Справа № 761/13917/13-ц
Провадження №2/761/5770/2013
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
02 вересня 2013 року
Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Маліновської В.М.
при секретарі: Лазоришинець К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади м.Києва в особі Київської міської ради, третя особа: Головне управління юстиції м.Києва, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -
В С Т А Н О В И В:
У травні 2013р. ОСОБА_1 (Позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до Територіальної громади м.Києва в особі Київської міської ради, третя особа: Головне управління юстиції м.Києва, в якому просив: - визнати за ним право власності на нерухоме майно: 2/3 (дві треті) частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після його померлої бабусі - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.
Свої позовні вимоги Позивач обгрунтовує тим, що його бабуся, ОСОБА_2, згідно Заповіту від 12 серпня 2006 року все своє майно заповіла йому. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3. Спадкове майно складається з 2/3 (двох третіх) частин квартири АДРЕСА_1. При цьому 1/3 частина квартири була отримана померлою в результаті приватизації вказаної квартири у 1993р., а інша 1/3 частина прийнята нею після смерті її чоловіка ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, оскільки вона постійно проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
При цьому Позивач зазначив, що на час відкриття спадщини після померлої бабусі він спадщину прийняв, оскільки проживав разом зі спадкодавцем і це підтверджується відповідною довідкою комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Покровська».
Після смерті бабусі він як спадкоємець за заповітом звернувся до Другої київської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, але у видачі такого свідоцтва йому було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на квартиру.
Надати нотаріусу правовстановлюючий документ на квартиру, а саме оригінал Свідоцтва на право власності на житло від 15 липня 1993р., він не зміг, оскільки невстановлена особа 26.10.2012р. здійснила крадіжку його особистого майна з належного йому автомобіля, зокрема і оригіналів свідоцтв про смерть бабусі та дідуся, заповіту, свідоцтва на право власності, у зв'язку з чим Солом'янським РУ ГУ МВС України в м.Києві порушено кримінальну справу №09-27889. Обставини про викрадення вказаних вище документів підтверджуються постановою про порушення кримінальної справи від 27.10.2012р. та Довідкою про викрадення особистих речей.
У подальшому як вказує Позивач для вирішення питання щодо оформлення спадщини він отримав дублікат Свідоцтва про право власності на житло, проте здійснення повторної реєстрації права власності на квартиру за померлими виявилось неможливим.
У судовому засіданні Позивач - ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали у повному обсязі і просили їх задовольнити.
Відповідачем - Київською міською радою, до суду направлені письмові пояснення, в яких викладено прохання слухати справу без участі її представника та прийняти рішення згідно вимог чинного законодавства (а.с. 56-57).
Про розгляд справи за відсутності її представника просила у письмових поясненнях і третя особа - Головне управління юстиції міста Києва (а.с.60-61).
Заслухавши думку представника позивача, врахувавши письмові пояснення, направлені іншими учасниками процесу, вивчивши матеріали справи, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на таке.
Так, судом встановлено, що в порядку приватизації державного житлового фонду відповідно до Розпорядження органу приватизації Шевченківської районної державної адміністрації м. Києва №3621 від 14 липня 1993 року «Про приватизацію квартири АДРЕСА_1», ОСОБА_3, та членам його родини ОСОБА_2, ОСОБА_1 було передано у власність квартиру АДРЕСА_1 (а.с.10).
На підставі вказаного розпорядження зазначеним відділом приватизації видано Свідоцтво про право власності на житло від 15.07.1993р., в якому зазначено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 в рівних частинах було набуто ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 в рівних частках кожному (а.с.17, 70).
На запит суду Київське міське БТІ листом від 13.08.2013р. за №17725 повідомило, що зазначена вище квартира АДРЕСА_1 на наявною в БТІ інформацією зареєстрована на праві власності за ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності, виданого 15.07.1993р., на підтвердження чого додано копію цього Свідоцтва. При цьому у листі зазначено, що з 01.01.2013р. функції щодо реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна БТІ не здійснює (а.с.69,70).
Таким чином наявними у справі документами підтверджується те, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 належало за ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 в рівних частинах.
При цьому наявними у справі документами підтверджується, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 являлись чоловіком та дружиною, що підтверджується Посвідкою про шлюб (Свидетельством о браке) від 05 лютого 1946р. НОМЕР_2(копія Посвідки міститься в матеріалах спадкової справи після померлої ОСОБА_2 - а.с.93).
Також наявними у справі документами підтверджується, що Позивач являється онуком зазначених осіб (а.с.14, 15).
