ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2006 р. | № 42/172 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Кривди Д.С., |
суддів: | Жаботиної Г.В., Уліцького А.М. |
розглянувши касаційну скаргу | Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва “Печерськжитло” |
на постанову | від 07.09.06 Київського апеляційного господарського суду |
та на рішення | від 16.05.06 |
у справі | №42/172 |
господарського суду | м. Києва |
за позовом | ТОВ “Українсько-німецька клініка” |
до | Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва “Печерськжитло” |
про | усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою |
за участю представників сторін |
від позивача: | Джулай В.Є., дов. |
від відповідача: | Онопрієнко О.П., Ковтун Т.О., дов. |
ВСТАНОВИВ:
ТОВ “Українсько-німецька клініка” звернулось до господарського суду м. Києва за позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва “Печерськжитло” про звільнення відповідачем земельної ділянки від встановлених шлагбаумів в кількості двох штук у дворі будинку №67/7 по вул. Червоновармійській в м. Києві та приведення її в попередній придатний для пересування стан.
Позов мотивовано тим, що невідомими особами встановлено шлагбауми в кількості 2 штук на вказаній земельній ділянці, які унеможливлюють проїзд автотранспорту, проте відповідач не вжив жодних заходів щодо їх усунення.
Рішенням від 16.05.06 господарський суд м. Києва (суддя Паламар П.І.) позов задовольнив, зобов’язавши відповідача усунути перешкоди в користуванні позивачем спірною прибудинковою земельною ділянкою шляхом знесення розміщених на внутрішньому подвір’ї будинку двох шлагбаумів.
Постановою від 07.09.06 Київський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: Отрюх Б.В. –головуючого, Тищенко А.І., Верховець А.А.) рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Ухвалою від 16.11.06 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, в якій заявлені вимоги про скасування рішення і постанови та припинення провадження у справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що спірні шлагбауми було встановлено мешканцями будинку по вул. Червоноармійська, 67/7 у м. Києві у 1999-2000р.р., а відтак щодо вимог про усунення цих шлагбаумів сплив строк позовної давності. Також касатор посилається на неврахування судами того, що встановлення шлагбаумів на прибудинковій території здійснено з метою забезпечення безпеки життя та здоров’я мешканців будинку.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що позивач є власником нежитлового приміщення у будинку 67/7 по вул. Червоноармійській у м. Києві відповідно до договорів купівлі-продажу б/н від 25.06.99 та №671 від 21.07.04.
Обслуговування, експлуатація, ремонт вказаного приміщення, утримання прибудинкової території здійснюється відповідачем на підставі укладеного з позивачем договору №32-11-04 від 23.07.04 про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг.
На прибудинковій території вказаного будинку було встановлено два шлагбауми, які перешкоджають вільному проїзду до приміщень позивача санітарного, аварійного та іншого автотранспорту.
Забезпечення наявності проїздів чи смуг, придатних до проїзду пожежних машин передбачено ДБН В.2.2.-10.-2001 “Заклади охорони здоров’я”, ДБН В 1.1-7-2002 “Пожежна безпека об’єктів будівництва”, ДБН В.2.2.-15-2005 “Житлові будинки. Основні положення”.
Стаття 1 ГПК України передбачає право звернення до господарського суду відповідних осіб за захистом порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про задоволення позову про усунення перешкод у користуванні спірною прибудинковою земельною ділянкою шляхом знесення розміщених на внутрішньому повір’ї будинку двох шлагбаумів.
Підставою для такого висновку судами зазначено те, що відповідно до умов п. 2.1.1 договору №32-11-04 від 23.07.04 відповідач зобов’язався забезпечувати виконання всього комплексу робіт, пов’язаних з обслуговуванням та утриманням будівлі і прибудинкової території та створення необхідних умов здійснення господарської діяльності, у тому числі відповідачу і його співробітникам згідно з вимогами чинного законодавства про користування будівлями. Зазначення про встановлення судами обставин невиконання відповідачем вказаної умови договору у судових рішеннях відсутні.
Тобто задовольняючи позов про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, суди послались на наявність у відповідача певних зобов’язань за укладеним з позивачем договором.
З викладеного вбачається, що суди, розглянувши справу, не встановили, які саме права позивача є порушеними відповідачем та підлягають захисту, а саме: права позивача як сторони за договором №32-11-04 від 23.07.04, як власника приміщення у вказаному будинку або як користувача спірної земельної ділянки. Встановлення таких обставин є суттєвим для визначення передбаченого законом способу захисту порушених прав, а відтак і для вирішення спору по суті.
Разом з тим, суди, зобов’язавши відповідача усунути перешкоди в користуванні позивачем спірною прибудинковою земельною ділянкою, тобто припинити дії, які порушують права позивача, не встановив обставини вчинення перешкод у користуванні позивачем вказаною ділянкою шляхом розміщення спірних шлагбаумів саме відповідачем у справі.
Навпаки, суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що вказані шлагбауми встановлені мешканцями будинку 67/7 по вул. Червоноармійській у м. Києві. Проте цій обставини суд не надав належної правової оцінки.
З викладеного вбачається, що суди при розгляді справи належним чином не встановили, які права позивача є порушеними, спосіб їх захисту та особу, яка порушила ці права.
Крім того, слід зазначити, що ч. 2 ст. 152 ЗК України передбачає право вимагати усунення будь-яких порушень прав на землю власника або землекористувача.
Проте з рішення та постанови вбачається, що вирішивши спір про зобов’язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, суди не досліджували наявність та обсяг прав позивача на спірну земельну ділянку.
Суди також не досліджували наявність прав інших осіб (власника та землекористувачів) на спірну земельну ділянку, виходячи з положень земельного законодавства, зокрема ст. 42 ЗК України, та не встановили, чи стосується даний спір прав цих осіб. Разом з тим, незалучення до участі в справі осіб, прав та обов’язків яких стосується рішення або постанова у справі, є безумовною підставою для скасування судових рішень.
Зважаючи на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про недотримання судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи вимог ст.ст. 43, 47, 43, 84, 105 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства, тому рішення і постанова підлягають скасуванню як такі, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Оскільки касаційна інстанція обмежена у праві оцінки доказів та встановленні фактичних обставин справи, а право оцінки доказів належить до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій з додержанням принципу рівності сторін у процесі, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення на підставі відповідних доказів усіх суттєвих обставин щодо правовідносин, які існують між сторонами, із застосуванням норм законодавства, що регулюють такі правовідносини.
Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119-12 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду м. Києва від 16.05.06 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.09.06 у справі №42/172 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький