донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
17.09.2013 р. справа №905/2659/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: суддівРадіонової О.О. Зубченко І.В., Татенко В.М.
секретаря Федорової Ю.І.
від позивача:Берман Ю.А., представник за дов. від 25.12.12р. № 03-50
від відповідача:Шира О.І., представник за дов. від 19.08.13р. № 2012
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» м. Київ в особі територіального відділення безбалансове відділення №10004/0289 філії Донецького обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» м. Артемівськ, Донецької області
на рішення господарського суду Донецької області
від26.06.2013 року
у справі№905/2659/13 (суддя Соболєва С.М.)
за позовомКомунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Часовоярського регіонального виробничого управління КП «Компанія «Вода Донбасу» м. Часів Яр, Донецька область
до відповідача Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» м. Київ в особі територіального відділення безбалансове відділення №10004/0289 філії Донецького обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» м. Артемівськ, Донецької області
простягнення суми основного боргу у розмірі 41884,78грн., пені у розмірі 41884,78грн., процентів за користування коштами у розмірі 2152,29грн.
ВСТАНОВИВ:
12.07.2013 року Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу», м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Часовоярського регіонального виробничого управління КП «Компанія «Вода Донбасу» м. Часів Яр звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» м. Київ в особі територіального відділення безбалансове відділення №10004/0289 філії Донецького обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» м. Артемівськ про стягнення суми основного боргу за надані послуги з водопостачання у розмірі 41895,87грн., пені у розмірі 41895,78грн., процентів за користування коштами у розмірі 2152,76грн. (а.с.2-4).
29.05.2013р. позивач надав уточнену позовну заяву №03/1093 від 24.05.2013р., в якій просив стягнути з відповідача основний борг за надані послуги з водопостачання у розмірі 41884,78грн., пеню у розмірі 41884,78грн. та проценти за користування коштами у розмірі 2152,29грн. (а.с. 138-140)
Рішенням господарського суду Донецької області від 26.06.2013 року позовні вимоги були задоволені частково. Стягнуто з відповідача на користь Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Часовоярського регіонального виробничого управління КП «Компанія «Вода Донбасу» м. Часів Яр заборгованість у розмірі 41884,78грн., проценти за користування коштами у розмірі 2126,59грн. та судовий збір у розмірі 880,90грн. В задоволенні решти вимог відмовлено (а.с.142-146).
В обґрунтування прийнятого рішення господарський суд дійшов висновку про те, що зобов»язання по оплаті послуг з водопостачання відповідачем правомірно заявлені та доведені матеріалами справи, тому позовні вимоги у цій частині задоволені у повному обсязі. У задоволенні стягнення пені відмовлено з посиланням на ст.258 ЦК України. Щодо 3% річних, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення, посилаючись на помилковість визначення періоду нарахування, тому відсутність підстав для задоволення цих вимог позивача у повному обсязі.
Відповідач, Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» м.Київ в особі територіального відділення безбалансове відділення №10004/0289 філії Донецького обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» м.Артемівськ звернувся із апеляційною скаргою, в якій вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 26.06.2013р. підлягає скасуванню в частині стягнення основного боргу у сумі 41884,78грн., оскільки є необґрунтованим та незаконним саме в наведеній частині.
Зокрема, апелянт вважає, що суд, приймаючі оскаржуване рішення не визнав наявність рішення виконавчого комітету Артемівського району Донецької області Сіверської міської ради №55 від 27.04.2011р. безумовною підставою для здійснення заявленого перерахунку та таким, що не позбавляє сторін обов»язку щодо складання акту відсутності питної води, відповідно до п.3.19 Правил користування…. Також апелянт вважає, що акт відсутності води не є єдиним доказом, що доводить факт відсутності постачання води.
Апелянт просив скасувати рішення господарського суду Донецької області від 26.06.2013р. в частині стягнення основного боргу у сумі 41884,78грн. (а.с.156-159).
Представник апелянта у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив суд її задовольнити у повному обсязі.
Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу не подав, просив суд залишити без змін оскаржуване судове рішення, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв»язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.
