Справа № 2-200/08

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м     У к р а ї н и

31 жовтня 2008 року                                                                                                               смт. Шацьк         

Шацький районний суд Волинської області у складі

головуючого -                                   судді Жевнєрової Н.В.,

при секретарі -                                  Саць Н.В.,

з участю позивача -                         ОСОБА_1,

представника відповідача -             Гловацького Ф.П.,      

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в смт. Шацьк цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пульмівської сільської ради про визнання права власності на Ѕ майна, що знаходиться у спільній сумісній власності, та на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

            ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Пульмівської сільської ради про визнання права власності на Ѕ майна, що знаходиться у спільній сумісній власності подружжя, та на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, а саме, на житловий будинок та господарські будівлі і споруди, що знаходяться АДРЕСА_1. Позовну заяву мотивувала тим, що вона разом із своїм чоловіком ОСОБА_2 у 1963 році побудували житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за вказаною адресою. Після смерті чоловіка вона є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, що прийняв спадщину, так як у встановлений законом строк подала в Шацьку державну нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини.  Але в оформленні права власності на нерухоме майно їй відмовлено у зв'язку з відсутністю первинної реєстрації права власності на вказане майно, тому позивач просить суд визнати за нею право власності на Ѕ вказаного нерухомого майна, її частку у спільному сумісному майні подружжя, та на Ѕ цього майна в порядку спадкування за законом.

            В попередньому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у заяві, просила позов задовольнити, справу розглянути по суті у попередньому судовому засіданні.

            Представник відповідача в попередньому судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував. 

            Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, проаналізувавши обставини справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Як убачається із свідоцтва про одруження НОМЕР_1, виданого 11.02.1949 року Швацьким райбюро ЗАГС Волинської області, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено шлюб. Після укладення шлюбу ОСОБА_1 присвоєно прізвище ОСОБА_1 (а.с.  5).

Судом встановлено, що у 1963 році подружжя побудували житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1, що підтверджується копією будинкової книги (а.с. 6-11).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 КпШС України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Згідно з ч. 1 ст. 28 КпШС України у разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.   

Виходячи з наведеного, позивачу належить 1\2 зазначеного нерухомого майна.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2, виданим ІНФОРМАЦІЯ_1 Пульмівською сільською радою Шацького району (а.с. 14).

Відповідно до змісту ст. 1220 ЦК України після його смерті відкрилася спадщина.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Доказів того, що ОСОБА_2 за життя розпорядився своїм майном, суду не представлено, тому спадкування після його смерті здійснюватиметься за законом.

            Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Стаття 1261 ЦК України визначає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.  

            Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї.

Після смерті ОСОБА_2 спадкоємцем першої черги за законом, який прийняв спадщину, є його дружина ОСОБА_1.

Факт прийняття спадщини позивачем стверджується копією спадкової справи після смерті ОСОБА_2, з якої вбачається що позивач в установлений законом строк звернулася в Шацьку державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини інші спадкоємці за законом спадщину після його смерті в установлений законом строк не прийняли. (а.с. 29).

З довідки Пульмівської сільської ради від 29.05.2008 року №632 вбачається, що на момент смерті ОСОБА_2 був зареєстрований АДРЕСА_1 і проживав за вказаною адресою один (а.с. 15).

Згідно зі ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Однак позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно у зв'язку з відсутністю первинної реєстрації права власності на дані будівлі.

Відповідно до висновку технічного стану споруди №72 від 20.10.2008 року, індивідуальний житловий будинок АДРЕСА_1 знаходиться у задовільному стані та придатний до експлуатації (а.с. 22).

            Відповідно до ст. 328 ЦК України позивач вправі набути право власності на підставах, що не заборонені законом, і згідно зі ст. 392 ЦК України може звернутися до суду з позовом про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

            На підставі викладеного суд дійшов висновку, що за ОСОБА_1 слід визнати право власності на Ѕ нерухомого майна, що знаходиться у спільній сумісній власності подружжя, та на Ѕ нерухомого майна в порядку спадкування за законом, а саме, на житловий будинок та господарські будівлі і споруди, що розташовані АДРЕСА_1.

            На підставі ст.ст. 22, 28 КпШС України, ст.ст. 328, 392, 1217, 1220, 1258, 1261, 1268, 1296 ЦК України, керуючись ст.ст. 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

                                                                       в и р і ш и в:

            Позов задовольнити повністю.

            Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок та господарські будівлі і споруди, що знаходяться АДРЕСА_1.

Право власності на нерухоме майно виникає з моменту його державної реєстрації.

            На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. 

Головуючий                                                                                                                                 Н.В.Жевнєрова