Судове рішення #321543
17-297(27-125)


ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

  

07.12.06р.


Справа № 17-297(27-125)


За позовом Приватної науково-виробничої комерційної фірми “Бенефит”, м. Дніпропетровськ

до Українського державного хіміко-технологічного університету, м. Дніпропетровськ

за участю третьої особи на стороні відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

за участю Прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ

про стягнення 336020 грн. 59 коп.

за зустрічним позовом Українського державного хіміко-технологічного університету, м. Дніпропетровськ

до Приватної науково-виробничої комерційної фірми “Бенефит”, м. Дніпропетровськ

про визнання договору №22-96 від 08.08.1996р. неукладеним

                                                                                         Головуючий — Стрелець Т. Г.

                                                                                                      Судді — Кощеєв І. М.

                                                                                                                     Добродняк І. Ю.

Представники:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): представник не з’явився;

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Агарков О.М., Іванова О.М., Довгий В.І.;

від третьої особи: Іванченко І.С., довіреність № 66 від 02.11.2006р., провідний спеціаліст-юрисконсульт.

в судовому засідання приймав участь: Спесивцев Д.В., посвідчення № 137 від 09.09.2003р., помічний прокурора.


Суть спору:

Приватна науково-виробнича комерційна фірма “Бенефит” (у подальшому —позивач) звернулась до господарського суду з позовом до Українського державного хіміко-технологічного університету (у подальшому —відповідач) про стягнення з відповідача 336020,59 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що договір № 22-96 від 08.08.1996р., укладений між позивачем і відповідачем, був частково визнаний недійсним, і тому позивачеві має бути повернута вартість робіт по комплексному капітальному ремонту будівлі за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 22 у розмірі 170738 грн., а також сума інфляції у розмірі 165282,59 грн.

Відповідач проти позову заперечував, у поданому відзиві посилався на те, що роботи по капітальному ремонту не здійснювались, рішенням Арбітражного суду Дніпропетровської області, яке набрало законної сили, договір № 22-96 від 08.08.1996р. був частково визнаний недійсним. Також відповідач посилається на те, що вказаний договір був таким, що не підлягає виконанню з моменту його укладення, оскільки він складався всупереч чинному законодавству.

Ухвалою Арбітражного суду Дніпропетровської області від 21.06.2001р. до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача було залучено Регіональне відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, а також було зупинено провадження у справі у зв’язку з призначенням судової експертизи, проведення якої було доручено Дніпропетровському відділенню Харківського інституту судових експертиз ім. Бокаріуса.

16.07.2001р. позивачем були надані у матеріали справи Доповнення до позовної заяви, відповідно до яких позивач просив суд з метою забезпечення позову накласти арешт на будівлю, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 22, а також розрахунковий рахунок відповідача.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2002р. провадження у справі було поновлено у зв’язку з усуненням обставин, що зумовили його зупинення.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2002р. (у подальшому —Рішення) позовні вимоги були частково задоволені, з відповідача на користь позивача було стягнуто 211841,00 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.07.2002р. (у подальшому —Постанова) Рішення було змінено, з відповідача на користь позивача було стягнуто 197524,81 грн. боргу.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.11.2002р. Рішення та Постанова були скасовані, справа була направлена на новий розгляд.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2002р. справа № 27/125 була прийнята до провадження і їй було присвоєно номер 17/297(27/125).

19.12.2002р. відповідачем було подано зустрічний позов, у якому позивач просив визнати договір № 22-96 від 08.08.1996р., неукладеним.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач посилається на відсутність у спірному договорі суттєвої умови договору підряду  —проектно-кошторисної документації, а також плану виконання робіт та їх вартості. Вказане, на думку відповідача, свідчить про те, що спірний договір не породжує прав та обов’язків для позивача і відповідача.

На підставі клопотання відповідача від 19.12.2002р. розгляд справи здійснювався з фіксуванням технічними засобами.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2002р. у зв’язку з поданням позивачем касаційної скарги до Верховного Суду України провадження у справі було зупинено до повернення справи №17/297(27/125) з Верховного Суду України.

Ухвалою Верховного Суду України від 23.01.2003р. позивачеві було відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду Постанови Вищого господарського суду України від 06.11.2002р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2003р. провадження у справі було поновлено у зв’язку з усуненням обставин, що зумовили його зупинення.

Позивач проти зустрічного позову заперечує, у поданому відзиві зазначає, що сторонами спірного договору були погоджені всі істотні умови договору підряду, а саме актом від 08.08.1996р. була передана проектно-кошторисна документація та обумовлений перелік ремонтних робіт, строки виконання робіт були передбачені п. 4.1 оскаржуваного договору.  

