УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 року Справа № 9104/84256/12

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.,

суддів Багрія В.М., Мікули О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області на постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської обл. від 03 листопада 2011р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахувати і виплатити підвищення до пенсії, -

В С Т А Н О В И Л А:

14.10.2011р. позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати протиправними дії відповідача; зобов'язати пенсійний орган здійснити нарахування та виплату надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 02.03.2011р.

Ухвалою суду від 17.10.2011р. позовні вимоги за період з 02.03.2011р. по 13.04.2011р. залишено без розгляду, відповідно до ст.99, 100 КАС України.

Постановою суду від 03.11.2011р. заявлений позов задоволено. Визнано протиправними дії відповідача. Зобов'язано пенсійний орган провести позивачу перерахунок та виплатити підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 14.04.2011р. по 23.07.2011р. включно, з урахуванням вимог ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведених виплат за вказаний період. Постанову допущено до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.

Не погодившись із постановою суду, її оскаржив відповідач, який, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову по справі про відмову в позові.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що встановлений ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може використовуватися для обчислення надбавок або підвищень інших пенсій; приписами Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено проведення фінансування з Державного бюджету України, а не з коштів Пенсійного фонду України.

Крім того, судом не враховано вимог ч.2 ст.99 КАС України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст.183-2 цього Кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що позивач належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітей війни, а тому вона має право на встановлене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії.

Безспірно встановлено, що позивач є дитиною війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) мала право на отримання підвищення виплачуваної їй пенсії за віком.

Позивач перебуває на обліку у відповідача.

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії, колегія суддів вважає, що такі підлягають задоволенню, так як Законом України "Про Державний бюджет України на 2011рік" дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей" не зупинено. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України" розміри державних соціальних гарантій, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, відповідач, повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Пунктом 7 частини першої Закону України від 14 червня 2011 року № 3491 - VI «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» Прикінцеві положення Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Таким чином визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

На виконання вимог цього Закону Кабінетом Міністрів прийнято постанову від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачу в передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі за вказаний період, колегія суддів не вбачає.

Визначення періоду здійснення перерахунку пенсій позивачу не відповідає вимогам чинного законодавства.

У зв'язку з тим, що функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивача здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської обл., а також виходячи з вимог п.15 Положення про Пенсійний фонду України, затв. постановою КМ України № 1261 від 24.10.2007р., відповідний обов'язок слід покласти на відповідача у справі.

Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).

У разі недостатності бюджетних коштів для покриття спірного підвищення до пенсії, витрати на ці виплати покриваються за рахунок Пенсійного фонду України, який несе обов'язок по їх виплаті.

Доводи апелянта про неправильне застосування судом вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» колегія суддів до уваги не приймає, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами лише цього Закону, чинним законодавством інший мінімальний розмір пенсії за віком не визначений, тому слід застосовувати цей розмір.

В мотивувальній частині рішення вірно вказано, що постанова Кабінету Міністрів від 06 липня 2011 року №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» набрала чинності 23 липня 2011 року, однак суд першої інстанції допустився описки, зазначивши в резолютивній частині рішення про задоволення позовних вимог по 23 липня 2011 року включно, що не позбавляє суд виправити таке, прийнявши відповідний процесуальний документ.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.160, 195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду в Богородчанському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської обл. від 03 листопада 2011 року у справі №2а-4780/11 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: В.М.Багрій

О.І.Мікула