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 07.10.2005р., виданим відділом реєстрації смерті у м.Києві, та повторним Свідоцтвом про смерть, виданим 05.12.2012р. (а.с. 12, 82). На запит суду Друга київська нотаріальна контора листом від 16.08.2013р. повідомила, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3, який помер у жовтні 2005р. не заводилась на підтвердження чого до листа додано Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) станом на 06.08.2013р., з якої вбачається, що інформація про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_3 відсутня (а.с.72-73).
Згідно ст. 1261 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
За ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Частина 5 цієї статті визначає, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
За ч.1 та 3 ст. 1296 ЦК України визначено спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
При цьому документами спадкової справи №727/2012 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 підтверджується, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з квітня 1992р. та подень їх смерті були зареєстровані та проживали у спірній квартирі АДРЕСА_1, а також в цій квартирі з липня 1992р. був зареєстрований та проживає ОСОБА_1 (Позивач). Дані обставини підтверджується, довідками Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Покровська» №594 від 18.05.2012р, №593 від 18.05.2012р., №208 від 23.01.2013р., №206 від 23.01.2013р.(а.с. 13, 85-87).
Враховуючи, що після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не заводилась, а на час відкриття спадщини з ним постійно проживала його дружина ОСОБА_2, яка не завила про відмову від спадщини, то вона в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3
Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Отже суд приходить до висновку, що після смерті ОСОБА_3 його дружина ОСОБА_2 прийнала належну померлому на праві власності 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 і в неї виникло право власності на 2/3 частини вказаної квартири.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла, що підтверджується повторним Свідоцтвом про смерть від 05.12.2012р., виданим відділом реєстрації смерті в м.Києві (а.с.12), та копією Свідоцтва про смерть від 23 березня 2012р., що міститься в матеріалах спадкової справи №727/2012 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 (а.с.76).
За життя - 12 серпня 2006 року ОСОБА_2 склала заповіт, згідно з яким все своє майно заповіла онуку - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.80). Вказаний заповіт було посвідчено державним нотаріусом Другої київської нотаріальної контори Новицькою Р.М., про що прямо вказано в заповіті та підтверджується Інформаційною довідкою з єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних дій (а.с. 81). Інших спадкоємців в заповіті не вказано.
На запит суду Друга київська державна нотаріальна контора листом від 16.08.2013р. повідомила, що після ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3, заведено спадкову справу №727/2012, копію якої надано суду (а.с.72-108).
З копій документів спадкової справи №727/2012 вбачається наступне.
15 вересня 2012р. ОСОБА_1 (Позивач) звернувся до Другої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2, як спадкоємець за заповітом (а.с.75). До вказаної заяви було додано ряд документів, зокрема Свідоцтво про смерть ОСОБА_2 від 23 березня 2012р., довідка про причини її смерті, Свідоцтво про смерть ОСОБА_3 від 07 жовтня 2005р., Посвідка про шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, паспорт ОСОБА_1, на копіях яких державним нотаріусом здійснено рукописний запис «згідно з оригіналом», а також заповіт та довідки про зареєстрованих в квартирі АДРЕСА_1. Того ж дня нотаріусом ОСОБА_6 перевірено інформацію про наявність чи відсутність заведеної після смерті ОСОБА_2 спадкової справи та відкрито спадкову справу №727/2012 щодо майна померлої ОСОБА_2, про що внесено відомості до Спадкового реєстру (а.с.78-79).
При цьому у наданих суду матеріалах спадкової справи відсутній правовстановлюючий документ на квартиру АДРЕСА_1.
Постановою державного нотаріуса другої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 від 28 лютого 2013р. за вих№528/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після його бабусі гр.ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, у зв'язку з відсутністю реєстрації права власності на спадкове майно спадкодавців.
З мотивувальної частини вказаної постанови нотаріуса вбачається, що у спадкоємця ОСОБА_1 на вищезазначену квартиру спадкодавців є лише дублікат свідоцтва про право власності на житло, виданий згідно з розпорядженням відділу (органу) приватизації державного житлового фонду управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації 23 січня 2013р. №1239, по якому не були зареєстровані на праві власності 1/3 частина квартири на ім'я ОСОБА_2 та 1/3 частина квартири на ім'я ОСОБА_3 (а.с.107).
З приводу відсутності у спадкоємця оригіналу Свідоцтва про право власності на житло від 15 липня 1993р., на підставі якого в Київському міському БТІ було проведено первинну реєстрацію права власності за ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 судом встановлено наступне.
