ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2006 р. | № 06-05/1909 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Самусенко С.С. - головуючого, Козир Т.П., Плюшка І.А. |
розглянувши матеріали касаційної скарги | ТОВ “Центр “БІТМ” |
на рішення | господарського суду Черкаської області від 11 жовтня 2005 року |
та постанову | Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22 березня 2006 року |
у справі | № 06-05/1909 |
господарського суду | Черкаської області |
за позовом | Відділу управління комунальною власністю міста Ватутіно |
до | ТОВ “Центр “БІТМ” |
про | стягнення 531 грн. 48 коп. |
за зустрічним позовом | ТОВ “Центр “БІТМ” |
до | Відділу управління комунальною власністю міста Ватутіно |
про | стягнення 5 008 грн. 66 коп. |
за участю представників | сторін |
від позивача – від відповідача – | Гринищенко Н.Г., Калінів О.В. |
В С Т А Н О В И В:
Відділ управління комунальної власності міста Ватутіно звернувся до господарського суду Черкаської області із позовом про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 516 грн. 81 коп. та пені в сумі 14 грн. 67 коп. за договором №103 від 01 жовтня 2003 року оренди комунального майна на приміщення “Вагова” та за договором № 98 від 01 серпня 2003 року на оренду квасозасолочного приміщення овочевої бази.
У доповненні до первісного позову відділ управління комунальної власності міста Ватутіно збільшив позовні вимоги до суми 876 грн. 48 коп. боргу та пені.
Заперечуючи проти позову, ТОВ “Центр Бітм” заявив зустрічний позов про стягнення збитків у сумі 4 305 грн. 00 коп. виплаченої заробітної плати працівникам охорони, 704 грн. 66 коп. сплаченої позивачеві орендної плати.
У доповненні до зустрічного позову ТОВ “Центр Бітм” збільшив розмір позову та просив стягнути 7 380 грн. 00 коп. виплати заробітної плати за охорону, 937 грн. 07 коп. сплаченої позивачеві орендної плати, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що приміщення, які орендуються, знаходяться у неналежному стані і не використовуються.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 17 січня 2005 року первісний та зустрічні позови задоволено частково.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17 березня 2005 року вказане рішення скасовано та прийнято нове, яким первісний позов задоволено частково, в задоволені зустрічного позову - відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 12 липня 2005 року рішення та постанову господарських судів першої та апеляційної інстанції скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 11 жовтня 2005 року у справі № 06-05/1909 (суддя Анісімов І.А.) первісний позов задоволено частково, стягнуто 423 грн. 21 коп. основного боргу, 36 грн. 25 коп. пені та судові витрати, в задоволені решти вимог - відмовлено; зустрічний позов задоволено частково - стягнуто з відповідача на користь позивача по зустрічному позову 388 грн. 46 коп. основного боргу, 28 грн. 56 коп. пені та судові витрати, в задоволені решти вимог - відмовлено.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22 березня 2006 року (колегія суддів: Швець В.О., судді Рибченко А.О., Федоров М.О.) у справі №06-05/1909 рішення господарського суду Черкаської області від 11 жовтня 2005 року по справі № 06-05/1909 скасовано частково з прийняттям нового рішення; первісний позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ “Центр Бітм” на користь Відділу управління комунальною власністю міста Ватутіно 811 грн. 67 коп. основного боргу, 10 грн. 63 коп. пені, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.
У поданій до Вищого господарського суду України касаційній скарзі ТОВ “Центр “БІТМ” просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 11 жовтня 2005 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22 березня 2006 року у справі № 06-05/1909 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу за первісним позовом Відділу управління комунальною власністю міста Ватутіно у задоволенні позову та задовольнити вимоги ТОВ “Центр “БІТМ”.
Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що зазначені судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, вказує на ст.ст. 43, 101 ГПК України, ст. 13, 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ст. 262 ЦК УРСР, ст. 266 ЦК України.
Вищим господарським судом України ухвалою від 28 вересня 2006 року у справі №06-05/1909 порушено касаційне провадження.
Розпорядженням Першого заступника Голови Вищого господарського суду України Демченка С.Ф. від 20 листопада 2006 року у справі № 06-05/1909 змінено та призначено наступний склад колегії суддів: Самусенко С.С. –головуючий (доповідач), судді Козир Т.П., Плюшко І.А.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права місцевим та апеляційним господарськими судами, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі відповідно до ст.18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
Строки внесення орендної плати визначаються у договорі відповідно до ст.19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
Відповідно до ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що правовідносини між сторонами врегульовано договором № 98 від 01 серпня 2003 року оренди приміщення квасозасолочного цеху овочевої бази площею 167,4 кв.м., що знаходиться за адресою м. Ватутіно, вул. Островського, 1/2, відповідно до п.3.2 якого орендна плата становить 84,06 грн., яка повинна сплачуватися до 20-го числа наступного місяця, з урахуванням індексу інфляції поточного місяця, та договором оренди № 103 від 01 жовтня 2003 року приміщення “Вагова” овочевої бази площею 28,5 кв. м, що знаходиться за адресою м. Ватутіно, вул. Островського, 1/2, за п.3.2 якого орендна плата становить 37 грн. 98 коп., яка повинна сплачуватись до 20-го числа наступного місяця з урахуванням індексу інфляції поточного місяця.
