КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-6489/11 Головуючий у 1-й інстанції: Віговський С.І. Суддя-доповідач: Маслій В.І.

У Х В А Л А

Іменем України

09 вересня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Маслія В.І.,

суддів: Коротких А.Ю., Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Сквирському районі Київської області на постанову Сквирського районного суду Київської області від 18 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Сквирському районі Київської області про зобов'язання перерахувати пенсію, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до УПФУ в Сквирському районі Київської області, про зобов'язання провести перерахунок та виплату доплат, передбачених ст. ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з моменту звернення до відповідача.

Постановою Сквирського районного суду Київської області від 18 жовтня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є інвалідом 2 групи, віднесений до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи потерпілим, та отримує пенсію та часткову доплату за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначену у відповідності до ст. ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі по тексту - Закон).

У відповідності до ст. 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам ІІ групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 75 % мінімальної пенсії за віком…

Частиною 4 ст. 54 зазначеного вище Закону передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;

Всупереч ст. ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до ПКМУ № 654 від 16.07.2008 року та № 523 від 30.05.1997 року, а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.

З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з ПКМУ відповідач не правомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. ст. 50, 54 зазначеного Закону.

Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (ч. 1 ст. 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

В свою чергу, чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого даною правовою нормою, мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Сквирському районі Київської області - залишити без задоволення.

Постанову Сквирського районного суду Київської області від 18 жовтня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Маслій В.І.

Судді: Коротких А. Ю.

Чаку Є.В.