ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2013 Справа № 905/3897/13

Господарський суд Донецької області, у складі колегії суддів: головуючий суддя Огороднік Д.М., судді Левшина Г.В., Сажнева М.В. при секретарі судового засідання Костіній Я.О., розглянувши матеріали

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Текнології "

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про представники сторін: від позивача: від відповідача: стягнення 2338,62 грн. не з'явився; не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Текнології" до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на загальну суму 2338,62 грн., у тому числі основного боргу у розмірі 2165,96 грн., 3% річних у розмірі 156,28 грн., інфляційні втрати у розмірі 16,38 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не оплатив вартість товару отриманого по видатковим накладним №РН-002227 від 22.12.2010 та № №РН-0000101 від 18.01.2011, у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 2165,96 грн., на яку позивач нарахував 3% річних та інфляційні втрати.

Позивач явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, через канцелярію суду надіслав витребувані судом документи та клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представника позивача.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява були надіслані відповідачу на адресу, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, витяг є в матеріалах справи. В матеріалах справи наявне повідомлення про вручення відповідачу ухвали суду.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З урахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається зі змісту позовної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Текнології" здійснило поставку товару в адресу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, на підтвердження чого позивачем додано до позовної заяви копії видаткових накладних №РН-002227 від 22.12.2010 на загальну суму 1229,10 грн. та №РН-0000101 від 18.01.2011 на загальну суму 936,86 грн., а також рахунки -фактур №СФ-0003250 від 22.12.2010 на суму 1229,10 грн. та №СФ-0000063 від 13.01.2011. Також позивачем додано копію претензії №15.12.13.0 від 18.02.2013 з вимогою сплатити заборгованість та докази її надіслання відповідачу 18.02.2013.

Дослідивши подані до суду копії видаткових накладних №РН-002227 від 22.12.2010 на загальну суму 1229,10 грн. та №РН-0000101 від 18.01.2011 на загальну суму 936,86 грн., судом встановлено, що на них відсутній будь-який підпис з боку особи, яка отримала товар та інші відомості, які б свідчили про те, що товар по вказаним накладним був замовлений та отриманий саме відповідачем.

Ухвалами господарського суду від позивача були витребувані належним чином засвідчені копії: видаткових накладних №РН-002227 від 22.12.2010 та №РН-0000101 від 18.01.2011, підписаних відповідачем або уповноваженою особою; довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей; податкових накладних, виписаних на підставі видаткових накладних декларації з ПДВ з додатком №5 до декларації з ПДВ за грудень 2010, за січень 2011 (оригінали для огляду); належним чином засвідчений акт звірки взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем станом на момент розгляду справи судом (оригінал для огляду).

На виконання вимог суду, позивачем надані письмові пояснення та копії податкових накладних, декларацій з ПДВ, банківські виписки. Згідно пояснень позивача, які надішли до суду 18.06.2013, відповідач товар отримував через транспортні компанії, де при отриманні ставив свій підпис, позивачем здійснено запит до транспортної компанії з метою підтвердження поставки товару відповідачу. Також позивач вказав, що відповідач відмовився від підпису видаткових накладних та акту звірки та надав виписки з банківського рахунку на підтвердження існування між позивачем та відповідачем інших господарських відносин. На підтвердження надіслання на адресу відповідача копій видаткових накладних, позивачем подано копію фіскального чеку від 18.02.2013 та опис вкладення, на якому відсутній штамп поштового відділення. За таких обставин, в матеріалах справи відсутні належні докази надіслання на адресу відповідача видаткових накладних №РН-002227 від 22.12.2010 та №РН-0000101 від 18.01.2011.

Дослідивши надані позивачем документи, судом встановлено наступне. Позивачем додано копії податкових накладних № 3453 від 22.12.2010 на загальну суму 1229,10 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 204,85 грн., №3200 від 02.12.2010 на загальну суму 4515,60 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 752,60 грн. Згідно декларації з ПДВ за грудень 2010, позивачем до складу податкових зобов'язань віднесено суму у розмірі 265688 грн., у тому числі 957,75 грн. по з відповідачем, за січень 2011 віднесено суму 168218 грн., у тому числі 156,14 грн. по операціям з відповідачем. Отже, сума податку на додану вартість по накладним №РН-002227 від 22.12.2010 та №РН-0000101 від 18.01.2011 включена позивачем до складу податкових зобов'язань.

Також позивачем додано виписку з банківського рахунку, згідного якого відповідач на рахунок позивача перераховував кошти на підставі рахунків-фактур та видаткових накладних інших ніж ти, на підставі яких заявлено позов і по яким позивач просить стягнути заборгованість.