01.05.2009 р. між Комунальним підприємством Компанія "Вода Донбасу" м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Часовоярського регіонального виробничого управління КП "Компанія "Вода Донбасу" (за договором - виробник, далі - позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», (за договором - споживач, далі - відповідач) був укладений договір на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення №559-Ч (далі - договір), за умовами якого виробник подає по своїм водопровідним мережам питну воду до водопровідного вводу споживача у межах погоджених розрахункових обсягів з урахуванням технічних можливостей виробника, а споживач сплачує послуги з централізованого питного водопостачання виробнику (а.с.8-11)
Виробник приймає та очищує господарсько-побутові та близькі до них за складом стічні води споживача, у межах погоджених розрахункових обсягах у межах можливо-допустимих концентрацій забруднюючих речовин, в т.ч. додаткових обсягів стічних вод, що потрапляють у періоди дощів та сніготанення у мережі водовідведення споживача, а споживач сплачує послуги по централізованому водовідведенню виробнику на умовах даного договору (п.1.2 договору).
Пунктом 2.2 договору сторони погодили розрахунковий об'єм спожитої води по філії 21/06 м. Часов Яру, що становить 0,001 тис.куб.м. на місяць протягом травня-грудня.
Споживач зобов'язаний за власний рахунок придбати та встановити у відповідності з технічними умовами, виданими виробником, прилади обліку питної води. Проектування, монтаж та експлуатація вузлів обліку виконується у відповідності до вимог ДБН по технічним умовам виробника. Прийом в експлуатацію вузлу обліку та його реєстрація здійснюється представниками виробника. Кількість води, використаної споживачем, визначається за показаннями повірених приладів обліку. За відсутності приладу обліку за погодженням з виробником обсяги водопостачання визначаються на підставі п.2.2. договору (п.2.3).
У випадку відсутності чи несправності приладу обліку з вини споживача, у тому числі несвоєчасного введення його в експлуатацію (з викликом представника виробника та складання акту), порушення цілісності пломб, втручання в його роботу, а також у випадку закінчення строку дії повірки приладу обліку - розрахунок витрат води визначається за пропускною властивістю труби вводу у точці підключення за швидкості руху води у ній 2м/сек. та дії її повного перерізу протягом 24 години на добу (п.2.5)
Згідно з п.2.6 договору кількість поданої води оформляється двостороннім актом-рахунком, завіреним підписами представників сторін та печаткою чи штампом один раз на місяць не пізніше 24 числа місяця, що триває.
Також виробник здійснює послуги централізованого водовідведення (п.1.2 договору) протягом всього періоду дії договору у межах обсягів, передбачених п.3.2 договору.
Сторони у п.3.2 договору погодили розрахунковий обсяг стічних вод, а саме 0,001 тис.куб.м. на місяць протягом травня-грудня.
Обсяг стічних вод, що потрапляють у каналізаційну мережу, визначається за кількістю води, яка потрапляє з комунального водопроводу чи місцевих джерел, за показаннями приладів обліку, а за відсутності останніх - за діючими нормами водоспоживання (п.3.3)
За неможливості вести облік скиду стоків за приладами обліку з причин, що не залежать від споживача, обсяг стоків визначається за середньодобовим обсягом стоків за попередні три розрахункових місяця. Даний порядок зберігається протягом не більше 1 місяця до встановлення споживачем справного приладу. Якщо протягом 1 місяця не буде встановлений справний прилад, обсяг стоків визначається згідно п.3.2 договору (п.3.4)
Кількість прийнятих виробником від споживача стічних вод оформлюється двостороннім актом-рахунком, завіреним підписами представників сторін та печаткою чи штампом, один раз на місяць не пізніше 24 числа місяця, що триває (п.3.5)
П»ятим розділом договору сторони визначали порядок розрахунків за послуги по централізованому водопостачанню та водовідведенню.
Так, надані виробником у відповідності з договором послуги з централізованого водопостачання та водовідведення споживач сплачує у відповідності з встановленими тарифами (п.5.1).
На момент підписання договору споживачем тариф на послуги питного водопостачання складає 3,75грн. за 1 м.куб. (без ПДВ), коефіцієнт коригування тарифу складає 1,317. На загальну суму нараховується ПДВ 20% (п.5.2)
Споживач здійснює поточні платежі за послуги за договором на умовах 100% передплати у строк до 5 числа поточного місяця. При цьому, розмір платежу визначається виходячи з вартості обсягу споживання послуг за минулий місяць (п.5.6).
Остаточний розрахунок за надані послуги за місяць, що сплинув, споживач здійснює самостійно на підставі підписаного сторонами акту-рахунку платіжним дорученням, з урахуванням поточних оплат, але не пізніше ніж через 3 банківських дні після підписання акту (п.5.7).
Споживач зобов»язаний щомісячно підписувати акт-рахунок, який фіксує кількість поданої води і прийнятих стічних вод. При нез'явленні представника споживача до вказаного строку чи необґрунтованій відмові ним від підпису акту-рахунку, акт-рахунок в односторонньому порядку підписується виробником на підставі даних приладів обліку чи п.п. 2.2, 3.2 договору, один екземпляр акту-рахунку у триденний строк направляється споживачу як підстава для оплати (п.6.4.1)
Виробник зобов»язаний надавати споживачу достовірну інформацію про зміни вартості і порядку надання послуг з централізованого комунального водопостачання і водовідведення шляхом публікації об»яв у ЗМІ (п.6.5.2)
Додатковою угодою №1 від 28.12.2009р. до договору №559-Ч від 01.05.2009р. сторони погодили розрахунковий обсяг води, що споживається, з січня по грудень у обсязі 0,001 тис.куб.м. на місяць (п.2.2.). Також сторонами викладений п.10.2., згідно якого споживач довіреністю (наказом, чи розпорядженням тощо) уповноважує від свого імені посадову особу, відповідальну за належний стан та експлуатацію мереж, приладів обліку, збереженість пломб, підписання актів, передбачених договором. У випадку відсутності повноваженого представника споживача чи неповідомлення про його заміну чи втрату повноважень акт, оформлений виробником, є оформленим належним чином. У випадку непогодження з даними, вказаними в акті, споживач зобов'язаний надати заперечення у письмовому вигляді (а.с.12).
Там же сторонами продовжено дію договору до 31.12.2010р. (п.11.1.) (а.с. 12).
Додатковими угодами №2 від 29.10.2010р. та №3 від 30.12.2010р. до договору №559-Ч від 01.05.2009р. сторони погодили розрахункові обсяги води, що споживається (0,001 тис.куб.м. на місяць протягом січня-грудня) та обсяг стічних вод (0,001 тис.куб.м. на місяць протягом січня-грудня) (а.с.13-15).
Додатковою угодою №3 від 30.12.2010р. до договору №559-Ч від 01.05.2009р. сторонами продовжено його дію до 31.12.2011р.
Додатковою угодою №4 від 30.12.2011р. до договору №559-Ч від 01.05.2009р. сторонами погоджений розрахунковий обсяг води, що споживається та обсяг стічних вод на 2012 рік, що складає 7 куб.м. на місяць по ТБО №21/06 по вул. Комсомольській,4 у м. Часів Яр, вул. Комсомольська, 4 та 10 куб.м. на місяць по ТБО №21/0105 у м. Сіверськ, вул. Садова, 38. (а.с. 16-17)
Там же сторонами викладено п.2.5 договору у новій редакції а саме: «у випадку відсутності чи несправності приладу обліку з вини споживача, в тому числі несвоєчасного введення його в експлуатацію (з викликом представника споживача та складанням акту), порушення цілісності пломб, втручання в його роботу - розрахунок витрат води визначається за пропускною властивістю труби вводу у точці підключення при швидкості руху води в ній 2 м/сек. та дії її повного перерізу протягом 24 години на добу».
У випадку закінчення строку дії повірки приладу споживач зобов'язаний звернутися до виробника з заявою про необхідність виведення з експлуатації приладу обліку на період проведення повірки. За період повірки приладу обліку води, але не більше 1 міс., розрахунок за спожиту воду здійснюється за середньодобовими витратами за попередні два розрахункових місяці.
У випадку не проведення своєчасної повірки приладу обліку та не введення його в експлуатацію протягом місяця після зняття приладу обліку води на повірку чи після закінчення міжповірочного інтервалу видатки води визначаються за пропускною властивістю туби вводу у точці підключення при швидкості руху води в ній 2м/сек. та дії її повного перерізу протягом 24 години на добу».
Розділ 2 Договору, зокрема, доповнений п.2.10, згідно якого при необґрунтованій відмові споживача від підпису акту-рахунку, споживач складає односторонній акт-рахунок, один екземпляр якого у 3-денний строк направляється споживачу, який є підставою для оплати.
Пункти 5.2., 5.3. Договору викладені сторонами у новій редакції: п.5.2. На момент підписання даної угоди тариф на послуги з питного водопостачання складає 5,3 грн. за 1 куб.м. (без ПДВ). На загальну суму нараховується ПДВ 20% п.5.3. На момент підписання дійсної угоди тариф на послуги водовідведення складає 4,49 грн. за 1 куб.м. (без ПДВ). На загальну суму нараховується ПДВ 20%.
Сторонами також внесені зміни до п.7.2. Договору, який викладено у наступній редакції: за несвоєчасну оплату (несплату) послуг у строки, передбачені п.5.6. та п.5.7. договору, споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Строк договору продовжений до 31.12.2012р. згідно внесених змін до п.11.1.
Додатковою угодою №5 від 10.03.2012р. до Договору №559-Ч від 01.05.2009р. викладено преамбулу договору у новій редакції та змінено найменування споживача, а саме Відкрите акціонерне товариство "Державний Ощадний банк України" на Публічне акціонерне товариство "Державний Ощадний банк України" (а.с.18).
З матеріалів справи вбачається, 27.01.2011р. позивачем, Часовоярським регіональним виробничим управлінням КП "Компанія "Вода Донбасу" було видано відповідачу припис № 248 про встановлення виправного та повіреного приладу обліку води, у відповідності з технічними умовами, виданими Часовоярським РПУ до 01.03.2011р. У випадку невиконання вказаних вимог споживання води вважатиметься безобліковим та розраховуватиметься за пропускною властивістю труби вводу у точці підключення за швидкості руху води в ній 2м/сек. та дії її повним перерізом протягом 24 години на добу (а.с 121).
Станом на 01.03.2011р. у встановлений строк відповідачем прилад обліку встановлений не був.
30.03.2011р. Часовоярським регіональним виробничим управлінням КП "Компанія "Вода Донбасу" на адресу відповідача був направлений лист №15/1034, яким було повідомлено, у зв»язку з невиконанням припису №278 від 27.01.2011р. про встановлення приладу обліку води, розрахунок води у ТВБВ №21/0105 (м.Сіверськ, вул.Садова,38) з 01.04.2011 року буде визначатись згідно п.2.5 договору.
03.06.2011 року відповідач звернувся до позивача з заявою про опломбування приладу обліку води.
У відповідь Часовоярським регіональним виробничим управлінням КП "Компанія "Вода Донбасу" відповідачу 08.06.2011р. був направлений лист №15/1762, у якому зазначалось, що вимоги щодо погодження технічної документації не виконані, прилад обліку води не може бути прийнятий до експлуатації через відсутність погодження технічної документації.
У матеріалах справи наявний Акт про не допуск до приладів обліку чи до водопровідно-каналізаційним мережам від 01.07.2011р., з якого вбачається, що представники Часовоярського РПУ КП "Компанія "Вода Донбасу" для проведення обстеження мереж водопостачання та водовідведення споживача, а також приладів та пристроїв на них, контролю раціонального водоспоживання (передбачено п.6.3.1., п.6.4.3. договору на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення від 01.05.2009р. №559) не були допущені до приладів обліку до водопровідно-каналізаційним мережам для проведення опломбування запірної арматури споживача за договором №559. Вказаний акт підписаний представниками КП "Компанія "Вода Донбасу", Часовоярське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства (контролер Северіна Л.О., слюсар Сокол В.В.), свідками Нерубацькою А.О., Штепою О.В. Представник відповідача Савельєва Л.М. від підпису акту відмовилась (а.с 118-119).
Згідно наказу Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" №261 від 02.10.2008р. «Про коригування тарифів на послуги з водопостачання КП «Компанія «Вода Донбасу», який міститься у матеріалах справи, застосовано розрахунковий груповий індекс у розмірі 1,317 при коригуванні тарифів на послуги з питного водопостачання для інших споживачів, що надаються Комунальним підприємством "Компанія "Вода Донбасу", затверджених рішенням Донецької обласної ради від 25.01.2008 №5/14-431 (а.с. 123).
В матеріалах справи наявні Акти-рахунки №559 від 17.06.2011р., №559 від 16.05.2011р., №559-ч від 14.08.2011р., №559-ч від 24.07.2011р. (а.с.18-22).
Акти-рахунки №559 від 17.06.2011р. та №559 від 16.05.2011р. підписані обома сторонами.
На виконання умов договору, Акт-рахунок №559-ч від 14.08.2011р. направлений позивачем відповідачу, що підтверджується квитанцією УДППЗ "Укрпошта" №0193494 від 13.09.2011р., Акт-рахунок №559-ч від 24.07.2011р. направлений згідно квитанції УДППЗ "Укрпошта" №0187940 від 03.08.2011р. (а.с. 115,117).
Як зазначає позивач, відповідачем не було встановлено протягом спірного періоду виправного та повіреного приладу обліку води, у відповідності з технічними умовами, виданими Часовоярським РПУ та станом на 28.03.2013р., з урахуванням уточненої позовної заяви від 24.06.2013р., сума основного боргу за надані послуги з водопостачання за період з травня 2011 року по серпень 2011 року складає 41884,78грн.
Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем за надані послуги водопостачання, позивач звернувся до господарського суду із вимогою про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 41884,78 грн., пені за кожен день прострочки, але не більше 100% загальної суми боргу у розмірі 41884,78грн. та процентів за користування коштами у розмірі 2152,29грн.
Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності нарахування та стягнення суми боргу за безоблікове споживання води згідно договору на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення.
Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України „Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002р. № 2918-Ш (далі - Закон України № 2918), Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р. (далі по тексту -Правила користування).
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.
При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 19 Закону України № 2918 послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов»язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення.
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Остаточний розрахунок за надані послуги за місяць, що сплинув, споживач здійснює самостійно на підставі підписаного сторонами акту-рахунку платіжним дорученням, з урахуванням поточних оплат, але не пізніше ніж через 3 банківських дні після підписання акту (п.5.7 договору).
Споживач зобов»язаний щомісячно підписувати акт-рахунок, який фіксує кількість поданої води і прийнятих стічних вод. При нез'явленні представника споживача до вказаного строку чи необґрунтованій відмові ним від підпису акту-рахунку, акт-рахунок в односторонньому порядку підписується виробником на підставі даних приладів обліку чи п.п. 2.2., 3.2. договору, один екземпляр акту-рахунку у триденний строк направляється споживачу як підставу для оплати (п.6.4.1 договору).
Правилами №190 визначено порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України для виробників послуг централізованого постачання та осіб, що приєднані до системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України, та з якими виробником укладено договір на отримання питної води та скидання стічних вод.
Згідно з п. 2.1 Правил № 190 договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до законів України «Про питну воду та питне водопостачання та «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно п.3.3 Правил №190 у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.
Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць (п.3.4 Правил користування.).
Як вже зазначалось вище, відповідачем не було встановлено протягом спірного періоду виправного та повіреного приладу обліку води у відповідності з технічними умовами, виданими Часовоярським РПУ, у зв»язку з цим та з врахуванням п.2.5 в редакції Додаткової угоди №4 від 30.12.2011р. до договору №559-Ч від 01.05.2009р., за останнім рахується заборгованість за надані послуги з водопостачання за період з травня 2011 року по серпень 2011 року, яка складає 41884,78грн.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду щодо здійснення позивачем розрахунку водоспоживання відповідачу розрахунковим шляхом у відповідності з п.3.3 Правил № 190.
Оскільки відповідач свої обов»язки з урахуванням вимог договору не виконав, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з централізованого питного водопостачання у розмірі 41884,78грн., розмір якої доведений та підтверджений документально.
Втім, відповідач заперечує проти наявності заборгованості, посилаючись на рішення виконавчого комітету Артемівського району Донецької області Сіверської міської ради №55 від 27.04.2011р.
Проте, колегія суддів вважає, що з цим не можна погодитися з наступного.
Згідно п.3.18 Правил №190 при відсутності засобів обліку у випадках перерв у водопостачанні тривалістю понад 6 годин на добу при цілодобовому водопостачанні або більше трьох діб на місяць у разі подачі води за добовим графіком розрахунок за відпущену воду здійснюється за нормативами водоспоживання, які перераховуються на фактичний час подачі води. Факт відсутності питної води встановлюється споживачами та представниками виробника і фіксується відповідним актом.
Вказана вище норма вимагає наявність акту, який підтверджує факт відсутності питної води, складений за волевиявленням як споживача, так і виробника.
Колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи не має означеного акту та відсутні будь-які докази звернення відповідача до позивача щодо вжиття заходів для його складання і підписання сторонами.
Наявність рішення виконавчого комітету Артемівського району Донецької області Сіверської міської ради №55 від 27.04.2011р. не є безумовною підставою для здійснення заявленого перерахунку та не позбавляє сторін обов'язку щодо складання акту фактичної подачі води.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача проценти за користування коштами в сумі 2895грн.82коп., нараховані за період з 01.06.2011р. по 01.04.2013р., обґрунтовуючи цю вимоги, посилаючись на норму ст. 625 ЦК України
Враховуючи п.2.10, п.3.5, п.5.7., п.6.4.1. Договору №559-Ч від 01.05.2009р.та приписи розділу 4 наказу Міністерства транспорту та зв'язку №1149 від 12.12.2007р. "Про затвердження нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів", прострочення зі сплати наданих послуг позивачем за липень 2011р. за актом-рахунком №559-ч від 24.07.2011р. у відповідача розпочалось з 11.08.2011р., за серпень 2011р. за актом-рахунком №559-Ч від 14.08.2011р. відповідно з 21.09.2011р.
Обов'язок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням зокрема, процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (п.2.).
З огляду на арифметичну помилку позивача, господарський суд Донецької області вимогу про стягнення з відповідача 3% річних задовольнив частково, у сумі 2126,59грн.
Перевіривши розрахунок 3% річних за актом-рахунком №559-ч від 14.08.2011р. за період нарахування з 21.09.2011р. по 01.04.2013р. та за актом-рахунком №559-ч від 24.07.2011р. за період нарахування з 11.08.2011р. по 01.04.2013р., судом апеляційної інстанції встановлено, що позовні вимоги в цій частині вірно задоволені місцевим господарським судом.
Щодо позовних вимог стосовно стягнення пені в сумі 41884,78грн., колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором згідно п.2 ст. 193 ГК України.
Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання згідно вимог п. 1 ст. 230 ГК України.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою та іншими видами забезпечення згідно ч. 1 ст.546 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання ( ч. 2 ст. 549 ЦК України).
Стаття 232 Господарського кодексу України передбачає порядок застосування штрафних санкцій, зокрема пункт 6 встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно п.7.2 договору в редакції Додаткової угоди №4 від 30.12.2011р., за несвоєчасну оплату (несплату) послуг у строки, передбачені п.5.6. та п.5.7. договору, споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Приймаючи до уваги наведене те, що матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача за договором №559-ч від 01.05.2009р. у розмірі 41884,78грн. за період з травня 2011 року по серпень 2011 року, то періодами для нарахування пені за спірним актами-рахунками є: за травень 2011р. (Акт-рахунок №559 від 16.05.2011р. - 20.05.2011р. по 20.11.2011р., за червень 2011р. (Акт-рахунок №559 від 17.06.2011р. - 21.06.2011р. по 21.12.2011р., за липень 2011р. (Акт-рахунок №559-ч від 24.07.2011р. - 11.08.2011р. по 11.02.2012р. та за серпень 2011р. (Акт-рахунок №559-ч від 14.08.2011р.) - 21.09.2011р. по 21.03.2012р.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 258 ЦК України визначена спеціальна позовна давність.
Частиною другою статті 258 ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно ч. 3 та 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідач у доповненнях та уточнення до відзиву №2036 від 28.05.2013р. просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 41895,87грн. у зв'язку з тим, що позивачем пропущений строк позовної давності щодо позовних вимог в цій частині.
Враховуючи те, що позов подано до суду 10.04.2013р., що підтверджується календарним штемпелем на поштовому конверті, а спеціальна позовна давність складає один рік, то за вищевказаною вимогою вона сплинула 22.03.2013р.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що у даному випадку підстав для застосування до відповідача пені відповідно до п.7.2 договору не вбачається у зв»язку з пропуском строку позовної давності.
Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, не спростовують висновок суду першої інстанції, тому колегією суддів до уваги не приймаються.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду першої інстанції, в зв»язку з чим Донецький апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та його скасування.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статями 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» м.Київ в особі територіального відділення безбалансове відділення №10004/0289 філії Донецького обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» м.Артемівськ, Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 26.06.2013р. по справі №905/2659/13 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 26.06.2013р. по справі №905/2659/13 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий О.О.Радіонова
Судді І.В.Зубченко
В.М.Татенко
Надр.5 прим:1 -у справу; 2 -позивачу;3 -відповідачу;4 - ДАГС;5-ГС Донецької обл.