№ 2-189/08

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

(заочне)

04 липня 2008 року                                                                                            місто  Маріуполь

Орджоникідзевській районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі:

судді Попової С.А.

при секретарі Ченгал О.М.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу ,-

В С Т А Н О В И В  :

 07.08.2007 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення суми боргу. В обґрунтування вимог посилається на те, що 27.02.2002 р. позивач передав відповідачу за угодою позики кошти у сумі 27000,00 грн., що підтверджується розпискою. У квітні 2005 року відповідач частково сплатив борг у розмірі 500,00 грн., що також підтверджується відміткою на розписці боржника.  Посилаючись на закінчення терміну, обумовленому  в угоді, необов'язковість відповідача, що під різними приводами ухиляється від повернення в повному обсязі суми боргу, позивач  звернувся з позовом до суду і просить стягнути неповернений борг в сумі 26500,00 грн., три відсотки річних за два роки прострочення повернення боргу та судові витрати.

    Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи, у дане судове засідання не прибув за невідомими суду причинами, тому суд за згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 224-225 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

З пояснень позивача  виходить, що між ним та відповідачем ОСОБА_2 у 2002  році  були довірчі відносини.

Згідно із наявною у матеріалах справи розпискою, укладеною від 27.02.2002 р., ОСОБА_1 передав грошові кошти у сумі 27000 (двадцять сім тисяч) грн. 00 коп., а ОСОБА_2 прийняв зазначену суму та зобов'язався повернути її протягом двох місяців до 27.05.2002 р.

Згідно із відміткою, вчиненою на даній розписці ОСОБА_1 від 27.04.2005 р., останній отримав від ОСОБА_2 в рахунок часткового повернення боргу грошові кошти у сумі 500 (п'ятсот) грн. 00 коп.

Дані договірні зобов'язання мали місце у 2002 році, але враховуючи вимогу позивача, яка ґрунтується на цивільних правовідносинах, які виникли між ним та відповідачем до набрання чинності ЦК України в редакції 2003 року, відповідно до п. 4 Прикінцевих положень застосовуються положення цього Кодексу до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Судом враховується переривання строку позовної давності  у зв"язку з частковим поверненням грошової суми позики відповідачем при чинності Цивільного кодексу України в редакції 2001р.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність (оперативне володіння) другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таке ж положення міститься в ст. 374 ЦК України (в редакції 1963 року).

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Отже, встановлено, що між позивачем та відповідачем мав місце договір позики, укладений від 27.02.2002 р., тому вимога щодо стягнення з відповідача суми боргу не погашену станом на момент вирішення спору в суді у розмірі 26500,00 грн., як доведеного в ході судового розгляду, враховуючи часткове виконання грошового зобов"язання 27.04.2005р. в сумі 500грн., підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідач, будучи повідомленим належним чином про дату і час розгляду справи, не прибув в судове засідання, тобто не побажав реалізувати своє процесуальне право на спростування доводів позову щодо неналежного виконання ним грошового зобов"язання, тим самим не оспорює пред"явлених до нього позовних вимог.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За відсутності встановленого договором позики від 27.02.2002 р. розміру процентів, які підлягають сплаті за прострочення виконання грошового зобов'язання, суд вважає, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних за два роки прострочення грошового зобов'язання у сумі 1490,00 грн., із врахуванням принципу диспозитивності, що полягає у вирішенні справи в межах заявлених позовних вимог, підлягає задоволенню.

Крім того, у відповідності до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита в розмірі 279 грн. 90 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення в Орджонікідзевському районному суді міста Маріуполя Донецької області в розмірі 30 грн. 00 коп.

На підставі ст.ст. 1046, 1047, 1049  ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

         В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1  задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, 1956 року народження, який проживає і зареєстрований АДРЕСА_1, на користь  ОСОБА_1 суму позики у розмірі 26500 (двадцять шість тисяч п"ятьсот) грн. 00 коп., три відсотки річних за два роки прострочення грошового зобов'язання у розмірі 1490 (одна тисяча чотириста дев'яносто) грн. 00 коп., судовий збір у сумі 279 (двісті сімдесят дев'ять) грн.. 90 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 30 (тридцять) грн.. 00 коп., а разом 28299 (двадцять вісім тисяч двісті дев"яносто дев'ять) грн.. 90 коп..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою  відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги  або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

                                                      Суддя_______________С.А. Попова