ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" грудня 2006 р. Справа № 49/110-06
вх. № 10332/3-49
Суддя господарського суду Кононова О.В.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився відповідача - Мясніков А.О., дов. № 13-3856 від 06.05.2006 року, Старковський А.С.,дов. № 69-9069 від 25.10.2006 року
розглянувши справу за позовом Комунального підприємства "Кіровоградводоканал"
до ВАТ "Мегабанк" м.Х-в
про розірвання договорів
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якийпросить суд розірвати договір № 79-5/4 про здійснення операцій з акумулювання, обліку, опрацювання і перерахування платежів за водопостачання та водовідведення, укладений між ВАТ "Мегабанк" та КП "Кіровоградводоканал" 18.12.2002 року та договір № 42/4 про використання системи "Клієнт - Банк" від 08.04.2003 року. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що під час дії зазначених договорів відповідач, в порушення норм чинного законодавства, неодноразово ігнорував листи позивача про зміни в банківських реквізитах, а на пропозицію позивача про розірвання договорів відповіді не надав.
Представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, 30.11.2006 року до канцелярії господарського суду надав клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача за наявними в ній матеріалами.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.18.12.2002 року між ВАТ “Мегабанк”(Обласний розрахунковий центр) та КП “Кіровоградводоканал”(Клієнт) був укладений договір № 79-5/А, яким сторони узгодили здійснення відповідачем операцій з акумулювання, обліку, опрацювання і перерахування позивачу платежів за водопостачання і водовідведення, які поступили до відповідача від пунктів прийому платежів за послуги.
08.04.2003 року між тими ж сторонами був укладений договір № 42/4 про використання системи “клієнт – банк”, відповідно якого відповідач надає позивачеві послуги з автоматизації підготовки та оформлення електронних розрахункових документів, ідентифікації їх за допомогою ЕПЦ та передачі відповідачеві за допомогою системи.
Позивач зазначає, що під час дії згаданих договорів в його господарській діяльності відбувались суттєві зміни, про які філія ВАТ “Мегабанк” неодноразово повідомлялась листами, однак в порушення норм чинного законодавства, а саме Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29. 03.2001 року №135 та ч. 2 ст. 35 Закону України „Про банки та банківську діяльність” зазначені звернення залишились проігнорованими відповідачем що є підставою для розірвання спірних договорів.
Як свідчать матеріали справи, 26.04.2006 року позивач направив на адресу відповідача угоду про розірвання договору №79-5/4 від 18.02.2002 р. та угоду про розірвання договору № 42/4 від 08.04.2003 р. Доказом направлення є опис вкладення у цінний лист від 26.04.2006 року, оригінал якого доданий до матеріалів справи. Відповідач на зазначену пропозицію відповіді не надав.
Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Однак доказів в підтвердження неналежного виконання відповідачем умов спірних договорів до матеріалів справи позивач не надав. Також не навів які саме умови договорів були порушені відповідачем. Надані акти звіряння фінансових взаємовідносин за травень-вересень 2006 року свідчать про надання відповідачем позивачу послуг з акумулювання, обліку та перерахування платежів.
Згідно ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Позивач посилається в обґрунтування вимоги про розірвання спірних договорів на зміни в господарській діяльності КП “Кіровоградводоканал” та зміни банківських реквізитів позивача, які на думку суду не є непередбаченою зміною обставин, в розумінні ст. 652 ЦК України, тому не є підставою для розірвання договорів.
Відповідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу, своїх вимог і заперечень.
Проте позивач не довів наявності підстав, які відповідно до вимог діючого законодавства необхідні про розірвання договорів № 79-5/4 від 18.12.2002 року здійснення відповідачем операцій з акумулювання, обліку, опрацювання і перерахування позивачу платежів за водопостачання і водовідведення та № 42/4 від 08.04.2003 року про використання системи “клієнт –банк” в судовому порядку.
З наведених вище підстав, суд, дослідивши матеріали справи вважає за необхідне відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог про розірвання зазначених договорів
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Повний текст рішення підписаний 11.12.2006 року.
Суддя Кононова О.В.
49/110-06