ЦИВІЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО Справа № 163/1852/13-ц
Провадження № 2/163/254/13
ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 вересня 2013 року Любомльський районний суд Волинської області
у складі: головуючої судді - Гайдук А.Л.
при секретарі - Федчишин Г.В.
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Любомль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Куснищанської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Куснищанської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом. Позовні вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року померла її бабуся ОСОБА_6, після смерті якої відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок, який розташований на земельній ділянці, переданій ОСОБА_6 у приватну власність згідно рішення Куснищанської сільської ради від 27.08.1993 року № 15/3, за адресою: АДРЕСА_1. За життя ОСОБА_6 в Куснищанській сільській раді посвідчила заповіт, відповідно до якого усе приналежне їй на час смерті майно заповіла позивачу. Спадкоємці ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відмовились від спадщини у встановленому законом порядку, про що написали відповідні заяви, а спадкоємець ОСОБА_4 на час відкриття спадщини була працездатною та права на обов'язкову частку у спадщині не мала. Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 19.04.2013 року позивачу був наданий додатковий строк для прийняття спадщини, протягом якого вона звернулась із відповідною заявою до нотаріальної контори. Однак, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, позивачу відмовлено в оформленні права власності на спадкове домоволодіння з причини відсутності правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності спадкодавця на вказане нерухоме майно. З викладених підстав позивач звернулась до суду за захистом свого права та просить визнати за нею право власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6, який знаходиться в АДРЕСА_1.
Позивач в попереднє судове засідання не з'явилась, подавши в канцелярію суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Належним чином повідомлені відповідачі в попереднє судове засідання не з'явились. При цьому, відповідач ОСОБА_2 електронним листом № 2 від 03.09.2013 року повідомив, що позов визнає повністю та просить справу розглядати у його відсутності. Відповідач ОСОБА_3 телеграмою від 03.09.2013 року повідомив, що позов визнає та просить справу розглянути у його відсутності. Відповідач ОСОБА_4 подала в канцелярію суду заяву від 05.09.2013 року, відповідно до якої позовні вимоги визнає, просить позов задовольнити та розгляд справи проводити у її відсутності. Відповідач Куснищанська сільська рада подала суду довідку від 02.09.2013 року за № 439, з якої вбачається, що сільська рада позов визнає повністю і просить розглянути справу без представника ради.
За таких обставин, розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч.2 ст.197 ЦПК України.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.
Відповідно до вимог ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого Куснищанською сільською радою Любомльського району Волинської області 21.02.2006 року, доводиться та обставина, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року в селі Городне Любомльського району Волинської області.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
З копії заповіту, посвідченого Куснищанською сільською радою Любомльського району 12.03.2003 року, встановлено, що ОСОБА_6 на випадок своєї смерті все приналежне їй майно заповіла позивачу ОСОБА_1. Даний заповіт не скасований і не змінений.
Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві із часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
На підставі рішення Любомльського районного суду Волинської області від 19.04.2013 року, яким позивачу визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, 30.05.2013 року позивач звернулась до державного нотаріуса Любомльської державної нотаріальної контори Волинської області з відповідною заявою, що стверджується копією матеріалів спадкової справи № 92/2013 року до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_6.
Статтею 1241 ЦК України визначено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Судом встановлено, що у спадкодавця ОСОБА_6 було троє дітей, які є відповідачами у справі: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.
На момент смерті ОСОБА_6 обов'язкову частку у спадковому майні у відповідності до вимог ст. 1241 ЦК України мали відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як повнолітні непрацездатні діти спадкодавця.
Із копій заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 28.06.2013 року, посвідчених приватним нотаріусом Любомльського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_7, встановлено, що їм, як особам пенсійного віку, роз'яснено зміст статті 1241 ЦК України, проте спадщину у встановлені законом строки вони не приймали, за продовженням цього строку та виділу частки в спадковому майні до суду звертатись не будуть та просять рахувати їх такими, що спадщину після смерті їх матері ОСОБА_6 не прийняли.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, обов'язкової частки в спадковому майні не має.
Належним чином завірена копія матеріалів спадкової справи № 92/2013 свідчить про те, що інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно померлої ОСОБА_6 немає.
Згідно п.4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
З матеріалів спадкової справи встановлено, що на ім'я позивача видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом, що складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності КСП «Городнянське» Куснищанської сільської ради Любомльського району Волинської області, розміром 2,16 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).
Постановою Любомльської державної нотаріальної контори Волинської області позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними спорудами і будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_6, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно.
Право спадкодавця ОСОБА_6 на зазначене нерухоме майно доводиться витягом з погосподарської книги №8 за 2006 роки Куснищанської сільської ради Любомльського району Волинської області, згідно якого будинок з надвірними будівлями і спорудами, що побудований у 1953 році і знаходиться по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_6.
Згідно довідки Куснищанської сільської ради Любомльського району від 12.02.2013 року № 60 після смерті ОСОБА_6 залишилось спадкове майно до складу якого також входить житловий будинок з господарськими спорудами, які знаходяться в АДРЕСА_1 (згідно запису в погосподарській книзі № 8, особовий рахунок НОМЕР_2).
З повідомлення Куснищанської сільської ради Любомльського району Волинської області від 20.06.2013 року № 307 вбачається, що за життя спадкодавець ОСОБА_6 не зверталась в сільську раду з заявою про оформлення права власності на приналежне їй домоволодіння по АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Комплексним висновком відповідності державним будівельним, санітарним, протипожежним нормам, містобудівній документації, правилам забудови, земельному та природоохоронному законодавству стверджено факт відповідності раніше побудованого житлового будинку площею 72,2 кв.м. в АДРЕСА_1 встановленим нормам і зроблено висновок про його придатність до експлуатації та проживання. Рішенням комісії рекомендовано позивачу ОСОБА_1 узаконити вказане спадкове нерухоме майно після смерті ОСОБА_6.
Статтею 392 ЦК України установлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
В порядку ч.1 ст.61 ЦПК України фактичні обставини, на які позивач покладається як на підставу своїх вимог, у зв'язку із визнанням позову суд вважає доведеними.
Таким чином, з'ясовані по справі обставини свідчать, що визнання відповідачами пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому за позивачем слід визнати право власності на житловий будинок, який знаходяться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_6.
Керуючись ст. 15, 130, 174, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 16, 328, 392, 1222, 1223, 1268, 1297 ЦК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року, на нерухоме майно, яке знаходиться по АДРЕСА_1 і відповідно до технічного паспорта, виданого КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» 25.03.2013 року, складається з житлового будинку А-1.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуюча : суддя А.Л. Гайдук