АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 11-сс/796/1597/2013 Головуючий у І-й інстанції - Марченко М.В.
Категорія: ст. 303 КПК Доповідач: Одинець В.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
Головуючого, судді Одинця В.М.,
суддів Рибак І.О., Фрич Т.В.,
секретаря судового засідання Шиян М.М.,
за участю адвоката ОСОБА_1,
скаржника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 22.08.2013 року за № 755/20226/13-к, 1кс/755/1877/13
В С Т А Н О В И Л А:
Вказаною ухвалою скарга ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого Дніпровського РУ ГУ МВС України в Києві Чарупи Д.В. щодо неповернення тимчасово вилученого майна та зобов'язання вчинити певні дії на підставі ст. 304 ч. 2 п. 1 КПК України повернута особі, яка подала скаргу, в зв'язку з тим, що скарга подана особою, яка не входить до кола осіб, визначених в ч. 1 ст. 301 КПК України, а тому не являється суб'єктом оскарження рішення, дії чи бездіяльності слідчого чи прокурора під час досудового розслідування в рамках певного кримінального провадження.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляцію в якій просив ухвалу скасувати, а скаргу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про її розгляд.
Свої апеляційні вимоги ОСОБА_2 аргументує тим, що він є володільцем тимчасово вилученого майна, а саме, предметів та документів, які були вилучені під час проведення обшуку у жилому приміщенні за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1, які не мають відношення до кримінального провадження, в рамках якого було проведено обшук, та на вилучення яких суд не давав дозволу, а тому відповідно до положень п. 1 ст. 303 КПК України має право оскаржити бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.
Вказуючи, що кримінально-процесуальне законодавство не дає поняття «володільця тимчасово вилученого майна», а предмети та документи були вилучені за місцем проживання ОСОБА_2. що свідчить про те, що він являється їх володільцем та помилковість висновків суду першої інстанції.
Вислухавши доповідь судді, думку адвоката та скаржника, які вважають ухвалу слідчого судді незаконною а тому просять її скасувати, перевіривши та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів скарги ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність слідчого СВ Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві Чарупи Д.В. щодо неповернення тимчасово вилученого майна та зобов'язання вчинити певні дії в порядку гл. 26 КПК України, посилаючись на те, що 06 серпня 2013 року на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 01 серпня 2013 року було проведено обшук в квартирі АДРЕСА_1, в ході якого було вилучено речі, предмети, документи та грошові кошти, які не мають відношення до кримінального провадження №12013110040008235 від 17.05.2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 358 ч. 1, 361 ч. 2 КК України та на вилучення яких не надавався дозвіл слідчим суддею, відповідно до змісту вищезазначеної ухвали, у зв'язку з чим просить зобов'язати слідчого СВ Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві Чарупу Д.В. повернути речі, документи та грошові кошти, вилучені 06 серпня 2013 року під час обшуку квартирі АДРЕСА_1.
Як вказав в своїй ухвалі слідчий суддя від 01 08 2013 р. про дозвіл на проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1, в даній квартирі проживає ОСОБА_2 разом з дружиною, який являється одним із організаторів злочинної схеми, та зберігає в даній квартирі документи, гроші, бухгалтерську документацію та який знаходився в даній квартирі під час обшуку.
Із наведеного вбачається, що саме скаржник постійно проживає в даній квартирі разом із дружиною а отже він є тією особою, яка входить до кола осіб, визначених в ч. 1 ст. 301 КПК України, а тому являється суб'єктом оскарження рішення, дії чи бездіяльності слідчого чи прокурора під час досудового розслідування в рамках певного кримінального провадження.
Слідчий суддя дане питання взагалі не дослідив.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки слідчого судді про те що ОСОБА_2 не є особою що має право оскаржити дії слідчого судді є хибними та не відповідають фактичним обставинам справи, а також вимогам ст. 301 КПК України, а тому судове рішення прийняте за результатами розгляду скарги є незаконним та підлягає скасуванню
Керуючись ст.ст. 303-304, 376, 404-405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 22.08.2013 року за № 755/20226/13-к, 1кс/755/1877/13 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22.08.2013 року за № 755/20226/13-к, 1кс/755/1877/13, якою скарга ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого Дніпровського РУ ГУ МВС України в Києві Чарупи Д.В. щодо неповернення тимчасово вилученого майна та зобов'язання вчинити певні дії на підставі ст. 304 ч. 2 п. 1 КПК України повернута заявнику - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою повернути скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого Дніпровського РУ ГУ МВС України в Києві Чарупи Д.В. на новий судовий розгляд в той же суд, для розгляду по суті.
Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.
Судді:
_______________ _______________ __________________