Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 вересня 2013 р. Справа № 805/11965/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Кравченко Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, -
встановив:
14 серпня 2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області (далі - Позивач або УПФУ) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - Відповідач), в якому просило стягнути з відповідача заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за перший квартал 2013 року в сумі 1 194,03 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ як платник єдиного внеску. За перший квартал 2013 року відповідач має заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1 194,03 грн.
Невиконання Відповідачем обов'язку щодо сплати єдиного внеску призводить до неповного надходження коштів до бюджету Пенсійного фонду України і впливає на своєчасність виплати пенсій, що має наслідком порушення конституційного права громадян на пенсійне забезпечення. На підставі викладеного просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання з'явився, у зв'язку з неявкою відповідача надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, одночасно вказавши, що наполягає на задоволення позовних вимог (а.с.18).
Про дату, час і місце судового розгляду відповідач повідомлений з дотриманням вимог ст.ст.33-36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), проте 31 серпня 2013 року поштове відправлення повернуто на адресу суду з відміткою підприємства зв'язку «за закінченням терміну зберігання» (а.с.17).
З огляду на положення ч.11 ст.35 КАС України, відповідно до якої у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином, суд вважав, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.
Діючи на підставі ч.ч.1,4 ст.122, ч.ч.4,6 ст.128 КАС України, суд вважав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних в ній доказів.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця Виконавчим комітетом Добропільської міської ради Донецької області 07 серпня 2011 року, що підтверджено відомостями Інформаційно-ресурсного центру «Пошук в ЄДР» (а.с.15-16).
З 08 липня 2011 року відповідач перебуває на обліку в УПФУ платник єдиного внеску за реєстраційним номером № 05-23-11-4990/05233, про що свідчать відомості картки страхувальника з «Реєстру страхувальників ДРСС» (а.с.10).
У зв'язку з наявністю у відповідача станом на 03 травня 2013 року недоїмки зі сплати єдиного внеску за перший квартал 2013 року 03 травня 2013 року УПФУ сформувало вимогу № Ф-519 про сплату недоїмки з єдиного внеску в сумі 1 194,03 грн. (а.с.8).
Наявність недоїмки зі сплати єдиного внеску відображена у картці особового рахунку платника єдиного внеску (а.с.7).
Вимога про сплату боргу від 03 травня 2013 року була надіслана на адресу відповідача рекомендованою поштовою кореспонденцією з повідомленням про вручення, проте поштове підправлення повернуто на адресу УПФУ з відміткою підприємства зв'язку «за закінченням терміну зберігання» (а.с.9).
Зміст картки особового рахунку фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування, свідчить про наявність у ОСОБА_1 станом на 12 вересня 2013 року недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 2 760,48 грн., у тому числі - за перший квартал 2013 року в розмірі 1 194,03 грн., стягнення якої є предметом спору по справі (а.с.19).
Докази, які б спростовували вказані обставини, суду не надані.
Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені норми права.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464).
Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону, ч.1 ст.2 Закону № 2464.
Окрім іншого, збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами: обов'язковості сплати; державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску; відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків, що передбачено ст.3 Закону № 2464.
Зі змісту п.4 ч.1 ст.4 Закону № 2464, відповідно до якого платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, слідує, що Відповідач належить до категорії платників єдиного внеску.
Відповідач як платник єдиного внеску зобов'язана своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, про що свідчать положення п.1 ч.2 ст.6 Закону № 2464.
Згідно з п.3 ч.1 ст.7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Відповідно до ч.11 ст.8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
П.5 ч.1 ст.1 Закону № 2464 визначено, що мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Розмір мінімальної заробітної плати у 2013 році визначений ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06 грудня 2012 року № 5515-VI, відповідно до якої мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить з 1 січня - 1147 гривень, з 1 грудня - 1218 гривень.
Мінімальний розмір єдиного внеску платників, які обрали спрощену систему оподаткування, у 2013 році складає з 1 січня - 398,01 грн., з 1 грудня - 422,65 грн.
Таким чином, мінімальний розмір єдиного внеску за перший квартал 2013 року становить 1 194,03 грн.
Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, ч.8 ст.9 Закону № 2464.
Не виконання цього обов'язку є підставою для стягнення сум єдиного внеску в судовому порядку.
За приписами ч.16 ст.25 Закону № 2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
З приводу наявності у УПФУ права на звернення до суду із вказаним позовом суд відзначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону № 2464, в редакції до 11 серпня 2013 року, завданнями Пенсійного фонду є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.
Абз.3 ч.2 ст.12 Закону № 2464, в редакції до 11 серпня 2013 року, передбачав, що Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску.
П.7 ч.1 ст.13 Закону № 2464, в редакції до 11 серпня 2013 року, визначав право Пенсійного фонду та його територіальних органів стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
За правилами ч.2 ст.25 Закону № 2464, в редакції до 11 серпня 2013 року, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Згідно з ч.4 ст.25 Закону № 2464, в редакції до 11 серпня 2013 року, територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04 липня 2013 року № 406-VII, який набрав чинності з 11 серпня 2013 року, повноваження щодо адміністрування єдиного внеску передані органам доходів і зборів.
Зокрема, згідно з положеннями ч.ч.1-2 ст.12 Закону № 2464 завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.
Право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску від органів Пенсійного фонду України передано органам доходів і зборів, що передбачено п.7 ч.1 ст.13 Закону № 2464.
Водночас відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04 липня 2013 року № 406-VII процедури адміністрування, які здійснюють органи доходів і зборів, встановлені цим Законом, поширюються на періоди до набрання чинності цим Законом.
Заходи адміністрування органами доходів і зборів здійснюються не раніше дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи».
Органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування.
Зважаючи на те, що предметом спору по справі є стягнення заборгованості з єдиного внеску за перший квартал 2013 року, а вимога про сплату боргу була сформована та надіслана відповідачу УПФУ в травні 2013 року, суд розцінює звернення позивача до суду із вказаним позовом як завершення розпочатої ним процедури адміністрування єдиного внеску.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2-15, 17-20, 69-72, 94, 98, 159-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
постановив:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області (ідентифікаційний номер 37755477) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за перший квартал 2013 року в сумі 1 194 (одна тисяча сто дев'яносто чотири) гривні 03 копійки.
Постанова прийнята, складена і підписана у нарадчій кімнаті 16 вересня 2013 року.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кравченко Т.О.