26 жовтня 2012 року невстановлена особа здійснила крадіжку особистого майна Позивача з належного йому автомобіля, зокрема оригіналів свідоцтва про смерть ОСОБА_2, свідоцтва про смерть ОСОБА_3, свідоцтва про право власності на житло в АДРЕСА_1, заповіту на ім'я ОСОБА_1 від ОСОБА_2, в зв'язку з чим слідчим відділом Солом'янського РУ ГУМВС України в місті Києві по даному факту порушено кримінальну справу №09-27389 за ч.1 ст. 185 КК України, що підтверджується копією Постанови про порушення кримінальної справи та прийняття до свого провадження від 27.10.2012р., винесеної старшим слідчим СВ Солом'янського РУГУ МВС України Кобець М.М., та Довідкою, виданою вказаним слідчим Лисенку М.Г. з переліком викрадених особистих речей (а.с. 18, 19).
У зв'язку з вказаними подіями Позивач був вимушений звертатись до відповідних державних установ для отримання нових документів та дублікатів чи повторних попередніх (первинних) документів.
Так, відділом реєстрації смерті у м.Києві 05.12.2012р. Позивачу видано повторні свідоцтва про смерть ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.8,12).
Також Позивач зазначив, що він отримав новий паспорт та картку платника податків.
За зверненням позивача Управлінням житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації прийнято Розпорядження № 1239 від 23.01.2013р. «Про оформлення дублікату свідоцтва про право власності на житло за адресою: АДРЕСА_1» (а.с.20).
На підставі вказаного Розпорядження Позивачу видано Дублікат Свідоцтва про право власності на житло (зазначену вище квартиру АДРЕСА_1) від 15.07.1993р. (а.с.11).
Витягом з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.02.2013р. підтверджується, що на підставі Дубліката Свідоцтва про право власності на житло зареєстровано лише право власності Позивача - ОСОБА_1 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 (а.с.113).
Отже обставини викрадення у Позивача правовстановлюючого документу (Свідоцтва про право власності на житло за 1993р.) на зазначену вище квартиру АДРЕСА_1 та інших документів, а також отримання ним дублікатів цих документів або нових документів підтверджуються належними та допустимими доказами.
Як пояснив Позивач на підставі вказаного Дублікату Свідоцтва про право власності на житло в Реєстраційній службі відмовлено в реєстрації права власності за покійними дідусем та бабусею, оскільки реєстрація за покійними не здійснюється, а зареєстровано лише належну йому 1/3 частину квартири. Дані пояснення підтверджуються матеріалами справи.
Разом з тим суд приходить до висновку, що відсутність в державному реєстрі прав на нерухоме майно, ведення якого з 01.01.2013р. здійснюється органами Державної реєстраційної служби України, інформації про реєстрацію права власності за ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, жодним чином не свідчить про відсутність у вказаних осіб права власності на квартиру АДРЕСА_1, оскільки право власності на це нерухоме майно зареєстровано за ними на підставі оригіналу Свідоцтва про право власності на житло від 15 липня 1993р., ще в 1993р. Київським міським БТІ і за інформацією цього органу станом на 31.12.2012р. до інших осіб не переходило.
З огляду на все наведене вище суд приходить до висновку, що на час смерті ОСОБА_2 в неї було наявне право власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1.
Статтею 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
За ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч.3 та ч.5 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (6 місяців з часу відкриття спадщини, тобто за ч.2 ст. 1220 ЦК України з дня смерті), він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Як встановлено судом з копій матеріалів спадкової справи №727/2012 щодо майна померлої ОСОБА_2 Позивач - ОСОБА_1, заяви про відмову від спадщини не подавав, а 15.09.2012р. подав заяву про прийняття спадщини за заповітом.
Також судом було достовірно встановлено, що Позивач був зареєстрований та постійно проживав разом зі спадкодавцем - ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, спадкодавець заповідала все своє майно саме Позивачу, і інших спадкоємців в заповіті не зазначено. Також судом в результаті дослідження спадкової справи та інших документів не встановлено наявність осіб, які б мали право в силу ст.1241 ЦК України на обов'язкову частку у спадщині.
Отже, суд приходить до висновку, що Позивач - ОСОБА_1 прийняв спадщину після померлої ОСОБА_2, в тому числі і 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця.
Таким чином, на момент звернення до суду у Позивача наявне право власності на 2/3 (дві треті) частини квартири АДРЕСА_1, отримане в порядку спадкування за заповітом..
Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає повному задоволенню.
З урахуванням положень ст.ст. 16, 1223, 1261, 1268, 1270, 1296, 1297 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 11, 60, 179, 208, 209, 212, 214, 215, 218, 222, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до територіальної громади м.Києва в особі Київської міської ради, третя особа: Головне управління юстиції м.Києва, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, - задовольнити.
Визнати в порядку спадкування за заповітом за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) право власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд м.Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: