Справа № 406/4635/13

Провадження № 22ц/782/3123/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі

головуючого - судді Авалян Н.М.

суддів - Максюти І.О., Туренка С.І.,

за участю секретаря - Вєсєлова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Луганської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Алчевського міського суду Луганської області від 14 червня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_3, про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИЛА :

Позивачка звернулась до суду 13 червня 2013 року з позовом, в якому просила стягнути з відповідача ОСОБА_1 на її користь 450 946,12 грн. за невиконання зобов'язань за договором позики.

Одночасно позивачкою була подана заява про забезпечення позову.

14 червня 2013 року судом першої інстнації було відкрите провадження у справі та розглянута заява про забезпечення позову.

Оскаржуваною ухвалою суд забезпечив позов ОСОБА_2 шляхом заборони дій по відчуженню нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, просить її скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Судова колегія, заслухавши доводи представників сторін, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, питання про забезпечення позову було вирішене судом з порушеннями норм Цивільного процесуального кодексу України, які полягають у наступному.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст.209 ЦПК України і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.

Зазначеним вимогам процесуального закону оскаржувана ухвала у повному обсязі не відповідає.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд першої інстанції правильно керувався правилами ст.ст.151-153 ЦПК України, але не навів мотивів, за яких дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

При цьому поза увагою суду залишилась та обставина, що нерухоме майно, щодо якого накладено заборону відчуження, не є спірним майном, а також не є власністю відповідача. Право власності на вказаний об'єкт нерухомості зареєстроване за третьою особою ОСОБА_3, до якої позов не заявлявся.

Крім того, суд забезпечив позов у спосіб, про який не просила позивачка. В заяві про забезпечення позову позивачка просила забезпечити позов шляхом накладання арешту на все рухоме та нерухоме майно відповідача, в тому числі й на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 (а не АДРЕСА_1, як про це зазначено в ухвалі суду).

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про порушення судом першої інстанції порядок розгляду питання щодо забезпечення позову, що є підставою для скасування ухвали та передачі питання на новий розгляд до суду першої інстанції. відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України.

При повторному розгляді питання про забезпечення позову суду першої інстанції слід усунути зазначені порушення норм процесуального права, а також врахувати вимоги ч.2 ст.151, ч.8 ст.153 ЦПК України - перевірити чи відповідає заява про забезпечення позову за своїм змістом вимогам закону та чи сплачений позивачкою судовий збір за розгляд заяви про забезпечення позову за ставкою, встановленою п/п.13 п.1 ч.2Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.307 ч.2 п.4, ст.312 ч.1 п.3, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Алчевського міського суду Луганської області від 14 червня 2013 року скасувати і передати питання щодо забезпечення позову на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та окремому касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді: