А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
19.09.2013 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі :
головуючого - судді - Стана І.В.,
суддів - Марчука О.П.., Феєра І.С.,
за участю секретаря судових засідань Герасько М.М.,
прокурора - Баника С.Ю. та апелянта ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_3,
ВСТАНОВИВ :
ухвалою слідчого судді Свалявського районного суду від 02 вересня 2013 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_3 на рішення прийняте посадовими особами Свалявського РВ УМВС України в Закарпатській області, яким відмовлено у внесенні до єдиного реєстру досудових розслідувань ( далі - ЄРДР) відомостей за заявою ОСОБА_3 про вчинений злочин, який передбачений ст. 382 КК України й припинено розгляд його заяви про умисне невиконання рішення суду про нарахування та оплату йому за листками непрацездатності.
З матеріалів судового провадження вбачається, що 29 серпня 2013 року до Свалявського районного суду надійшла скарга ОСОБА_3 на неправомірне рішення прийняте посадовими особами Свалявського РВ УМВС України в Закарпатській області, яким припинено розгляд його заяви про умисне невиконання рішення Ужгородського міськрайонного суду від 18.11. 2010 року, яке набрало законної сили, про нарахування та оплату йому за листками непрацездатності. У скарзі ОСОБА_3 вказує на те, що всупереч вимог закону посадові особи Свалявського РВ УМВС України в Закарпатській області умисно не внесли до ЄРДР відомості про вчинений злочин, і не проводили перевірку за обставинами скоєння злочину передбаченого ст. 382 КК України. Просить неправомірними визнати дії працівників Свалявського РВ УМВС України в Закарпатській області при розгляді його заяви й зобов'язати відповідно до ст. 214 КПК України внести до ЄРДР відомості про вчинений посадовими особами Воловецької районної ради - головою ради ОСОБА_4 та головним бухгалтером ОСОБА_5 злочин передбачений ст. 382 КК України й провести відповідну перевірку за обставинами скоєння вказаного злочину.
В ухвалі слідчого судді вказується на те, що слідчий суддя встановив наступне. Так, прокурор відповідно до ст. 214 КПК України, вносячи відомості до ЄРДР повинен дати оцінку відомостям заяви про вчинений злочин, переконатись в наявності в ній даних, що вказують на об'єктивні ознаки підготовки, вчинення, приховування кримінального правопорушення, врахувати, що відповідальність за ст. 382 КК України настає тільки за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили або перешкоджання їх виконанню, у тому числі відповідальність посадової особи настає за незастосування службовою особою передбачених законом, і цим судовим рішенням заходів необхідних для його виконання, за умови, якщо на цю службову особу покладено обов'язок, і вона має реальну можливість виконати цей судовий акт. Крім того, в ухвалі слідчого судді вказується на те, що на виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду від 18.11. 2010 року Воловецькою районною радою проведено розрахунок матеріального забезпечення застрахованої особи ОСОБА_3 та проведено оплату листка непрацездатності за 5 днів. У решті заяву - розрахунок подано до Міжгірської районної виконавчої дирекції Закарпатського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. З урахуванням наведеного, слідчий суддя прийшла до висновку про те, що посадові особи Воловецької районної ради діяли в межах повноважень наданих їм законом, що скарга є безпідставною й задоволенню не підлягає.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою. Посилається на те, що ним оскаржено неправомірні дії посадових осіб працівників міліції в частині невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяви про вчинення злочину. В обґрунтування посилається на те, що посадові особи Воловецької районної ради : голова ради ОСОБА_4 та головний бухгалтер ОСОБА_5 умисно не виконують рішення суду від 18.11. 2010 року, яке набрало законної сили, про нарахування та оплату йому за листками непрацездатності. Вважає, що працівники міліції всупереч вимог ст. 214, 303 КПК України умисно не вносять зібрані матеріали в Реєстр. Слідчий суддя помилково витлумачила вимоги закону, і прийняла неправомірне рішення. Просить неправомірними визнати дії працівників Свалявського РВ УМВС України в Закарпатській області, зобов'язати внести відомості про злочин передбачений ст. 382 КК України до Реєстру й скасувати ухвалу слідчого судді.
Заслухавши пояснення ОСОБА_3, який підтримав викладені в апеляційній скарзі доводи, прокурора Баника С.Ю., який судове рішення вважав законним та обґрунтованим, і просив залишити його без зміни, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Колегія суддів вважає, що, розглядаючи скаргу слідчий суддя не дала належну оцінка її доводам, не врахувала вимоги кримінального процесуального закону України, постановила судове рішення, викладені у якому висновки не відповідають фактичним обставинам справи, що відповідно до п. 2, 3 ч. 1 ст. 409 КПК України є підставами для його скасування.
Так, згідно ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним із будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Статтею 303 КПК України передбачене право оскаржити бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України (в редакції 2012 року) скарга повертається, якщо, скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.
Як вбачається з матеріалів провадження у липні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до прокурора Закарпатської області з письмовою заявою про вчинений злочин, що передбачений ст. 382 КК України. У заяві ОСОБА_3 вказує на те, що посадові особи Воловецької районної ради умисно не виконують рішення Ужгородського міськрайонного суду від 18.11. 2010 року, яке набрало законної сили, про нарахування та виплату йому за листками непрацездатності. Просить відомості про вчинений злочин відповідно до ст. 214 КПК України внести до ЄРДР і провести досудове розстеження та притягнути винних осіб до кримінальної відповідальності. З письмової заяви також убачається, що в ній міститься підпис про те, що ОСОБА_3 ознайомлений зі ст. 383 КК України (а. с. 24). Указана заява прокурором Закарпатської області надіслана прокурору Воловецького району для прийняття рішення відповідно до вимог закону, а останнім скерована на розгляд до Свалявського РВ УМВС України в Закарпатській області. З відповіді в. о. начальника Свалявського РВ УМВС убачається, що заява ОСОБА_3 зареєстрована (не вказано де саме) та розглянута, за результатами перевірки прийнято рішення припинити розгляд матеріалів. Крім того, з відповіді вбачається, що ОСОБА_3 рекомендовано звернутись у порядку судочинства до Фонду соціального захисту для виплати йому коштів ( а. с. 10 ).
Приймаючи рішення за скаргою ОСОБА_3 слідчий суддя, аналізуючи зміст письмової заяви ОСОБА_3 про скоєний злочин та відповіді на неї, не врахувала вищевказані вимоги закону : ст. ст. 214, 303 КПК України, вмотивовуючи судове рішення припустилась суджень щодо об'єктивної та суб'єктивної сторони передбаченого ст. 382 КК України злочину та законності дій тих чи інших посадових осіб, тобто до суджень про оцінку доказів із точки зору їх достатності, які на цій стадії процесу не повинні допускатись, заздалегідь вирішивши ті питання, які згідно ст. 374 КПК України вирішуються при постановленні вироку.
Колегія суддів вважає, що в письмовій заяві ОСОБА_3, яка подана відповідно до ст. 214 КПК України наведені обставини вчинення злочину та висловлене прохання про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, що КПК України не встановлено порядок та зміст викладу відомостей про кримінальне правопорушення в заявах та повідомленнях про злочин. Вмотивовуючи судове рішення слідчий суддя не вказала яким саме вимогам вищевказаної норми права не відповідає подана ОСОБА_3 письмова заява про злочин.
Колегія суддів також вважає, що, приймаючи рішення слідчий суддя порушила загальні засади кримінального провадження, а саме : законність ( ст. 9 ); доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень ( ст. 21 ); забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності ( ст. 24 ), тим самим позбавивши заявника права на судовий захист своїх законних інтересів.
За таких підстав, та з урахуванням конституційного права на судовий захист, колегія суддів вважає, що слідчий суддя не переконалась у дотриманні скаржником ОСОБА_3 вимог закону при зверненні до посадових осіб правоохоронних органів - прокурора, з письмовою заявою про вчинений злочин, тому ухвала слідчого судді Свалявського районного суду Закарпатської області від 02 вересня 2013 року визнається незаконною, і такою, що підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.
Оскільки провадження по скарзі відкрито, тому колегія суддів не позбавлена можливості прийняти рішення по суті її доводів (а. с. 11).
При прийнятті рішення колегія суддів враховує вимоги ст. ст. 214, 303 КПК України, вищевказане й те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України, і є обов'язковими до виконання на всій території України, у тому числі підлягають до виконання тими, чи іншими подовими особами незалежно від займаної ними посади.
Під час розгляду провадження в апеляційному суді прокурор не вказував, яким саме вимогам КПК України не відповідає подана ОСОБА_3 письмова заява про вчинений злочин, на передбачені законом підстави для відмови у внесенні до Реєстру відомостей про злочин.
При прийнятті рішення колегія суддів враховує вищенаведене, вимоги ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у частині права на справедливий судовий розгляд справи, у тому числі, передбаченого ст. 24 КПК України права, що регламентує можливість оскарження дій чи бездіяльності, те, що прокурором Воловецького району за заявою ОСОБА_3 процесуального документу прийнято не було й вважає, що саме ця посадова особа в межах територіальної юрисдикції вчиненого діяння (бездіяльності) повинна внести до єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_3 про злочин передбачений ст. 382 КК України.
Керуючись ст. ст. 407, 419 КПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_3 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Свалявського районного суду Закарпатської області від 02 вересня 2013 року скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою зобов'язати прокурора Воловецького району внести до єдиного реєстру досудових розслідувань ( ЄРДР) відомості за заявою ОСОБА_3 про злочин передбачений ст. 382 КК України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді