ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

07 грудня 2006 р.

№ 18/154

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді

Дерепи В.І.,

суддів

Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго"

на	рішення господарського суду м. Києва від 19 квітня 2006 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2006 року

у справі

№ 18/154

за позовом

відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго"

до	акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку

третя особа

відкрите акціонерне товариство "Енергодарбуд"

про	стягнення 18 245,48 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача –Формагей О.Л.

     відповідача –не з’явився

     третьої особи – не з’явився

                                          ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 19 квітня 2006 року (суддя О.Мандриченко), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2006 року (судді В.Коваленко, О.Вербицька, П.Дзюбко) в позові відмовлено за недоведеністю.

В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство "Дніпроенерго" посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго" не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов’язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов’язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов’язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судами, 31.10.2005 року акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк видав гарантійний лист № 7, згідно якого він зобов’язався сплатити відкритому акціонерному товариству "Дніпроенерго" 18 245,48 грн. на виконання тендерної пропозиції ВАТ "Енергодарбуд" на участь у тендері на закупівлю робіт у галузі будівництва, а саме, "Реконструкція системи гідрозоловидалення Запорізької ТЕС".

При цьому, в гарантійному листі від 31.10.2005 року № 7 було зазначено, що гарантія може бути відкликана Гарантом (акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк) до пред'явлення вимоги Бенефіціара (ВАТ "Дніпроенерго") у випадку отримання Гарантом вимоги Принципала (ВАТ "Енергодарбуд") щодо дострокового отримання банківського вкладу, майнові права за яким передані в заставу Гаранту та відмови Принципала виконати зобов'язання щодо його заміни.

В подальшому ВАТ "Енергодарбуд" листом від 30.11.2005 року за № 770/07 повідомив акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк про розірвання договору банківського депозиту від 28.10.2005 року № 8-Д, який є предметом застави за договором застави майнових прав від 28.10.2005 року № 52-з.

У зв'язку з відмовою ВАТ "Енергодарбуд" замінити предмет застави по договору застави майнових прав від 28.10.2005 року № 52-з (лист від 01.12.2005 року № 771/07), акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк листом від 01.12.2005 року за № 04-670 повідомив ВАТ "Дніпроенерго" про відкликання гарантійного листа № 7 від 31.10.2005 року, що відповідає встановленому в пункті 1 гарантійного листа від 31.10.2005 року № 7 порядку відкликання банківської гарантії.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд                                                                     

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду м. Києва від 19 квітня 2006 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2006 року у справі № 18/154 залишити без змін, а касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго" - без задоволення.

Головуючий, суддя

В.Дерепа

Суддя

Б.Грек

Суддя

Л.Стратієнко