Окрім того, позивачем подано до матеріалів справи лист Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "САТ", яке згідно пояснень позивача здійснювало перевезення товарів відповідачу. Згідно листа №2460 від 26.06.2013 Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "САТ", останнє здійснювало перевезення вантажів від позивача відповідачу на підставі наступних накладних на вантаж: КИ2330381, дата відправлення -15.10.2010, дата отримання-18.10.2010 та КИ0567687 дата відправлення -03.12.2010, дата отримання-06.12.2010. Отже, дати відправлення та дати отримання товару не співпадають з датами вказаними у видаткових накладних, на підставі яких заявлений позов.

Інших доказів на підтвердження замовлення відповідачем у позивача товару, який в подальшому був поставлений позивачем згідно видаткових накладних №РН-002227 від 22.12.2010 та №РН-0000101 від 18.01.2011 та відповідно отримання відповідачем товару по останнім, позивачем до суду не надано.

Ухвалою суду від 31.07.2013 зобов'язано Державну податкову інспекцію у Будьонівському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області: надати належним чином засвідчену копію декларації з ПДВ за грудень 2010 року, січень 2011 року з додатком №5 до неї та реєстром податкових накладних поданих Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1); надати інформацію щодо проведення перевірки органами податкової інспекції з питань дотримання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) норм податкового законодавства при здійсненні господарської діяльності у грудні 2010 року та у січні 2011, у разі здійснення перевірки надати копію акту перевірки.

На виконання ухвали суду, Державною податковою інспекцією у Будьонівському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області надано відповідь, згідно якої перевірка у відношенні відповідача не проводилась, 31.12.2010 відповідачу анульовано свідоцтво з ПДВ, тому надати декларацію з ПДВ за січень 2011 не можливо. Разом з відповіддю надані копії реєстру податкових накладних, декларації з ПДВ за грудень 2010 разом з додатком №5.

Як вбачається з реєстру податкових накладних, який наданий податковою інспекцією, відповідачем у ІУ кварталі 2010 року отримано від позивача наступні податкові накладні: №1 від 15.10.2010 на загальну суму 17414,80, у тому числі ПДВ у розмірі 2902,47 грн., №13 від 01.12.2010 на загальну суму 10545,03 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 1757,50 грн., №26 від 24.12.2010 на загальну суму 1231,48 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 205,25 грн. Вказані податкові накладні відображені у додатку №5 до декларації з ПДВ за ІУ квартал 2010 року та у складі податкового кредиту, які подані до податкової інспекції.

За таких обставин, документами податкової звітності не підтверджується відображення відповідачем операцій з придбання товару у позивача по накладним від 22.12.2010 та від 18.01.2011.

Судом враховано, що не відображення відповідачем операцій з придбання товару у податкову обліку не спростовує факту поставки відповідачу товару, однак при вирішенні даного спору суд виходить із сукупності наявних документів та з наступного.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в редакції на дату оформлення поданих позивачем первинних документів, яка станом на день винесення рішення не змінилась, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми):

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення,

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, обов'язковою умовою, що може бути доказом здійснення господарської операції саме з конкретним контрагентом є наявність у первинному документі даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції з боку саме цього контрагента та дані, що дають змогу визначити повноваження такої особи на вчинення вказаних дій.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

У поданих видаткових накладних №РН-002227 від 22.12.2010 та №РН-0000101 від 18.01.2011 відсутній підпис особи відповідальної за отримання товару, отже неможливо визначити та встановити чи отриманий товар по ним відповідачем та ким він отриманий. Інших належних та допустимих доказів позивачем не надано та судом не встановлено. За таких обставин, позивачем не доведено отримання відповідачем по вказаним накладним товару на загальну суму 2165,96 грн.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

З огляду на те, що, в даному випадку, обов'язок покупця оплатити вартість товару виникає тільки у зв'язку з отримання товару, а матеріалами справи не підтверджено отримання відповідачем від позивача товару по видатковим накладним №РН-002227 від 22.12.2010 та №РН-0000101 від 18.01.2011, то у суду відсутні підстави вважати доводи позивача про наявність у відповідача перед ним грошового зобов'язання на загальну суму 2165,96 грн. правомірними та обґрунтованими.

За таких обставин, матеріалами справи не підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем по видатковим накладним №РН-002227 від 22.12.2010 та №РН-0000101 від 18.01.2011 на загальну суму 2165,96 грн. Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 2165,96 грн. задоволенню не підлягають.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 156,28 грн., інфляційні втрати у розмірі 16,38 грн..

Стаття 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи не доведено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання, то відповідно відсутні й правові підстави для нарахування та стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Беручи до уваги викладене, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя Д.М. Огороднік

Суддя М.В. Сажнева

Суддя Г.В. Левшина

Дата складення повного рішення 20.09.2013.