01 серпня 2003 року на виконання умов договору № 98 між сторонами підписано акт прийму-передачі орендованого приміщення, в якому вказано, що приміщення потребує капітального та поточного ремонту.
01 жовтня 2003 року на виконання умов договору №103 сторонами складено акт прийму-передачі орендованого приміщення, в якому вказано, що приміщення потребує поточного ремонту.
Судами встановлено, що відповідач має заборгованість за оренду будівлі квасозасолочного цеху згідно договору № 98 від 01 серпня 2003 року та за оренду приміщення “Вагова” згідно договору № 102 від 01 жовтня 2003 року в розмірі 811 грн. 67 коп., що не заперечує відповідач.
Згідно ст.161 ЦК УРСР зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, відповідно до вказівок закону, договору.
Аналогічну норму містить стаття 526 ЦК України.
Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає вірним висновок апеляційної інстанції, що посилання відповідача на несвоєчасне виставлення рахунків є безпідставним, оскільки згідно п.3.2 договору відповідач повинен самостійно перераховувати орендну плату до 20-го числа наступного місяця, зобов`язання своєчасно вносити оренду плату передбачено п. 4.2. Договору.
З урахуванням вищенаведеного колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком апеляційної інстанції в тому, що позов про стягнення орендної плати є законним.
Згідно Договорів №98, №103 відповідач також зобов`язаний, зокрема, забезпечувати утримання орендованого майна в належному технічному та санітарному стані, приймати міри по збереженню орендованого майна.
Судом апеляційної інстанції вірно прийнято до уваги, що укладаючи договір оренди комунального майна, здійснюючи підприємницьку діяльність, відповідач, діяв на власний ризик згідно ст.1 Закону України “Про підприємництво”, за умовами договорів оренди та актів приймання передачі приміщень знав стан приміщень, які приймаються в оренду на момент укладання вищевказаних договорів.
Судами вказано, що стан приміщень ТОВ “Центр “БІТМ” задовольняв, що підтверджується фактом оплати орендної плати за орендоване майно на протязі серпня 2003 року - лютого 2004 року.
Судами встановлено, що доказів звільнення приміщення квасозасолочного цеху площею 126,3 кв. м, доказів звернення до орендодавця з боку орендаря щодо дозволу на проведення капітального ремонту орендованих приміщень ТОВ “Центр “БІТМ” судам попередніх інстанцій не надано.
Відповідно до п.4.7 договорів оренди між сторонами орендар на протязі місяця після підписання договору оренди зобов`язаний укласти договори з усіма комунальними службами, про що повідомити орендаря.
Судами встановлено, що доказів таких повідомлень орендарем не подано.
Орендар зобов`язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню відповідно до ст.18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
Під збитками відповідно до ст.203 ЦК УРСР розуміються зроблені кредитором витрати, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов`язання було виконано боржником.
За ст.22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
З огляду на вищенаведене апеляційним господарським судом, з постановою якого колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується, визначено, що витрати на охорону орендованого майна не є збитками, а тому вимога про їх відшкодування на користь ТОВ “Центр “БІТМ” задоволенню не підлягає.
За ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі фактичних встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи, оскільки ТОВ “Центр “БІТМ” надано в користування приміщення згідно договору оренди комунального майна № 98 від 01 серпня 2003 року та договору оренди № 103 від 01 жовтня 2003 року, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційної інстанції, що згідно умов вищезазначених договорів і за законодавством України позовні вимоги Відділу управління комунальною власністю міста Ватутіно про стягнення орендної плати в сумі 811 грн. 67 коп. та пеня за невчасне виконання зобов`язання згідно здійсненого перерахунку апеляційним господарським судом у відповідності до вимог ч.2 ст.258 ЦК України та ч.6 ст.232 ГК в сумі 10 грн. 63 коп. підлягають задоволенню.
Виходячи із вищенаведених досліджених та встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки апеляційного господарського суду правомірними, підстави для задоволення вимог ТОВ “Центр “БІТМ” відсутні, тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України , Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ “Центр “БІТМ” залишити без задоволення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22 березня 2006 року у справі № 06-05/1909 залишити без змін.
Головуючий суддя С. Самусенко
Судді: Т. Козир
І. Плюшко