ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 309
ПОСТАНОВА
Іменем України
|
27.11.2006 |
Справа №2-25/10592.1-2006 |
За позовом СПД ОСОБА_1. (м.Сімферополь, АДРЕСА_1).
До відповідача ДПІ в м. Сімферополі (м.Сімферополь, вул.М.Залкі,1\9).
Про визнання нечинним рішення.
Суддя Маргарітов М.В.
При секретарі Діланян І.К.
За участю представників:
Від позивача - ОСОБА_1, СПД, паспорт, ОСОБА_2., предст., дов. у справі.
Від відповідача - Підронова Є.В., ст. держ.подат.інспектор, дов. у справі.
Сутність спору: Позивач звернувся з позовом про визнання нечинним рішення ДПІ в м. Сімферополя № НОМЕР_1. про застосування штрафних санкцій у сумі 7072,50грн. за порушення Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” № 265\95-ВР від 06.07.1995р. в редакції Закону України № 1776-Ш від 01.06.2000р.
Позивач уточнив позовні вимоги в частині їх обґрунтування та просить стягнути з відповідача 85грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач проти позовних вимог заперечує за мотивами, викладеними у відзиві на позов.
Відповідно до п.6 ч. 3 розділу VII Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду, адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши представлені докази, суд
встановив:
ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа та поставлена на облік в ДПІ в м. Сімферополь. На підставі свідоцтва НОМЕР_2 є платником єдиного податку.
29.04.2006р. ДПІ в м. Сімферополі проведена перевірка контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, в ході якої перевірена ідальня, яка розташована в м. Сімферополь,АДРЕСА_2, що належить СПД ОСОБА_1., про що складено акт № НОМЕР_3.
На підставі акту перевірки ДПІ в м. Сімферополі винесено рішення № НОМЕР_1. про застосування штрафних санкцій у загальній сумі 7072,50грн.
Позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав:
Згідно з актом перевірки, на підставі якого винесене спірне рішення, перевіряючими був зафіксований факт порушення п.5,13 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг”, що виразилось у порушенні встановленого порядку використання розрахункової книжки (відсутня дата початку її використання) та у невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаної у розрахункових квитанціях, виданих з початку робочого дня на суму 1346,50грн.
Основним доводом, на який посилається ДПІ у відзиві на позов, що на момент перевірки їдальні, що належить СПД ОСОБА_1., у продажу перебувало пиво у пляшках. Його реалізація ніби- то у попередні дні підтверджується даними, зазначеними у розрахункових книжках.
В зв'язку з цим ДПІ вказує, що розрахунки при продажу платником єдиного податку продовольчих товарів і пива в пляшках і бляшаних банках при відсутності інших підакцизних товарів здійснюються на підставі п.1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000р. № 1336 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у редакції Закону України від 01.06.2000р. № 1776-Ш, тобто з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
ДПІ в м. Сімферополі вважає, що СПД ОСОБА_1. повинен був проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок з дотриманням встановленого порядку їх ведення, а також забезпечувати відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Однак, цей висновок ДПІ є помилковим, оскільки СПД ОСОБА_1. здійснює підприємницьку діяльність у громадському харчуванні відповідно до Указу Президента України від 28.06.99р. «Про спрощену систему оподатковування, обліку й звітності суб'єктів малого підприємництва», як платник єдиного податку, відповідно до заяви з 01.01.2006р.
Відповідно до п.6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
Таким чином, відповідно вказаної норми закону, суб'єкт підприємницької діяльності, що сплачує єдиний податок, може не застосовувати розрахункову книжку при продажу пива на розлив.
Вказівка ДПІ в м. Сімферополі на те, що на момент проведення перевірки у продажу перебувало пиво у пляшках, документально не підтверджується В акті перевірки від 29.04.2006р. відсутня.
Відповідач стверджує, що на момент проведення перевірки у продажу перебувало пиво в пляшках, але не наведено будь-якого обґрунтування , посилаючись лише на те, що реалізація пива в пляшках у попередні дні підтверджується даними, зазначеними в розрахунковій книжці. Але не вказано у який саме книжці ( її номер) не вказано.
В судовому засіданні були досліджені розрахункові книжки, вказані в акті перевірки, в яких , за доводами ДПІ, вказано про реалізацію пива у пляшках, однак ці твердження спростовуються представленими позивачем розрахунковими книжками, оскільки в них не вказано про продаж пива у пляшках.
Судом були залучені до участі у судовому засіданні свідки ОСОБА_3. та ОСОБА_4., які здійснювали перевірку.
Однак посилання перевіряючих не свідчать про наявність порушення, тому що вони підтверджують лише наявність пива у пляшках у торговому залі на столах, а пива у пляшках на торгівельному прилавку не бачили.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином ДПІ в м. Сімферополі не довела, що позивачем порушений Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Також відповідно п.3 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг”ДПІ застосовані штрафні санкції у сумі 340грн. за відсутність на реєстраційній сторінці розрахункової книжки дати початку її використання чим на думку ДПІ порушений Наказ ДПА України № НОМЕР_4 (п.9).
Дійсно, п. 9 Наказу ДПА України № НОМЕР_4 передбачає необхідність зазначення на реєстраційній сторінці розрахункової книжки дати початку її використання, але п.3 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” передбачає відповідальність у вигляді штрафу за використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки, яка відповідно п.3.1 Наказу № НОМЕР_4 повинна бути зареєстрованою в органах державної податкової служби, тоді як ДПІ не надано доказів, підтверджуючих відсутність реєстрації РК позивача в податковому органі.
Крім того, представлена позивачем розрахункова книжка зареєстрована в органах ДПІ.
В зв'язку з викладеним застосування штрафної санкції у сумі 340грн. є неправомірним.
Згідно із ч. 3 ст. 159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскільки ДПІ не представлені докази, підтверджуючі порушення позивачем ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, цей факт суд вважає недоведеним, а позов підлягаючим задоволенню.
Таким чином відповідач безпідставно застосовував санкції, передбачені п.1, 3 ст. 17, 22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Оскільки п. 2 ч. 3 розділу VII КАС України передбачено, що розмір судового збору визначається відповідно п.п. б п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, що дорівнює 3, 40 грн., зайво сплачене держмито у сумі 81,60 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України, відповідно до п.2 ст. 89 КАС України по його заяві.
Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40 грн. із Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частині постанови.
Постанова складена у повному обсязі 01.12.2006року.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. ч. 1 ст. 94,98,160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
1.Позов задовольнити.
2. Визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі № НОМЕР_1.
3. Стягнути з Державного бюджету України користь СПД ОСОБА_1 (м.Сімферополь, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_5) 3,40грн. судових витрат.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного господарського суду.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Маргарітов М.В.