Відповідно до Пояснень третьої особи від 10.04.2003р. роботи щодо комплексного капітального ремонту будівлі не були завершені, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні. При цьому, на думку третьої особи, задоволенню підлягає зустрічний позов відповідача.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2003р. за клопотанням позивача була роз’яснена ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2003р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2003р. справа № 17/297(27/125) у зв’язку з її особливою складністю була передана на розгул колегії суддів у складі: головуючий —Стрелець Т.Г., судді —Кощеєв І.М., Добродняк І.Ю.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2003р. провадження у справі було зупинено, за клопотанням відповідача було призначено будівельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2006р. провадження у справі було поновлено у зв’язку з усуненням обставин, які були підставою для його зупинення.

У судовому засіданні 07.12.2006р. за клопотанням відповідача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд, —

в с т а н о в и в :


08.08.1996р. між позивачем (підрядник) і відповідачем (замовник) був укладений Договір № 22-96 (у подальшому —Договір), у відповідності до р. 1 якого позивач виконує комплексний капітальний ремонт будівлі по пр. К.Маркса, 22 по проекту РПІ “Укржилремпроект” (Дніпропетровський філіал).

Згідно з п. 2.1.9 Договору відповідач приймає на себе зобов’язання через місяць з початку виконання робіт передати на баланс позивачеві у повну власність частину будівлі, обмежену осями А-К і 1-7 в рахунок робіт, що здійснюються позивачем.

У відповідності з п. 3.4 Договору у випадку невиконання відповідачем умов Договору у частині п. 2.1.9, відповідач компенсує позивачеві весь обсяг витрат з урахуванням інфляції.

Згідно з п. 4.1 Договору початок робіт —01.08.1996р., закінчення —01.09.1997р. за умов виконання п. п. 2.1.3, 2.1.9 Договору, і з 01.08.1996р. по 01.09.1998р. —по об’єкту в цілому.

Відповідно до Акту приймання і передачі  від 08.08.1996р. від відповідача до позивача з метою виконання Договору була передана будівля гуртожитку , а також був погоджений перелік робіт, які належить виконати позивачеві. Крім того, у наведеному акті міститься відмітка, що свідчить про передачу проектно-кошторисної документації.

Додатковою угодою від 14.01.1998р. до Договору було встановлено, що закінченням робіт по комплексному капітальному ремонту будівлі в осях 7-10 і Г-И вважати грудень 1998р., за умов виконання п. п. 2.1.3, 2.1.9 Договору.

Рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від 02.12.1998р. по справі №Д23-85, залишеним без змін Постановою про перегляд рішення у порядку нагляду Арбітражного суду Дніпропетровської області від 15.03.1999р., Договір був визнаний недійсним у частині п. п. 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3, 2.1.9.

Судова колегія вважає за необхідне залишити первісний позов без розгляду на підставі наступного.

У відповідності з п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Матеріалами справи підтверджується, що представник позивача двічі (29.11.2006р. і 07.12.2006р.) не з’являвся на виклик суду.

При цьому, у матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, відповідно до якого адресою позивача є: м. Дніпропетровськ, пр. ім. Газети “Правда”, буд.. 66А, кв. 37.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, судова колегія вважає, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце судового слухання, але не надав господарському суду клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням причин неявки.

За вказаних обставин, а також враховуючи те, що відсутність представника позивача перешкоджає розгулу справи по суті, первісна позовна заява має бути залишена без розгляду.

Також судова колегія приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні зустрічного позову за наступних підстав.

Відповідно до ст. 153 ЦК УРСР, чинного на час укладення Договору, договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 332 ЦК УРСР за договором підряду підрядчик зобов'язується виконати на свій риск певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу.

Статтею 334 ЦК УРСР передбачено, що на виконання робіт, передбачених договором підряду, складається кошторис.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вже було зазначено, матеріалами справи підтверджується, що при укладенні Договору позивачем і відповідачем були погоджені такі суттєві умови, як строки виконання договору, перелік робіт, що мають бути виконані, також міститься посилання на наявність проектно-кошторисної документації.

Наведене свідчить, що твердження відповідача щодо не укладення Договору, є необґрунтованими і спростовуються документами, наявними у матеріалах справи.

За вказаних обставин, підстави для задоволення зустрічного позову відсутні.

Водночас, судова колегія не вважає за необхідне вживати заходи забезпечення первісного позову, викладені позивачем у Доповнені до позову від 16.07.2001р. і Заяві від 25.02.2002р., оскільки позивачем не надано доказів того, що їх невжиття призведе до неможливості виконання рішення суду.  

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 49, 60, п. 5 ч. 1 ст. 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, —


в и р і ш и в :


Залишити первісний позов Приватної науково-виробничої комерційної фірми “Бенефит” без розгляду.


У задоволенні зустрічного позову Українського державного хіміко-технологічного університету відмовити повністю.


Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.  


Головуючий                                                                                                    Т. Г. Стрелець


              Судді                                                                                                         І. М. Кощеєв


                                                                                                                               І. Ю. Добродняк

18.12.2006р.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація