АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 22-ц/744/8551/2013 Головуючий у 1-й інстанції - Бабій С.О.

Справа № 185/4322/13-ц Доповідач - Петренко І.О.

Категорія - 30

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 року

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Петренко І.О.

суддів - Котушенко С.П., Романюк М.М.

при секретарі - Філіповій К.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди спричиненої внаслідок ушкодженням здоров'я,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди спричиненої внаслідок ушкодженням здоров'я.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2013 року позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5500 грн.; вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні позову, оскільки рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що з 25.12.2000 по 11.04.2012 працював у ВСП "Шахта Ювілейна" Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" /а.с. 6-7/ зазначені факти сторонами визнано та не оспорювались. При виконанні трудових обов'язків позивач отримав професійні захворювання, про які зазначено в акті розслідування хронічного професійного захворювання від 22.01.2013 /а.с. 11/ Згідно із випискою із акту огляду Дніпропетровської обласної МСЕК №5 від 22.01.2013 /а.с. 11/ позивачу встановлено сукупно втрату професійної працездатності у розмірі 55 (п'ятдесят п'ять) відсотків первинно та визнано інвалідом другої групи. /а. с. 12/

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв'язку з тим, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов'язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відшкодування на користь позивача моральної шкоди з ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

Зупиненням, а в подальшому й скасуванням права громадян, що потерпіли від нещасних випадків на виробництві, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Присуджений розмір виплати судом першої інстанції належним чином вмотивований з урахуванням усіх обставин, що визнані судом істотними, відповідно до засад цивільного законодавства та ст.237-1 КЗпП України.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не вирішив питання про наявність факту заподіяння моральної шкоди, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно до ст.237-1 КЗпП України обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди судом першої інстанції обґрунтовано покладено на відповідача, з вини якого позивачеві було заподіяно моральну шкоду, пов'язану з виконанням ним трудових обов'язків, який не створив безпечних і нешкідливих умов праці та не приймав заходів для обмеження або зменшення впливу шкідливих факторів на своїх працівників.

Також неможна прийняти до уваги твердження відповідача, про не врахування судом першої інстанції пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки, згідно діючого законодавства на данні спірні правовідносини строк позовної давності не розповсюджується.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування в суді апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, колегія суддів вважає, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень по ним .

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Крім того приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

З'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями сторін.

Керуючись ч. 1 ст. 218, ст.ст. 303, 307, 308, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» - відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді