоквартально вносити оплату по домовленості в касу РТП до 20 числа закінчення кварталу.
Порушення підприємцем ОСОБА_1. взятих на себе вищевказаних зобов'язань підтверджується актом від 31.03.2006р. складеним заступником директора Любомльської філії та інспекторами ВАТ „Волиньобленерго” в присутності енергетика ВАТ „Любомльське РТП”, згідно якого за період з вересня 2005 року по 31 березня 2006 року відповідачем було спожито 17120 Квт електричної енергії на загальну суму 6344,40 грн., в той час, як в бухгалтерію ВАТ „Любомльське РТП” сплачено за 2005 рік і січень 2006 року лише 965,00 гривень. Вищенаведені обставини підтверджують, що відповідач систематично не проводить повні розрахунки за спожиту електроенергію, а відтак порушує взяті на себе договірні зобов'язання та положення Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р., згідно п. 1.6 котрих договір про постачання електричної енергії на основі типового договору укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. Умови договору про купівлю-продаж електричної енергії між споживачем (субспоживачем) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом визначаються за згодою сторін. Цей договір укладається відповідно до законодавства України.
Підприємцю ОСОБА_1. згідно договору від 01.01.2005р. було продане з відстрочкою платежу лише приміщення станції МТФ типовий проект НОМЕР_2, площею 1008 м2, тобто без обладнання яке знаходиться в приміщенні. Актом №НОМЕР_3. стверджується те, що на неодноразові намагання ВАТ „Луцького РТП” провести інвентаризацію товарно - матеріальних цінностей, обладнання, станків, які є його власністю, відповідачем безпідставно і безпричинно вживались заходи щодо не допуску комісії для проведення інвентаризації.
З наведеного вбачається, що зазначеними діями відповідач ухилявся від виконання обов'язків, передбачених договором купівлі-продажу від 01.01.2005р., систематично порушував у зв'язку цим як умови договору, так і положення чинного законодавства України.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні в ній докази суд прийшов до висновку, що відповідачем порушено договірні зобов'язання.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що невиконання або неналежне виконання зобов'язання є порушенням зобов'язання. Як наслідок порушення зобов'язання ст. 611 Цивільного кодексу України передбачає припинення зобов'язання шляхом розірвання договору. У відповідності до ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.
Враховуючи вищевикладені обставини, порушення договірних зобов'язань відповідачем є істотними, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення, а укладений між сторонами договір підлягає розірванню.
Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок підприємця Лисого В.В.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 144, 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 526, 527, 530, 599, 610, 611, 651, 882 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Договір купівлі продажу нерухомого майна з відстрочкою платежу від 01.01.2005р., укладений між відкритим акціонерним товариством „Любомльське ремонтно-транспортне підприємство” та підприємцем ОСОБА_1, розірвати.
3. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 (м. Любомль, вул. АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_4 у Любомльському відділенні №7 ФВАТ КБ „Надра” м. Луцька, МФО 303525, код НОМЕР_5) на користь відкритого акціонерного товариства „Любомльське ремонтно-транспортне підприємство” (м. Любомль, вул. Дружби, 93, р/р 2600123412001 у ВГРУ КБ „ПриватБанк”, МФО 303440, код 03898224) 85 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Суддя М.С. Шум